Пам'яті поліцейського Романа Рущишина
Боєць батальйону патрульної служби поліції особливого призначення «Львів» Головного управління Нацполіції у Львівській області, старший сержант поліції Роман Рущишин загинув 7 березня 2022 року у бою з росіянами у Луганській області. При цьому мужній боєць відправив на той світ і 5 окупантів.
Роман народився у Самбірському районі Львівщини. Йому було 44 роки.
Почав службу у батальйоні «Львів» майже з початку його створення - з 2014 року. За словами знайомої чоловіка Мар’яни Попович, за плечима Романа - гарячі бої у Дебальцевому і важкий вихід з окупованого міста разом з товаришами.
«Про бої там розказував неохоче. Більше – про дітей. Одного разу Ромчик зізнався мені, що часто згадує тих дітей у Дебальцевому, у яких орки відібрали дитинство», - написала вона.
На початку повномасштабної війни з рф, 24 лютого 2022 року, він перебував на службі в районі Маріуполя.
«Коли у 2015 році він був під Дебальцевим, п’ять днів не виходив на зв'язок – я тоді думала, що збожеволію. Здавалося б, після того, що пережив, більше на схід ні ногою. Але він, навпаки, ще більше прагнув туди. Я запитувала – навіщо? А він лише посміхався і казав: «Якщо не я, то хто?», - розповідає дружина Романа Рущишина Оксана.
Коли Мар’яна Попович спитала його, чому він пішов на війну, Рущишин їй відповів, що не хоче, щоб росіяни прийшли у його дім, і назвав їх "нелюдами".
Вона сказала, що Роман щодня виходив з нею на зв'язок і повідомляв, що все 4.5.0. «А 7 березня – не вийшов…», - зазначила знайома загиблого поліцейського.
Фото: Фейсбук-сторінка Marianna Popovych
Правоохоронця провели в останню путь 10 березня 2022 року у селі Сопошин Львівського району - там, де він мешкав з родиною. Шану загиблому Герою віддали рідні та близькі, товариші по службі, а також жителі громади.
Фото: Поліція Львівської області
Сиротами залишилися троє дітей: двоє синів і донька. На той момент сину Назару було 4 роки, Роману – 15 років, а донечці Насті – 13 років. Без улюбленого сина залишилася і його мати Ганна.
Попович зазначила, що Рущишин любив розповідати їй про своїх дітей - кожного разу, перебуваючи на ротації, розказував, як скучає за ними.
«Раз прислав фото, на якому були виліплені з пластиліну різні фігурки. Похвалився, що це дітки зробили. Тішився донькою, пишався старшим сином. І надзвичайно любив меншенького. Він народився, вже коли Ромчик повернувся з Дебальцевого. Батько був при пологах і першим взяв сина на руки…», - згадує вона.
Дружина Оксана уточнила, що Роман був найкращим татом.
Фото: Поліція Львівської області
«Коли бував вдома, постійно займався із дітьми, вчив усьому, що сам знав та вмів. Облаштував в одній з кімнат спортивну залу. Як був на війні, намагався дзвонити так часто, як міг – щоб поспілкуватися зі мною, з дітьми…», - розказала жінка.
Якось Оксана вислала чоловікові фото найменшого сина у військовій амуніції - тоді Назар сказав мамі: «Тепер я твій солдат, буду тебе захищати». Але цієї фотографії Роман вже не побачив…
Рущишин, окрім своєї основної роботи, ще й вірші писав, які показував знайомим. «Одного разу я схотіла поредагувати. Але зупинилася. Може, ті вірші і не були надто досконалими літературно. Але в них була душа....», - уточнила Попович.
Бійця його рідні, друзі і колеги згадують як людину завжди усміхнену, компанійську, веселу, із почуттям гумору, «яка в дійсності серцем боліла за Україну». Як чоловіка, який ніколи ні на що не жалівся і казав, що у нього все добре.
«Завжди він ходив з українською символікою – як на службі, так і поза нею. Людина, яка завжди була великим патріотом. Кожен мешканець села знав його дім, над яким майорів синьо-жовтий прапор. Це був справжній український козак, який воював, боровся за незалежність України», - сказали про Романа його односельці і побратими.
Її вручив 20 червня 2022 року начальник Головного управління Національної поліції у Львівській області, генерал третього рангу Олександр Шляховський.
Фото: Поліція Львівської області
Як уточнила Попович, кожного разу, коли вона вітала Романа із Днем Героїв чи із Днем захисників, він ніяковів і відповідав: «Та хіба я герой? Я нічого такого особливого не зробив».
Але Шляховський сказав, що Рущишин став одним із тих, хто віддав за Батьківщину найцінніше – своє життя. «Ми разом з вами будемо завжди пам’ятати про нього», – зазначив очільник поліції Львівщини.
Діти Романа мріють стати поліцейськими, і особливо найменший, Назар. Він сказав, що хоче бути таким, як тато - служити людям та захищати Україну.
Фото: Поліція Львівської області
Відео: Поліція Львівської області
«Стільки планів було… І так в одну мить – просто світ зупинився. Я не можу повірити, що його нема, хоча бачила труну, цілувала холодне чоло. Для мене він живий. Ми завжди зідзвонювалися у певний час. Тепер телефон мовчить. А я постійно чекаю, що Роман зателефонує і скаже бадьорим голосом «У мене все добре», - каже Оксана.
Перше фото: Фейсбук-сторінка Marianna Popovych
