«Мирний план» від Китаю: написаний в москві, хоч і китайською мовою

Протягом останніх днів маємо декілька тісно пов’язаних між собою подій. А саме:

1. 22 лютого міністр закордонних справ КНР зустрічається у москві з путіним та лавровим. У розмові з останнім він заявив про готовність (Китаю, - Ред.) підтримувати «гарний розвиток нового типу відносин з росією, незалежно від того, як зміниться міжнародний клімат».

2. 24 лютого, у річницю повномасштабного вторгнення рф в Україну, китайське МЗС оприлюднює «мирний план» – документ під назвою «Позиція Китаю щодо політичного врегулювання української кризи», який містить 12 пунктів і щодо якого уже висловили скепсис як у Києві, так і у західних столицях.

3. 28 лютого близький соратник очільника кремля лукашенко розпочинає триденний візит у Пекін нібито для «розвитку всебічного співробітництва» Китаю з Білоруссю. Хоча в експертів, з якими поспілкувався Укрінформ, дещо інше бачення цілей цього візиту.

Що передбачає китайський «план»

Як уже було сказано, план Китаю складається з 12 пунктів:

1. Повага до суверенітету всіх країн - підтримка суверенітету та цілісності всіх країн незалежно від їхнього розміру та багатства

2. Відмова від менталітету Холодної війни. На думку Пекіна, "безпека однієї країни не повинна досягатися за рахунок інших, безпека регіону не повинна досягатися зміцненням чи розширенням військових блоків", запобігання конфронтації блоків.

3. Припинення вогню між Росією та Україною.

4. Відновлення мирних перемовин

5. Вирішення гуманітарної кризи. Країни мають підтримати ООН у виконанні координаційної ролі в спрямуванні гуманітарної допомоги в зони конфлікту, сторони мають відмовитися від "політизації гуманітарних питань".

6. Захист цивільних і в’язнів війни. Заклик суворо дотримуватись міжнародного гуманітарного права, уникати нападів на цивільних або цивільні об’єкти, захищати жінок, дітей та інших жертв конфлікту, поважати права військовополонених. Китай підтримує обмін полоненими між Україною та Росією.

7. Забезпечення безпеки АЕС. Китай виступає проти збройних нападів на АЕС і підтримує МАГАТЕ у сприянні безпеки мирних атомних об’єктів.

8. Зменшення стратегічних ризиків. Китай виступає проти загрози або використання ядерної зброї, проти розробки чи використання хімічної та біологічної зброї.

9. Забезпечення експорту зерна. Китай виступає за функціонування Чорноморського зернового коридору.

10. Припинення односторонніх санкцій. Китай вимагає припинити "зловживання санкціями", які не є схваленими Радою Безпеки ООН – саме такі санкції діють проти Росії, оскільки Москва завжди може накласти вето на санкції, які намагаються запровадити проти неї.

11. Збереження безпеки промисловості та ланцюжків постачання. Китай закликає "протистояти використанню світової економіки як інструменту чи зброї в політичних цілях", спільно сприяти пом’якшенню економічних наслідків.

12. Сприяння післявоєнному відновленню. Китай готовий долучитися.

Як китайську ініціативу оцінили в Україні та на Заході? Відповідь проста – зі скепсисом.

Радник президента України Михайло Подоляк заявив, що будь-який план припинення війни росії в Україні має передбачати виведення російських військ з території України до кордонів 1991 року: «Будь-який «мирний план» лише з припиненням вогню і, як наслідок, новою лінією розмежування та продовженням окупації української території — це не про мир, а про замороження війни, поразку України та наступні етапи геноциду з боку росії».

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг вважає, що Пекін не може вести переговори про припинення війни через брак довіри до позиції Пекіна: «Китай не має великої довіри, оскільки вони не змогли засудити незаконне вторгнення в Україну. (…) А ще – Пекін підписав угоду з путіним за кілька днів до вторгнення, та декларував «необмежене партнерство» з росією».

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн підтримала Столтенберга, заявивши, що пропозиції Китаю потрібно розглядати в контексті його дружби з росією: «Ви повинні бачити їх на певному тлі, і це тло, на якому Китай уже був, підписавши, наприклад, необмежену дружбу прямо перед вторгненням. (…) У пропозиціях Пекіна не видно самого мирного плану, а лише деякі принципи».

Президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр висловив сумніви стосовно дієвості «мирного плану» Китаю: «Ми дуже вітаємо будь-яку конструктивну пропозицію, яка наближає нас на шляху до справедливого миру. Чи хоче світова держава Китай відігравати таку конструктивну роль? Сумнівно. (…) Якби Китай дійсно прагнув відігравати конструктивну роль у завершенні повномасштабної війни, він би говорив з Києвом також, а не лише з москвою».

Міністр закордонних справ Латвії Едгарc Рінкевичc заявив, що передумовою миру в Україні є вивід російських військ з усієї території України: «Єдиною основою для тривалого миру в Україні є суворе дотримання міжнародного права, залишення російською армією української території та відновлення територіальної цілісності України».

То що насправді не так з цим «планом», чому він Україні не вигідний?

Керівник азійської секції New Geopolitics Research Network, китаєзнавець Юрій Пойта в коментарі Укрінформу заявив, що більшість пунктів китайської пропозиції є надто загальними.

«От взяти лишень пункт перший про повагу суверенітету – якби вони росії сказали поважати цей пункт, тобто цілісність України, це вже було б закликом до припинення війни. Але вони росії це не говорять, це формальна заява, яка не направлена до якоїсь конкретної сторони ", - каже експерт.

Деякі пункти суперечать українським інтересам, як от пункт про «запобігання менталітету Холодної війни», який закликає припинити експансію військових блоків.

«Це означає, що Україна не має права вступати в НАТО, і це абсолютно відповідає російському баченню ситуації. Це накладає обмеження на українську зовнішню політику і суверенітет. Перебування в нейтральному позаблоковому статусі України і призвело до російської агресії», - вважає пан Пойта.

Недоречним для України китаєзнавець називає пункти про припинення вогню та відновлення перемовин, які зараз вигідні лише росії: «Якщо Україна припинить вогонь, вона просто програє, залишить окупованими території, дасть Росії можливість там укріпитися, відновити військовий потенціал і продовжити вторгнення через рік-два».

Так само пропозиція Китаю щодо припинення односторонніх санкцій означає, що росія не буде під санкціями, посилить свою військову індустрію і готуватиме нову війну.

Політолог Володимир Воля акцентує на тезі «про переговори між Україною та росією».

«Це відмова керівництва КНР визнати росію агресором. По суті, китайське керівництво не засуджує грабіжника. Але натомість пропонує, щоб грабіжник домовився з жертвою щодо того, скільки награбованого майна він залишить собі», - каже експерт.

Цією тезою нівелюються всі красиві слова Пекіна про роль ООН, рівність усіх держав, справедливість у міжнародних відносинах.

«Цей план зрівнює агресора і жертву. У Пекіні навіть не намагаються дати оцінку діям росії на українській території та пояснити, як переговорний процес може призвести до припинення війни та відновлення територіальної цілісності України», - наголошує публіцист Віталій Портніков.

Натомість у плані є пункти, які можуть допомогти не у припиненні, а у продовженні війни.

«У КНР вважають, що санкції можуть запроваджуватися лише за рішенням Ради безпеки ООН. Але ця пропозиція робить постійних членів Радбезу – у тому числі росію та сам Китай – фактично непідсудними. І тут дуже просте питання: якщо уявити, що з цією китайською пропозицією погодяться і всі санкції проти Росії будуть скасовані, чи означає це, що війну буде припинено? Ні, швидше за все, вона продовжиться з новою силою», - підкреслив пан Портніков.

Це не про якийсь «мирний план», а про бачення Китаю розв’язання конфлікту

Отже, каже Юрій Пойта, це однозначно не план.

«Чому? А тому, що будь-який план має послідовність дій, має бути конкретним – що і якій стороні робити, має передбачати дорожню карту для виконання. Цей же документ складніший для виконання, ніж план”, - каже експерт New Geopolitics Research Network.

Низку пунктів з цієї пропозиції Китай вже включав у свої попередні заяви протягом минулого року. Уперше це сталося буквально на другий день після повномасштабного вторгнення рф в Україну — 26.02.22.

“Це просто дипломатія, спрямована на те, щоб сформувати позитивний імідж Китаю, який себе позиціонує як відповідальна держава та глобальний гравець, а також — як один з найтісніших партнерів рф, який має на неї вплив. Світова спільнота чекала, коли Китай займе конструктивну позицію. От Пекін і надав такі пропозиції. Мовляв, хотіли — будь ласка, отримуйте. Та якщо не можете це виконати, то уже ваші проблеми”, - переконує пан Пойта.

Другий аспект — те, що Китай намагається просунути цей “мирний план” на різних майданчиках.

“По-перше, Китай заявив про свій план в ООН, що його потрібно виконати. По-друге, його вже підтримала рф, його підтримали білорусь, іран, Казахстан і навіть Угорщина, всупереч позиції західних лідерів. І це мене турбує, - каже китаєзнавець.

За його словами, нині дипломатія Китаю почала активно просувати цей плану. І робиться це не просто так.

Це частина більшої стратегії Китаю

Про що йдеться? Юрій Пойта припускає, що це може бути пов’язано із заявами Вашингтону, що Пекін переосмислює свою роль і розглядає можливість надання рф зброї.

“Можливо, це одна із частин цієї стратегії. Тобто коли з одного боку Пекін створюватиме видимість миролюбивості Китаю, готовності до співпраці, а з іншого — не стверджую на 100%, але й не виключаю, що почне надавати росії військово-технічну допомогу. З боку Китаю буде така подвійна гра, свідками подібної Україна вже була. Згадаймо лишень, як рф намагалася з“мінськими угодами”, подати себе в ролі “миротворця”, паралельно готуючись до масштабного наступу на Україну”.

Директор Центру міжнародних досліджень Володимир Дубовик також вважає, що з боку Китаю – це просто гра в «миротворця».

«На жаль, нічого іншого ми не очікували. Вони навіть відмовляються чесно сказати, хто на кого напав — хто агресор, хто жертва. Яких конструктивних ідей можна від них очікувати? Китай виступає проти односторонніх санкцій. А як без санкцій, коли є агресор, проти якого треба діяти?” - наголосив експерт.

Водночас є надія, що Китай все ж не перейде “червоні лінії”.

“Але все можливо. Цей план під мирною назвою призвести до реального миру не зможе”, - стверджує Володимир Дубовик.

Політолог Микола Давидюк стверджує, що насправді це більше ініціатива рф, ніж Китаю.

«В кремлі побачили, як Україна вправно вирішує одне за одним питання щодо постачання західної зброї. Тобто, отримавши згоду по танках “Абрамс”, “Леопард”, “Челенджер”, Київ одразу пішов ще далі — розпочав на високих рівнях дискусію про літаки, зокрема F-16. Росіяни злякалися і поїхали на колінах до Пекіна, щоби домовлятися про потенційну підтримку. Поки що, принаймні, Китай не вступає у війну. Якихось кроків, що він це хоче робити — не видно. Про це кажуть і наші партнери у Штатах, - каже пан Давидюк. - Але Китай почав продавати шантаж, як геополітичний та дипломатичний продукт. Мовляв, ми можемо вступити (у війну, - Ред.), а можемо і не вступити. Давайте рахуватися з Китаєм. Тобто оцей план, одразу після китайського нового року, вивів їх на “ринок”, але ще не зробив учасниками війни. Водночас Китай розуміє, що ймовірна участь війні може вдарити по ньому. Йдеться про торгове ембарго, накладання санкцій й так далі».

За словами експерта, «мирна угода» — це спроба альтернативної демонстрації Китаєм способу завершення конфлікту. Але поскільки цей план був написаний в москві, хоч і китайською мовою, він немає смислового навантаження й не може розцінюватися як такий, що може принести результат.

З чим летить у Пекін лукашенко та чому переговори Зеленського і Сі Цзіньпіна – це важливо?

24 лютого, президент України Володимир Зеленський заявив: «Я маю намір зустрітися з Сі Цзіньпіном. Це буде важливо для глобальної безпеки. Китай поважає територіальну цілісність і повинен зробити все, щоб росія залишила територію України».

Але натомість до Сі в Пекін летить лукашенко.

“Чого очікувати від візиту лукашенка? Основна тема його візиту — це російсько-українська війна. А якщо конкретніше — передача озброєння рф. Про тип озброєння нічого не скажу, але можливо, йтиметься про спосіб передачі... Очевидно, через територію білорусі. Таким чином Китай намагатиметься зменшити свою відповідність», - каже Юрій Пойта.

Політолог Микола Давидюк також про це попереджає. Втім з одним уточненням: “Китай не порушуватиме заборони, а тому постачатиме зброю не рф, а білорусі. Втім, користуватися нею будуть росіяни. Це перший момент. А другий — китайська зброя йтиме через білорусь, але не в росію, а одразу на поле бою в Україну”.

Але лукашенко, крім просування путінського плану, летить в Пекін й по суто особистих питаннях.

“Він хоче домовитися про два сценарії. Перший — це програш путіна. В Цзіньпіна лукашенко проситиме залишити його при владі під китайським протекторатом, як це робить, скажімо, президент Казахстану. Другий сценарій — повалення путінського й, відповідно, його, лукашенківського режиму. Тобто якщо лукашенку доведеться тікати з країни, то він проситиме у Сі, щоб той надав йому притулок у Китаї”, - вважає пан Давидюк.

Виходячи з усього цього, перемовини Зеленського і Сі Цзіньпіна – справді важливі. Втім, у Китаї ухилилися від прямої відповіді на питання щодо можливості двосторонньої розмови по лінії Київ-Пекін. Хоч і заявили, що «завжди підтримують зв'язок з усіма сторонами конфлікту, включно з Україною».

Юрій Пойта: «На сьогодні, без перебільшень, Зеленський є дуже впливовою особою в світі. Він уміє переконувати лідерів різного калібру. І ми бачимо ефективні результати. І напевно на Банковій розраховують, що якби він зустрівся з лідером Китаю, то його зміг би переконати Сі. Можливо, не повністю, але по окремих питаннях. І якщо Китай після такої зустрічі Китай виступив би з чіткою заявою, в якій засудив би дії рф або, приміром, заявив про скорочення з цією країною економічних відносин й так далі — це, звісно, пішло б нам у плюс».

Китаєзнавець нагадав, що в серпні минулого року в інтерв’ю гонконгській газеті South China Morning Post Зеленський уже закликав Сі Цзіньпіна до прямого контакту. Тоді китайська сторона нічого не відповіла. І коли під час однієї з пресконференцій у МЗС КНР хтось із журналістів запитав у китайського представника, що з переговорами Сі Цзіньпіна та Зеленського, то він дав приблизно таку відповідь: “Ми підтримуємо комунікації відповідно до чинної нормативно-правової бази”. І це все.

Дещо згодом, в інтерв’ю якійсь італійській газеті, Зеленський сказав, що це просто disgrace (українською — ганьба, - Ред.), коли, мовляв, між обома нашими країнами існує стратегічне партнерство, але українське МЗС не може організувати навіть телефонний дзвінок, бо китайська сторона проти.

«До чого я веду? А до того, що Китай дистанціюється від України. І навпаки — інтенсивно розвиває відносини з рф. Але офіційному Києву не слід припиняти спроб. Кілька років тому я брав участь в дуже цікавій дискусії, яка стосувалася відносин Ірану та Китаю. На цій зустрічі був також присутній колишній глава Моссаду. І він сказав таку фразу: “Краще погано говорити, ніж добре воювати”. Так от, завдання української дипломатії — не дати офіційному Пекіну прийняти рішення щодо передачі озброєння рф. З усіх сил намагатися якомога довше підтримувати дружні відносини з Китаєм, навіть якщо ці відносини сьогодні не в найкращому стані», - наголосив пан Пойта.

Микола Давидюк теж вважає, що Зеленському потрібно добиватися розмови з Сі Цзіньпінем.

«Тому що така зустріч може заморозити китайські активності по допомозі росії. Минулий рік ми непогано справлялися й Китай не вступав у війну. Зараз нам знову потрібно притримуватися цієї стратегії», - каже він.

По-перше, варто призначити посла.

По-друге, експерт згадав про ситуація навколо “Мотор Січ”.

«Так, завод націоналізували. Але Китаю обіцяли технології, Китай витратив значні кошти. Тож, як мінімум, гроші повинні лягти на стіл — ті з українських олігархів, які розтягнули китайське бабло по кишенях, повинні їх повернути. Ось цей жест доброї волі Китай зрозуміє».

І, по-третє, треба приїхати в Пекін з якимось бонусом.

Мирослав Ліскович. Київ