Фіксація і документування російських злочинів: важливий крок до виявлення винних та їх покарання

Незалежна міжнародна комісія з розслідування порушень в Україні (The Independent International Commission of Inquiry on Ukraine) є унікальним інструментом міжнародної спільноти з розслідування вчинених у ході російської агресії злочинів. Зібрані нею докази та висновки можуть братися за основу урядами та організаціями при оцінці війни в Україні та масштабів вчинених злочинів і, вочевидь, будуть використані у майбутніх судових розглядах над російськими воєнними злочинцями. Що не менш важливо – Комісія також вповноважена на встановлення осіб та структур, відповідальних за вчинені злочини, а також вироблення рекомендацій.

16 березня Комісія з розслідування порушень в Україні презентувала доповідь про основні результати роботи від початку виконання свого мандату у березні 2022 року. Укрінформ пропонує ознайомитися з цим, поза всякими сумнівами, важливим документом, який у понеділок буде офіційно буде презентований Раді ООН з прав людини.

ВАЖЛИВИЙ ЕТАП РОБОТИ, ЯКУ ТРЕБА ПРОДОВЖИТИ

Агентство вже повідомляло про роботу Комісії, її склад, мандат, а також попередню доповідь, презентовану Генеральній Асамблеї ООН у жовтні 2022 року. У ході цього першого етапу розслідування Комісія встановила, що "з 24 лютого 2022 року в Україні були скоєні воєнні злочини, порушення прав людини та міжнародного гуманітарного права, і збройні сили росії несуть відповідальність за переважну більшість виявлених порушень". Між тим, та доповідь давала лише приблизну картину вчинених росіянами звірств в Україні, адже була обмежена тематично, географічно та по часу – документ охоплював лише пов’язані з російським вторгненням події наприкінці лютого та в березні 2022 року в Київській, Чернігівській, Харківській та Сумській областях.

Нова ж всеохоплююча доповідь покриває вже дев'ять областей України і містить висновки, пов'язані з подіями, що відбулися в період з 24 лютого 2022 року до середини січня 2023 року. Хоча, слід зазначити, що і ця доповідь все ще не охоплює всі російські злочини.

Передусім ті, що були скоєні на українських територіях, які досі залишаються під контролем росії, як, наприклад, масове вбивство українських військовополонених в Оленівці. І це, головним чином, пов’язано з відмовою рф співпрацювати з Комісією. Також члени Комісії наразі не змогли просунутися у питанні фіксації злочину геноциду. Водночас, важливим є те, що, на відміну від проміжної, ця доповідь вже говорить і про ймовірні злочини проти людяності, вчинені росією.

Якщо коротко, то головні висновки доповіді наступні:

• російською владою було скоєно численну кількість порушень у сфері міжнародного права, прав людини та міжнародного гуманітарного права у багатьох регіонах України та у самій російській федерації;

• багато з цих порушень прирівнюються до воєнних злочинів та включають умисні вбивства, напади на цивільних осіб, незаконне позбавлення волі, тортури, зґвалтування, примусове переміщення та депортацію дітей;

• російські збройні сили здійснювали напади із застосуванням вибухової зброї у населених пунктах, явно нехтуючи шкодою та стражданнями, завданими цивільному населенню;

• при цьому російська армія здійснювала невибіркові та непропорційні атаки, не застосовуючи запобіжні заходи, що є порушенням міжнародного гуманітарного права;

• починаючи з 10 жовтня 2022 року, серійні атаки російських збройних сил на енергетичну інфраструктуру України, як і застосування тортур російською владою, можуть бути прирівняні до злочинів проти людяності;

• в обмеженій кількості випадків Комісія встановила, що українські збройні сили, можливо, відповідальні за порушення міжнародного гуманітарного права та прав людини, а також за кілька інцидентів, що становлять воєнні злочини.

Члени Незалежної міжнародної комісії з розслідування порушень в Україні констатували, що все ще лишається багато незробленої роботи, яку вони сподіваються продовжити у випадку продовження мандату. Рішення з цього приводу має бути прийняте під час 52-ї сесії Ради ООН з прав людини, яка триває до 4 квітня у Женеві.

НЕКЕРОВАНІ АВІАБОМБИ, ПРОТИКОРАБЕЛЬНІ РАКЕТИ, КАСЕТНІ БОЄПРИПАСИ ТА РЕАКТИВНІ СНАРЯДИ ПРОТИ МІСТ

Згідно із доповіддю, Комісія розслідувала лише "невелику частину" атак, здійснених російськими військами із застосуванням вибухової зброї, на населені пункти, контрольовані урядом України. Задокументовані атаки вразили цивільну інфраструктуру, зокрема, житлові будинки, лікарні, школи, готель, магазини, театр, аптеку, дитячий садок і залізничний вокзал.

Комісія встановила, що російські збройні сили використовували зброю, "яка вражала як військові, так і цивільні об'єкти без розрізнення".

Нею було визначено чотири типи зброї, застосування якої в населених районах призвело до невибіркових атак:

• некеровані бомби, скинуті з літаків;

• протикорабельні ракети великої дальності типу Х-22 або Х-32, які при ураженні наземних цілей виявляються неточними;

• касетні боєприпаси, які за визначенням розкидають дрібні суббоєприпаси на великій площі;

• реактивні системи залпового вогню, що накривають велику територію некерованими ракетами.

НЕВИБІРКОВІ АТАКИ НА ДРАМТЕАТР МАРІУПОЛЯ, ВОКЗАЛ У КРАМАТОРСЬКУ ТА ТОРГОВИЙ ЦЕНТР У КРЕМЕНЧУЦІ

"Комісія розслідувала обставини нападів, здійснених або ймовірно здійснених російськими збройними силами, та дійшла висновку, що більшість атак мали невибірковий характер", - йдеться у документі.

Зокрема, серед таких невибіркових атак – тобто атак, не спрямованих проти конкретної військової цілі – Комісія ООН назвала такі широко висвітлювані у ЗМІ випадки:

• атака на міський драматичний театр 16 березня 2022 року під час облоги Маріуполя, "у результаті якої загинули і були поранені велика кількість людей";

• напад 8 квітня 2022 року на залізничний вокзал у Краматорську, в результаті якого загинуло 59 і було поранено 92 особи;

• напад 27 червня 2022 року на торговий центр у Кременчуці, в результаті якого загинула 21 особа і десятки були поранені.

Комісія заявила, що "російські збройні сили не вжили можливих запобіжних заходів для перевірки присутності цивільних осіб".

"Сотні цивільних осіб перебували в місцях, що постраждали від обстрілів залізничного вокзалу Краматорська та драматичного театру у Маріуполі. Так само сотні цивільних осіб перебували в житлових районах Чернігова під час нападів 3 березня 2022 року, у результаті чого загинуло щонайменше 20 осіб, а багато інших отримали поранення".

Попри масовану цинічну кремлівську брехню, комісари ООН підтвердили, що росія несе відповідальність, поруч з вже згаданою атакою на драмтеатр, також і за атаку на пологове відділення у Маріуполі.

"Постраждала цивільна інфраструктура, зокрема, функціонуючі медичні заклади, що також є свідченням нездатності вжити запобіжних заходів. Ці випадки включають напад 9 березня 2022 року на центр первинної медико-санітарної допомоги № 3 міста Маріуполя, де було вражено пологове відділення, коли загинула щонайменше одна вагітна жінка та її ненароджена дитина. Навіть якщо, здійснюючи ці напади, російські збройні сили переслідували військові цілі, статус медичних закладів, що перебувають під особливим захистом, мав би спонукати їх до особливої обережності", - зазначається у документі.

Таким чином, Комісія дійшла висновку, що "російські збройні сили здійснювали, а в деяких випадках, ймовірно, здійснили невибіркові та непропорційні напади, що є порушенням міжнародного гуманітарного права".

Також Комісія проаналізувала, чи можуть бомбардування Маріуполя та ведення облоги міста становити злочин проти людяності. Однак, оскільки Комісія не мала доступу до Донецької області, у тому числі до Маріуполя, були опитані лише понад 30 цивільних осіб, які перебували у місті під час облоги та бомбардувань міста російськими військами, а також аналізувалися фото, відео та супутникові знімки, "вона не має достатніх підстав для такого висновку і рекомендує провести відповідні подальші розслідування".

АТАКИ НА ЕНЕРГЕТИЧНУ ІНФРАСТРУКТУРУ – ВОЄННИЙ ЗЛОЧИН І ЙМОВІРНИЙ ЗЛОЧИН ПРОТИ ЛЮДЯНОСТІ

Комісія також розслідувала численні масовані атаки на критично важливі енергетичні об'єкти в Україні, які російські збройні сили розпочали 10 жовтня 2022 року.

Внаслідок цих атак "цілі регіони і мільйони людей періодично залишалися без електрики або опалення, особливо взимку, і, як наслідок, з обмеженим доступом до води, санітарних умов, продуктів харчування, охорони здоров'я та освіти".

"Комісія дійшла висновку, що ці атаки російських збройних сил були непропорційними і що вони становлять воєнний злочин, який полягає в надмірній кількості випадкових смертей, поранень або пошкоджень. Вона також встановила, що атаки були повсюдними і систематичними і можуть становити злочин проти людяності, що полягає у скоєнні інших нелюдських діянь", - йдеться у доповіді.

Зазначається, що для розслідування цих атак потрібен додатковий час та ресурси, "щоб з'ясувати, чи дорівнює сукупний вплив цих атак, що цілком вірогідно, враховуючи їхній масштаб, одному із перелічених злочинів проти людяності, та в якій мірі ця стратегія атак була спрямована проти цивільного населення".

РОСІЯНИ НЕ МАЛИ ПРАВА АТАКУВАТИ ЗАПОРІЗЬКУ АЕС

Відповідно до висновків Комісії, під час ведення бойових дій "російські збройні сили наражали цивільне населення на значні ризики".

"Комісія встановила, що вони неодноразово навмисно розміщували свої війська або техніку в житлових районах, а іноді змушували цивільне населення залишатися там або поблизу їхніх позицій", - йдеться у доповіді.

Зокрема, у доповіді вказується на те, що військові операції поблизу або з території Запорізької атомної електростанції в Енергодарі Запорізької області "створили значну загрозу для станції, наближаючи ризик серйозного ядерного інциденту". Також документ фіксує, що росіяни розмістили військову техніку на території об’єкту та поблизу нього "і продовжують здійснювати звідти обстріли".

"З міжнародного гуманітарного права випливає, що російські збройні сили повинні уникати розгортання будь-яких військових об'єктів поблизу атомної електростанції, жодна зі сторін конфлікту не має права робити станцію об'єктом нападу", - йдеться у доповіді.

"НАЙПОШИРЕНІШИМ СПОСОБОМ УБИВСТВА СТАВАВ ПОСТРІЛ У ГОЛОВУ З БЛИЗЬКОЇ ВІДСТАНІ"

Зібрані Комісією докази також свідчать "про поширену систематичність позасудових страт у районах, контрольованих російськими збройними силами, скоєних у 17 населених пунктах Чернігівської, Харківської, Київської та Сумської областей". Найбільша кількість позасудових страт була скоєна росіянами у Київській області, включно з містом Буча.

"Комісія підтвердила страту 65 чоловіків, двох жінок і 14-річного хлопчика…У більше ніж половині розслідуваних страт свідки востаннє бачили жертв під вартою російських збройних сил. У кількох випадках очевидці бачили, як російські збройні сили проводили страти. У цих випадках Комісія дійшла висновку, що відповідальність несуть російські збройні сили, - йдеться у доповіді. - В інших випадках, тіла жертв знайшли в місцях або поблизу місць, де базувалися російські збройні сили. Враховуючи це, Комісія дійшла висновку, що відповідальність, ймовірно, несуть російські збройні сили".

При цьому, затримання, допити, катування або жорстоке поводження часто передували стратам. Деяких жертв знайшли зі зв’язаними руками чи ногами.

"Згідно медичних записів та фотографій, найпоширенішим способом убивства ставав постріл у голову з близької відстані", - повідомляється у документі.

Комісія дійшла висновку, що "російські збройні сили вчиняли умисні вбивства цивільних осіб або осіб, які не брали участі в бойових діях, у контрольованих ними районах, що є воєнним злочином та порушенням права на життя".

РОЗСТРІЛИ ЦИВІЛЬНИХ ПІД ЧАС ЕВАКУАЦІЇ І ЗВИЧАЙНОГО ПЕРЕСУВАННЯ

Згідно з доповіддю, Комісія виявила закономірність нападів на цивільне населення у Харківській, Київській та Сумській областях, коли вони перебували під контролем російських збройних сил.

"Комісією задокументовано 18 таких випадків у лютому та березні 2022 року, в яких загинуло 14 чоловіків, вісім жінок, одна дівчина та троє хлопців, а шестеро отримали поранення. Більшість розглянутих Комісією випадків скоєно у Київській області. У багатьох із цих випадків Комісія знайшла достатньо доказів, щоб зробити висновок, що відповідальними за ці напади є російські збройні сили", - йдеться у документі.

Зазначається, що напади відбувалися "не тільки під час спроб цивільних осіб евакуюватися, а також під час повсякденної діяльності". При цьому, в усіх випадках постраждалі були одягнені в цивільний одяг, не були озброєні та їхали на цивільних автомобілях, деякі авто мали напис "діти" на вікнах. Декілька атак сталося в одних і тих самих місцях або поблизу них, наприклад, на відрізках траси E40 у Київській та Харківській областях.

"Таким чином, напади не були поодинокими, що свідчить про те, що певні військові підрозділи відповідальні за численні інциденти. Деякі випадки, вочевидь, були навмисними, наприклад, коли солдати відкривали вогонь по цивільних автомобілях, які не становили небезпеки, бо ці автомобілі зупинялися або від'їжджали в протилежну від них сторону. В інших випадках не було жодних ознак того, що нападники вжили заходів для перевірки, чи була ціль військовою".

Комісія дійшла висновку, що російські збройні сили "вчинили або ймовірно вчинили невибіркові напади на цивільне населення або цивільні об’єкти, що є порушенням міжнародного гуманітарного права та права на життя". "Напади, які, очевидно, навмисно спрямовані проти цивільних осіб, є воєнними злочинами", - вказується у документі.

"ДЕСЯТЬ ЛЮДЕЙ ПОХИЛОГО ВІКУ ЗАГИНУЛИ ВНАСЛІДОК НЕЛЮДСЬКИХ УМОВ У ПІДВАЛІ ШКОЛИ"

Крім того, Комісія зафіксувала "систематичність повсюдного позбавлення волі", спрямоване проти різних категорій осіб в районах, контрольованих російськими збройними силами. Вона визначила місця ув’язнення, як на окупованих українських територіях, так і в самій рф, де російська влада утримувала велику кількість людей протягом тривалого часу в нелюдських умовах.

"В одному випадку десять людей похилого віку загинули внаслідок нелюдських умов у підвалі школи, тоді як інші затримані, в тому числі діти, були змушені знаходитися в одному місці з тілами померлих", - описується один із жахливих випадків.

Самі затримання "без будь-яких вагомих на те підстав" відбувалися на російських блокпостах чи пунктах фільтрації, просто на вулицях, або ж під час обшуків будинків чи на робочих місцях.

"Затримання часто ставали передвісником тортур і страт", - йдеться у доповіді.

Численні особи, яких утримували в районах, що знаходилися під контролем росії, "досі вважаються зниклими безвісти".

"На підставі великої кількості задокументованих випадків Комісія дійшла висновку, що російська влада незаконно затримувала різні категорії цивільних осіб та інших осіб, які перебувають під захистом, часто без вагомих причин або без дотримання процесуальних вимог. Умови утримання, зазвичай, були нелюдськими. Такі позбавлення волі є воєнним злочином і є порушенням права на свободу та особисту недоторканність", - йдеться у доповіді.

ДЕПОРТАЦІЯ ЗАТРИМАНИХ В РОСІЮ СТАНОВИТЬ ВОЄННИЙ ЗЛОЧИН

Комісія також встановила випадки, коли російські збройні сили переміщували затриманих осіб в межах України або депортували їх до російської федерації. Жертвами були як чоловіки, так і жінки.

На території рф частину затриманих утримували в ізоляторах попереднього ув'язнення Курської та Брянської областей, де щодо них застосовувалися тортури під час допитів.

"Комісія дійшла висновку, що російська влада здійснила незаконні переміщення та депортацію цивільних осіб та інших осіб, які перебувають під захистом, в межах України або до російської федерації відповідно. Це становить воєнний злочин", - зазначається у звіті.

ТОРТУРИ САДИСТІВ: "СЕСІЇ З ДЕНАЦИФІКАЦІЇ", "ПОЗА ПАПУГИ" ТА "ДЗВІНОК ПУТІНУ"

Загалом же Комісія виявила повсюдне і систематичне застосування тортур і жорстокого поводження з боку російської влади щодо осіб, яких вона утримувала на окупованих територіях України та в самій рф.

"Особливо жорстокі катування застосовувалися щодо діючих або колишніх військовослужбовців українських збройних сил та пов’язаних з ними осіб, зокрема їх родичів. Жертвами катувань також стали місцеві чиновники, правоохоронці, працівники Запорізької АЕС, цивільні особи з проукраїнськими поглядами, - повідомляється у доповіді. - Тортури зазвичай поєднувалися з тривалими допитами. Жертвам часто зв’язували руки чи надягали наручники, зв’язували ноги, закривали очі капюшоном толстовки або зав’язували очі стрічкою, одягали мішки або щось з речей на голову".

Колишні українські бранці розповіли членам Комісії, що російська влада називала їх "нацистами", "фашистами" і "терористами" і змушувала проходити "сесії з денацифікації", що складалися з жорстоких побоїв.

Також жертви розповідали про побиття прикладами або кийками, застосування до них електрошокерів, зґвалтування та тривале перебування на холоді.

А у деяких випадках "катування супроводжувалися стратами".

Крім того, Комісія встановила, що на територіях, що перебували під тривалим контролем росії, та в більш постійних місцях ув’язнення застосовувалися додаткові методи тортур.

"Одним із таких методів було ураження електричним струмом за допомогою військового телефону, відомого як "тапік", підключеного до електричного кабелю з затискачами на ногах, пальцях або статевих органах чоловіків. Нападники називали це "дзвінком леніну" або "дзвінком путіну". Інші методи включали підвішування затриманих до стелі зі зв’язаними руками ("поза папуги"), задушення кабелями, удушення поліетиленовими пакетами чи протигазами, зґвалтування та інше сексуальне насильство. Жертви стали свідками смерті співув'язнених після жорстоких тортур".

Один з колишніх в’язнів розповів, як його били просто за те, що він "розмовляв українською мовою" чи за те, що "не пам’ятав слова гімну російської федерації". Одна жінка розповіла, що кілька разів втрачала свідомість від побоїв, але садисти будили її, щоб продовжити бити.

"Комісія дійшла висновку на підставі задокументованих випадків, що російська влада застосовувала катування та жорстоке та нелюдське поводження, що є військовим злочином і порушенням заборони катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження чи покарання", - зазначається у доповіді.

Крім того, спрямовування такого ставлення на конкретні категорії осіб і послідовне використання одних і тих самих методів тортур у кількох окупованих росією областях України дозволило Комісії зробити висновок, що "російська влада застосовувала тортури систематично та повсюдно".

"Ці обставини, включно з елементами планування та наявними ресурсами, вказують на те, що російська влада могла вчинити тортури, що становлять злочини проти людства", - додали в Комісії.

ГВАЛТУВАЛИ ЖІНОК, ЧОЛОВІКІВ ТА ДІВЧАТОК ВІКОМ ВІД 4 ДО 82 РОКІВ. ГВАЛТУВАЛИ ТАКОЖ ПО КІЛЬКА РАЗІВ, ГВАЛТУВАЛИ ВАГІТНУ, А ЧОЛОВІКІВ – КАСТРУВАЛИ

Комісія також задокументувала випадки сексуального та ґендерно зумовленого насильства у 9 областях України та на території Російської Федерації, "жертвами яких були жінки, чоловіки і дівчата, віком від 4 до 82 років".

Встановлено, що російська влада вчиняла сексуальне насильство здебільшого у двох ситуаціях: під час обшуків у будинках і щодо позбавлених волі жертв. Крім того, Комісія задокументувала випадки, коли російська влада вдавалася до примусового оголення під час затримання, на блокпостах і фільтраційних пунктах.

"Більшість жертв – це жінки, які перебували вдома самі. Зґвалтування були вчинені під загрозою вогнепальної зброї, з особливою жорстокістю та актами катування, такими як побиття та удушення. Нападники іноді погрожували вбити жертву або її родину, якщо вона буде чинити опір. У деяких випадках кілька солдатів ґвалтували одну й ту саму жертву або зґвалтування тієї самої жертви відбувалося кілька разів. В одному випадку жертва була вагітна і намагалася благати солдатів пощадити її; через кілька днів у неї стався викидень. Нападники також у деяких випадках страчували або катували чоловіків та інших родичів чоловічої статі. Члени сім’ї, включаючи дітей, іноді змушені були спостерігати, як нападники ґвалтують їхніх близьких"…

Крім того, Комісія виявила численні випадки сексуального та ґендерно зумовленого насильства, вчиненого російською владою під час незаконних ув’язнень на окупованих росією територіях України та в рф. При цьому, "випадки сексуального та ґендерно зумовленого насильства в місцях позбавлення волі стосуються переважно чоловіків, як цивільних, так і військовополонених".

"Зібрані докази свідчать про те, що сексуальне насильство, рівнозначне тортурам, і загроза його застосування являлися суттєвим аспектом тортур, які застосовувала російська влада, використовуючи методи, серед яких були зґвалтування, удари електричним струмом по статевих органах, витягування пеніса за допомогою мотузки та кастрація. Комісія також проаналізувала ознаки таких дій на тілах загиблих", - йдеться у доповіді.

Серед інцидентів, задокументованих Комісією, дві окремо опитані жінки, яких російська влада утримувала в установах у двох різних місцях Харківської області, описали, як солдати наказали їм повністю роздягнутися, торкалися усюди їхніх тіл та зґвалтували їх.

Також було проаналізовано відео, на якому видно, як російські збройні сили кастрували, а потім розстріляли полоненого українського солдата.

"Комісія може зробити висновок з огляду на задокументовані випадки, що деякі члени російських збройних сил, в підконтрольних їм районах, скоїли воєнний злочин, що полягає у зґвалтуванні та сексуальному насильстві, яке може бути прирівняним до катування", - підсумовується у документі.

ПОРУШЕННЯ ЗАКОНІВ ОКУПАЦІЇ

Доповідь містить і факти порушення росією міжнародного гуманітарного права, "яке передбачає, що держава-окупант повинна поважати закони, що діють на території, яку вона окупує".

Комісія також підтверджує, що спроба анексії росією чотирьох українських областей є незаконною відповідно до міжнародного права.

Було констатовано, що проведення так званих "референдумів" відбувалося в загальній атмосфері страху та примусу. Також російська влада затримувала місцевих чиновників і службовців на окупованих територіях, щоб змусити їх співпрацювати. Крім того, мали місце випадки затримання, жорстокого поводження та вигнання з рідних міст директорів шкіл і викладачів для того, щоб змусити їх викладати за російськими програмами у школах.

"Комісія дійшла висновку, що російська влада застосовувала фізичний або моральний примус до цивільних осіб на окупованих територіях, що порушує міжнародне гуманітарне право. Крім того, російська влада незаконно утримувала людей, що є воєнним злочином", - зазначається у доповіді.

ПРИМУСОВЕ ПЕРЕМІЩЕННЯ ДІТЕЙ В РОСІЮ Є ВОЄННИМ ЗЛОЧИНОМ

Крім того, Комісія вивчила питання примусового переміщення та депортації дітей з України на територію рф. Було встановлено три основні випадки, коли російська влада переміщувала українських дітей на окуповані нею території чи в росію:

• діти. які втратили батьків або тимчасово втратили зв'язок з ними під час військових дій;

• діти, розділені з батьками, коли одного з батьків затримали у пунктах фільтрації;

• діти, які знаходилися в установах догляду.

У ході своєї роботи Комісія розглянула випадки стосовно переміщення 164 дітей віком від чотирьох до 18 років з Донецької, Харківської та Херсонської областей.

"Комісія дійшла висновку, що розглянуті нею випадки щодо переміщення та депортації дітей в межах України та до російської федерації порушують міжнародне гуманітарне право та становлять воєнні злочини, - йдеться у документі. - Було встановлено, що російська влада порушила свої зобов’язання, згідно з міжнародним гуманітарним правом, що полягають у тому, щоб усіма можливими способами сприяти возз’єднанню сімей, роз’єднаних внаслідок цього збройного конфлікту. Така поведінка може також становити воєнний злочин у вигляді невиправданої затримки репатріації цивільних осіб".

КОМІСІЯ НАРАЗІ НЕ ЗАФІКСУВАЛА ГЕНОЦИД В УКРАЇНІ, АЛЕ ПОМІТИЛА "ДЕЯКІ АСПЕКТИ"

У ході пресконференції у Женеві під час представлення всеохоплюючої доповіді Комісії її голова Ерік Мьосе повідомив, що члени Комісії "не виявили, що в Україні був геноцид". Однак вони стежать "за всіма видами доказів у цій сфері" і "відзначили, що є деякі аспекти, які можуть викликати питання щодо цього злочину".

"Наприклад, певні висловлювання у російських медіа, які спрямовані на певні групи. Але ми ще не зробили жодного висновку щодо цього", - сказав норвезький суддя та колишній президент Міжнародного трибуналу щодо Руанди.

Між тим, під час пресконференції одна журналістка звернула увагу на те, що депортація українських дітей до росії, яка спрямована проти окремої етнічної групи та знищення її ідентичності, може бути ознакою геноциду. Так само як і бомбардування росією міст і зрівняння з землею цілих населених пунктів, а також знищення важливих культурних об'єктів України.

У відповідь Мьосе заявив, що він "вже навів один приклад, де досліджували ситуацію", але "є також інші приклади", які було згадано у запитанні. За його словами, Комісія дуже добре обізнана з цього приводу та продовжить роботу в напрямку дослідження ймовірного геноциду в Україні, якщо її мандат буде продовжено, або ж рекомендуватиме продовжити роботу в цьому плані.

ТАЄМНИЙ СПИСОК ЗЛОЧИНЦІВ, ЯКИЙ ТРЕБА ПОПОВНЮВАТИ

Під час своєї роботи Комісія намагалася "ідентифікувати окремих осіб, які скоїли порушення та злочини, а також підрозділи, дислоковані у відповідних районах, та їхню вертикаль підпорядкування". При цьому увага зосереджувалася на встановленні того, "чи були злочини скоєні у порядку виконання наказів або стратегії посадовців вищого рівня".

У результаті Комісія розробила окремий список ідентифікованих порушників і військових підрозділів, відповідальних за злочини і порушення, скоєні в ході російської агресії проти України.

Коментуючи під час пресконференції питання про те, чому в цьому списку немає представників керівництва рф, Мьосе зазначив, що Комісія намагається "послідовно визначити, чи зможе піднятися вище, намагаючись досягти більш високих рівнів (влади), які можуть бути, частково, особами військового керівництва". Він додав, що у звіті вказується на те, що Комісія встановила осіб, які, на її думку, "становлять інтерес у цій сфері". "І в принципі, звичайно, всі рівні (особи одного рівня – ред.) підпадають під мандат комісії", - заявив очільник комісії ООН.

Зі свого боку, член Комісії Пабло де Грейф вказав на те, що "список формується, і він розширюється відповідно до того, як просувається наше розслідування". "І тому це далеко не все", - додав він.

Сам список не призначений для оприлюднення у рамках звіту і буде переданий відповідним органам ООН.

ОБВИНУВАЧЕННЯ В СТОРОНУ УКРАЇНЬКИХ ВІЙСЬКОВИХ

Україна повністю співпрацювала з Комісією та забезпечувала доступ до затребуваних нею місць і надавала письмові відповіді на її запити.

Щодо держави-агресора, то росія так і не пішла на змістовну співпрацю з Комісією ООН, залишивши усі її вербальні ноти та листи без відповіді. Водночас, як йдеться у доповіді, "одна російська державна установа передала Комісії матеріали, які вона розглянула".

Можна навіть не сумніватися, що російською стороною було передано стос обвинувачень на адресу "українських нацистів". І цілком можливо, що вони знайшли місце й у доповіді Комісії – у тих епізодичних згадках, де йдеться про порушення з боку українських військових.

Так, у документі зазначається про виявлені випадки, "коли українські збройні сили, можливо, використовували касетні боєприпаси та протипіхотні міни, що розкидаються за допомогою ракет, в місті Ізюм Харківської області у період з березня по вересень 2022 року, коли воно перебувало під контролем російських збройних сил". Висновок про те, що "українські збройні сили, ймовірно, вчинили невибіркові атаки, що порушує міжнародне гуманітарне право", робився на основі того, що "напади було здійснено в період, коли атакована територія перебувала під контролем російських збройних сил".

Також у доповіді йдеться про те, що на територіях, підконтрольних українським збройним силам, у деяких випадках не було розмежування між збройними силами та цивільним населенням, "що наражало цивільне населення на небезпеку". Так, вказується на те, що на початку повномасштабного вторгнення рф українські сили територіальної оборони були присутніми у школах №18 та №21 міста Чернігів, де також відбувалася роздача гуманітарної допомоги населенню. А 3 березня 2022 року російський авіаудар по цих школах призвів до загибелі цивільних осіб та військовослужбовців.

Крім того, у доповіді міститься інформація, яка була ще у проміжному звіті, про два інциденти в селі Мала Рогань Харківської області та в селі Дмитрівка Київської області, "коли українські збройні сили або пов’язані з ними сили поранили, катували та розстріляли полонених солдат російських збройних сил". Водночас, вказується на те, що у листі Генеральної прокуратури України до Комісії з цього приводу підкреслено, що по цих справах розпочато досудове розслідування. У цьому листі також зазначено, що об’єктивних даних про причетність українських військовослужбовців на той момент не встановлено, але слідчі дії тривають.

Ще у доповіді повідомляється про звинувачення на адресу української влади у жорстокому поводженні та тортурах з боку колишніх затриманих за звинуваченнями у державній зраді, колабораціонізмі та підтримці держави-агресора. Комісія заявила, що "стурбована цими звинуваченнями", однак поки "не мала змоги їх підтвердити".

ПРИТЯГНЕННЯ ДО ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ

У своїй доповіді Комісія також висловилася на тему заходів з притягнення до відповідальності.

Примітним є те, що Комісія ООН, роблячи висновок про російське вторгнення як акт агресії проти України, фактично підтримала створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України, який дозволить притягнути до відповідальності військове-політичне керівництво рф. Було зазначено, що такий трибунал, який медіа ще називають "путінським", має координувати свою діяльність з Міжнародним кримінальним судом (МКС).

“МКС розслідує ймовірні воєнні злочини, злочини проти людяності та геноцид в Україні. Він не має юрисдикції щодо злочину агресії в Україні. Були зроблені пропозиції щодо створення спеціального трибуналу з питань агресії. Будь-який такий трибунал повинен координувати свою діяльність з МКС", - вказується у доповіді.

Такому трибуналу має бути надано необхідну міжнародну легітимність, як стосовно його створення, так і функціонування. "Обговорення нового трибуналу має поєднуватися із зусиллями щодо внесення змін до Статуту МКС задля того, щоб юрисдикція суду щодо агресії була ідентичною юрисдикції щодо інших трьох злочинів", - йдеться у документі.

Також Комісія заявила, що на додаток до судових заходів існують інші виміри відповідальності, у тому числі "встановлення істини, надання репарацій та гарантій неповторення". "Повна реалізація прав жертв буде можливою тільки після припинення бойових дій, але вже зараз можна вжити заходів, що сприятимуть остаточному здійсненню цих прав. Пріоритет слід надавати створенню реєстру жертв та забезпеченню інституційної підтримки, включно з послугами психічного здоров’я та психосоціальними послугами", - зазначається у доповіді.

Крім того, Комісія заохочує тісну координацію діяльності численних національних та міжнародних організацій у сфері притягнення до відповідальності винних у злочинах в Україні. Практичні кроки "включають визначення слідчих інстанцій та установ, що може сприяти створенню індексу спільних доказів".

Також у доповіді містять низка рекомендацій сторонам конфлікту, головна з яких стосується російської федерації:

"Припинити агресію та всі акти насильства, вчинені проти цивільного населення в порушення застосовних норм міжнародного права прав людини та міжнародного гуманітарного права, а також припинити застосування катування та інших форм жорстокого поводження, у тому числі сексуальне та ґендерно зумовлене насильство".

***

У доповіді один чоловік, чий батько був страчений російськими збройними силами в Ізюмському районі, сказав Комісії: "Вони покарали невинних людей; тепер ті, хто винен, якщо вони ще живі, мають бути покарані за всією суворістю закону".

Це покарання рано чи пізно обов’язково відбудеться, у тій чи іншій формі. І підготовлений Комісією ООН документ стане однієї з цеглин, на якій буде побудовано правосуддя.

Василь Короткий, Відень