Польські та словацькі МіГ-29 — озброєння НАТО, як нам їх використати

Наприкінці минулого тижня стало відомо, що Польща та Словаччина передадуть їх нашій державі. Загалом Київ отримає 33 літаки – 20 від Варшави та 13 від Братислави. До слова, перші чотири “пташки”, за словами президента Польщі Анджея Дуди, мають прибути в Україну буквально з дня на день: “Протягом року поступово передамо решту. Наразі їх обслуговують та готують”. Крім того, в польському уряді повідомили, що до коаліції з постачання МіГ-29 можуть долучитися ще кілька країн. Зокрема, такі літаки  є в Болгарії та Румунії.

Звісно, радянські винищувачі це не американські F-16, рішення по яких очікують Повітряні сили ЗСУ, але й МіГ-29 можуть нас підсилити. Як саме? Про це йтиметься нижче, але спершу...

Коротко про МіГ-29: що це за літак

МіГ-29 — фронтовий винищувач четвертого покоління, має кодифікацію у НАТО Fulcrum.

Працювати над його розробкою почали ще наприкінці 1960-х років. Був оголошений конкурс на розробку винищувача. У ньому змагалися конструкторські бюро Сухого і Яковлєва, а також Мікояна і Гуревича. Перемогло Окреме конструкторське бюро МіГ.

Розпочали проект у 1971 році, вже у 1977 відбувся перший політ прототипу. У 1982 році розпочалося серійне виробництво.

У 1988 році літак МіГ-29 вперше представили на міжнародному авіасалоні у Фарнборо. Ці винищувачі експортували до різних країн.

Характеристики винищувача МіГ-29:

• екіпаж — одна-дві людини;
• крейсерська швидкість — 2450 км/г на висоті 13000 м;
• бойовий радіус — 700 км;
• швидкопідйомність — 19800 м/хв;
• розмах крила — 11.36 м;
• гарматне озброєння — ГШ-301;
• боєзапас — 150;
• кількість точок підвіски — шість (плюс одна);
• маса підвісних елементів — 2180 кг.

Цей винищувач може скидати авіаційні бомби вагою 250 - 500 кг. Також до складу озброєння МіГ-29 входять міни та уламкові авіабомби.

Вартість одиниці становить понад $20 млн.

Повітряні сили України мають у своєму розпорядженні МіГ-29 двох модифікацій:

• МіГ-29 МУ1 - із збільшеною на 20% дальністю виявлення цілі - до 100 км у передній півсфері та до 45 км у задній. До нього йдуть удосконалені ракети із дальністю запуску до 95 км;
• МіГ-29 МУ2 - розвиток вищезгаданої версії, яка пройшла ще вісім етапів модернізації. Це дозволило застосовувати ракети класу "повітря-повітря" та керовані бомби. Літак також отримав модернізовану авіоніку.

Що відомо про словацькі та польські МіГ-29?

Як пише портал Defence24, в строю польських ВПС 28 літаків цього типу (зокрема шість навчально-бойових) відрізняються між собою як і бортовою апаратурою, так і рівнем зносу планера.

Наприклад, як уточнюють автори порталу, 15 літаків МіГ-29 (із яких 10 були отримані від СРСР і 5 від Чехії) протягом 2011-2014 років пройшли модернізацію в Wojskowe Zakłady Lotnicze No. 2, у проведенні якої допомагав Ізраїль. На них поставили зокрема удосконалену систему позиціонування, бортовий комп’ютер для передопераційного та післяопераційного планування, а найбільш помітна зміна в оснащенні кабіни - установка HUD-дисплею та багатофункціонального індикатора 5x4.

Інші 13 винищувачів МіГ-29 польських ВПС розміщені на 22-ій авіабазі в Мальборку. Літаки цього "траншу" є "збірною солянкою" із "бортів", отриманих у 1990-х роках від Чехії та Німеччини. Ці машини не проходили "суттєву модернізацію", їх бортова апаратура була адаптована до стандартів НАТО хіба що шляхом "шляхом перемасштабування показників в радіонавігаційному обладнанні, системах зв’язку та розпізнавання "свій-чужий"".

Оскільки літаки цього "траншу" вважаються менш досконалими, їх і експлуатують інтенсивніше. Настільки інтенсивніше, що, повідомляє  Defence24, МіГ-29 із 22-ої авіабази планували списати ще в 2012 році, але план довелось відкласти, бо замість запланованих 64 винищувачів F-16 на той момент вдалось придбати лише 48 літаків.

“Словацькі борти модернізували за скромнішою програмою. У них непогані радари. Також вони мають два багатофункціональні дисплеї (наші МіГ-29 лише один такий дисплей, - Ред.). Там ще додано дисплей тактичної обстановки. Ще один плюс – це натівські системи навігації, зв'язку та розпізнавання. Нарешті всі прилади проградуйовані в милях, вузлах, футах”, - розповідає розповідає авіаексперт, провідний науковий співробітник Державного музею авіації ім. О. К. Антонова (НАУ) Валерій Романенко.

Але основне питання в іншому.

У серпні 2022 року стало відомо, що США допомогли адаптувати швидкісні протирадіолокаційні ракети AGM-88 HARM під цей тип літаків. Завдяки їм українські пілоти можуть знищувати російські РЛС. Отже, чи можна нам МіГ-29 підвісити й інші американські рекети, використовувати цей винищувач як платформу схожу на F-16?

Експерти кажуть, що так.

В. Романенко: “Ми дійсно спромоглися на наші МіГ-29 підвісити американські антирадарні ракети. Це так. Але через відсутність спеціальних систем радіоелектронної розвідки, і відсутнісь можливості "скоригувати" політ ракети після пуску наші винищувачі, на жаль, не можуть реалізувати весь потенціал цієї зброї”.

За його словами, ми використовуємо потенціал ракет HARM лише на 15-20%, бо фактично МіГ-29 – чисто пускова платформа.

“Ситуація: десь блимнуло – ми запускаємо цю ракету, а якщо ворог взяв та й виключив радар, то що тоді? Якщо ракета не встигла захопити ціль, то це буде даремний пуск”, - додав він.

Окрім HARM на МіГ-29 можна також підвісити ракету класу “повітря-повітря” АІМ-120 AMRAAM. Втім, за словами експерта, використовуватимемо її так само, як і HARM, тобто на 15-20%.

Але і це, в порівнянні з тим, що ми маємо зараз — плюс. Для розуміння процитуємо слова українського пілота винищувача МіГ-29 з позивним "Джус": "У нас старі ракети (наприклад, середньої дальності Р-27, - Ред.), обмежені по дальності й по принципу дії. На них встановлені напівактивні головки самонаведення. Щоб ракета долетіла до цілі, треба до останньої миті ту ціль підсвічувати власним радаром. Тобто я маю летіти на ворога, як камікадзе». Натомість ворогу не треба доводити себе до такої критичної небезпеки. Ворог випускає свої ракети з активними головками самонаведення, в яких є свій радар, і вона летить в автономному режимі».

“Ракета АІМ-120 AMRAAM (працює також на ракетній системі NASAMS, - Ред.) діє за таким же принципом, тобто “вистрілив і забув”. Але, важливо розуміти, що цей принцип працюватиме на МіГ-29 лише тоді, коли цією ракетою стріляєш по цілі, яка не маневрує. Тобто, як тільки ворожий літак почне маневри або різко змінить швидкість чи напрямок руху, AMRAAM треба "перенацілити". А МіГ-29 це не може. От якби пускова платформа була інша, наприклад, той же F-16 — для нього це стандартний процес. Цей літак сучасніший, в нього “начинка”, а головне радари — набагато кращі”, - додав пан Романенко.

Тим часом полковник запасу ЗСУ, військовий льотчик-інструктор Роман Світан згадав про франко-англійську крилату ракету морського і повітряного базування Storm Shadow.

За його словами, нею можна стріляти з підводних човнів, з кораблів. Але цього у нас немає, а ось літак, який несе HARM...

“МіГ-29 може нести HARM, а отже може нести й крилаті дозвукові ракети Storm Shadow дальністю від 250 до 1000 кілометрів (залежно від модифікації, - Ред.)”, - стверджує він.

У цієї ракети композитна бойова частина вагою в півтонни, тобто вона виконує завдання підриву будь-якого об'єкта.

“Це досить важка бойова частина. Також у неї дуже хороша інерційна система наведення, плюс на останньому етапі включається інфрачервона головка самонаведення. Причому все це робиться без участі льотчика — нам просто треба літаками цю ракету підняти в повітря, вивести в певну точку пуску і скинути. А далі ракета самостійно, виходячи з інформації, яку в неї вклали на землі, виконує політ на висотах до 50 метрів, під променями радарів будь-якого ЗРК. У цьому сенсі вона, можна сказати, невидима, особливо над морем, де її нікому побачити навіть візуально”, - розповідає пан Світан.

Звичайно, ракета Storm Shadow дорога, коштує більше мільйона доларів, але, тим не менш, свої завдання вона виконує, і, вважає експерт, швидше за все, буде нам передана.

“Коли почнуть йти на дно кораблі чорноморського флоту рф, можна буде говорити якраз про роботу таких ракет. Хоча вона може працювати і по морських базах, по Кримському мосту - кілька таких ракет точно зроблять його непридатним. Тому що 3-4 ракети, тобто близько півтори тонни боєприпасів, повністю виведуть його з ладу. Плюс у Криму дуже багато баз і складів - наприклад, склади в Саках і Джанкої ще залишилися. Тому для неї цілей якраз вистачить”, - підкреслив Роман Світан.

Він також вважає, що МіГ-29 можна модернізувати й під використання інших західних ракет, а от Harpoon з повітряним пуском, а також Hellfire – ракети класу "повітря – земля".

“Виходячи з того озброєння, яке нам можуть надати, умільці – наші та наших партнерів – зможуть, як кажуть на авіаційному сленгу, "перевзути" ці літаки на роботу озброєнням НАТО”, – зазначив льотчик-інструктор.

Ще одне не менш важливе питання — як швидко передані Україні літаки зможуть стати на чергування? І тут — думки експертів дещо розходяться.

Наприклад, пан Світан переконаний, що “МіГ-29 від Польщі та Словаччини будуть швидко готові до бою”.

Водночас Валерій Романенко висловився інакше: “Потрібно як мінімум кілька тижнів. По-перше, не всі літаки, скажемо так, в льотному стані. Особливо це стосується словацьких. По-друге, на цих літаках, на відміну від наших, прилади проградуйовані в інших одиницях виміру — у вузлах і футах. І українським льотчикам доведеться з цим щось робити: або переградуйовувати шкали, тобто ставити наші, або просто звикнути й спробувати якось сумістити все це діло з нашою ППО, яка передає інформацію на борт літаків у метрах і кілометрах”.

По-третє, продовжує він, технічному складу доведеться вивчити документацію до цих літаків з метою їх кваліфікованого обслуговування.

“Не вдаватимуся в деталі, але матеріальна частина не менш важлива. І щоб вивчити її — також потрібен час. Нарешті, по-четверте, значну частину літаків потрібно ще буде “прогнати” через наші авіаремонтні підприємства, подивитися що там і як. Тобто, простими словами, за тим же принципом як “проганяють” через СТО авто на литовських номерах”, - каже пан Романенко.

Скільки Україні потрібно цих літаків?

На передачу МіГ-29 Україна очікує не лише від Польщі та Словаччини. Активні переговори щодо цього типу літаків ведуться також з іншими країнами Східної Європи, наприклад, з Румунією та Болгарією. Втім, знов таки, є нюанси.

“Болгарія має 12 одиниць МіГ-29. Тож у межах коаліції могли б поділися. Інше питання — а чи захочуть? Бо ті ж словаки, наприклад, віддаючи Україні свої винищувачі, фактично залишаються без літаків ППО. Тобто Словаччина ризикнула піти на такий крок. Можливо через те, що цього року почне отримувати перші F-16. А от Болгарії F-16 “світять” лише через 3-4 роки. Тому не знаю, чесно кажучи, чи ризикнуть болгари. Сподіваюся, що хоча б половину передадуть”, - розповідає Валерій Романенко.

З Румунією ще складніше. На думку експерта, ця країна ризикне навряд чи.

“По-перше, Румунія знаходиться найближче до району бойових дій. По-друге, якщо вона передасть свої МіГ-29, то в неї взагалі не залишиться винищувачів. Так, румуни мають на озброєнні ще модернізовані МіГ-21. Хоча модернізовані — це надто гучно сказано. Для розуміння, МіГ-21, наче Жигулі, які “начинені” запчастинами від Мерседеса. Тобто щось таке незрозуміле і страшне. Втім, у негативному сенсі цього слова”, - додав авіаексперт. 

Та навіть якщо Україна таки домовиться з Болгарією та Румунією — постає інше питання: скільки МіГ-29 мінімально потрібно українським Повітряним силам?

Валерій Романенко каже, що для нас МіГ-29 — це немов латка на старий одяг. Тобто скільки б ми не отримали цих винищувачів, але вони жодним чином не зможуть вирішити всі ті питання, які стоять перед нашою авіацією.

Про які питання йдеться?

Перш за все, це боротьба з російськими “сушками”.

“МіГ-29 це питання не вирішує. Тобто проти російських штурмовиків чи бомбардувальників ще так, але проти винищувачів — ні, - наголошує пан Романенко. - І хоча дальність стрільби ракетами однакова — 100 км, втім, за основними характеристиках сучасні винищувачі рф на голову вищі за МіГ-29”.

Ще одне питання — знищення крилатих ракет.

“Тут можливості МіГ-29 також значно нижчі. Якщо цей винищувач зіб’є одну крилату ракету, то це вже дуже добре. Але МіГ-29 — це не F-16, який може напряму отримувати інформацію про маршрут польоту крилатої ракети, та навіть кількох одночасно, напряму з АВАКС (літаків спостереження Системи повітряного попередження і управління НАТО, - Ред.), які базуються в Румунії, й збивати їх”, - звертає увагу експерт.

Але в будь-якому разі, каже пан Романенко, ми нині в такій ситуації, що будемо вдячні за будь-що. Після розпаду СРСР Україні дісталося 245 МіГ-29, але в строю станом на 2022 рік залишалося не більше 70.

Скільки МіГ-29 маємо станом на 2023 рік — невідомо. 

«Жодних цифр, але за останній рік війни ми понесли чималі втрати в авіації. Тож зараз буде хоч якесь поповнення в нашому авіапарку», - додав Валерій Романенко.

Він каже, що частину цих літаків ми розберемо на запчастини, аби наші МіГ-29 залишалися в льотному стані.

“ Але важливо тут ще й те, що разом з літаками Україна отримає озброєння до них”.

Експерт має на увазі не натівські ракети, а ракети радянські, що також для нас непогано.

“Зараз наші пілоти МіГ-29 б’ють ракетами Р-27, Р-73 класу “повітря-повітря” з напівактивними головками самонаведення. Це основне озброєння. Але їхній запас вичерпується. Вони були розроблені в середині 1980-х років в Радянському Союзі. І випускали їх лише рф та Україна. Але ці ракети також мають країни, які експлуатують МіГ-29, тобто та ж Польща, Словаччина... - перелічує пан Романенко. - Отже, передаючи нам власні МіГ-29, вони передають нам ще й ракети. Щодо натівського озброєння, зокрема AIM120 та HARM — це окреме питання, їх нам можуть передати США”.

З ним погоджується військовий аналітик, полковник Петро Черник: “Так, це не F-16, але на сьогодні наша філософія повинна бути вкрай простою: зброї багато не буває. А чим більше зброї до України надійде, чим більше буде авіації — тим краще. Бо авіація і на цю хвилину залишається стратегічною зброєю, яка може переламати хід бойовища. Свого часу ще Вінстон Черчилль казав, що авіація — це кавалерія сучасності. Нічого й дотепер не змінилося. Звичайно, кожна одиниця такої техніки буде корисною, але по-справжньому треба чекати і надіятися на те, що в нас з’явиться саме якісна західна авіація. Вона на порядок перевищує усі радянські зразки, навіть якщо вони дуже глибоко модернізовані за усіма натівськими технологіями”.

Нарешті про те, що МіГи підвищать обороноздатність, але Україні потрібні сучасні винищувачі, висловився й Герой України, відомий пілот Karaya, він же Вадим Ворошилов: “Україна дуже вдячна нашим партнерам за надання всебічної допомоги, особливо Польщі та Словаччині за передання МіГ-29. звісно, це сильно підвищить обороноздатність та ефективність виконання поточних завдань. Окрім того, буде гарним резервом для укомплектування та ремонту наявних літаків. Але для завоювання повного володарювання у повітрі нам потрібен інший тип літаків”.

Підсумовуючи, можна сказати, що МіГ-29 — це точно непогано для України. Зрештою, тут слід звернути увагу й на те, що це перший випадок з початку широкомасштабного російського вторгнення, коли яка-небудь країна відкрито передала нашій державі військові літаки. Тобто є надія, що згодом, після МіГ-29, ми отримаємо і F-16. До речі, так було з тими ж танками. Спершу нам передавали, наприклад, ті ж радянські Т-72, а вже зараз — в Україну йдуть більш сучасні західні Leopad-2.

Переможемо!

Мирослав Ліскович. Київ