Нові цілі ворога – військові об’єкти та логістика: наскільки це небезпечно?
Російські війська змінюють основні напрямки своїх ударів ракетами та дронами-камікадзе. Енергетика й надалі залишається мішенню, але основною ціллю можуть стати військові об'єкти і логістика, зокрема шляхи постачання озброєння та військової техніки, які йдуть із Заходу. Про це заявив заступник начальника ГУР Міноборони України Вадим Скібіцький.
Водночас у розвідці не виключають, що мішенями ворога також можуть стати гідротехнічні та очисні споруди, мости, аеродроми та аеропорти, про що раніше попереджали і речник Повітряних сил Юрій Ігнат, і командувач Об’єднаних сил ЗСУ генерал-лейтенант Сергій Наєв.
Отже, наскільки ця небезпека серйозна? А найголовніше – чи є в нас чим відповісти на цю небезпеку, що конкретно можемо протиставити?
Цивільна інфраструктура залишається в списку, але головна мета ворога – зірвати контрнаступ ЗСУ
Те, що росіяни ймовірно змінять цілі своїх обстрілів було очевидно, каже військовий експерт, колишній співробітник СБУ Іван Ступак.
«Зима пройшла, нічого вони не отримали — заморозки немає, "кам'яного віку" немає, в Києві все добре, в інших містах плюс-мінус. Втім, до кінця березня по нашій енергетиці все ж гатитимуть. Але паралельно почнуть переорієнтувати удари ракет і “шахедів” по транспортних вузлах і складах боєприпасів, зокрема по залізничних шляхах і хабах», - додав він.
Ворог розуміє, що західна військова допомога не зможе за один день проїхати умовно зі Львова до Бахмута.
“Повинні бути якісь логістичні хаби, де це все розміщується тимчасово, зберігається, розподіляється. Вони будуть намагатися обчислити це. Вони націлюють свою агентуру, коректувальників вогню. Тому, можливо, переорієнтація буде саме на такі об'єкти”, — пояснив пан Ступак.
Завадити контрнаступу ЗСУ — саме цього найперше добивається ворог.
“Вони чудово розуміють, що Україна, в порівнянні з рф, набагато менша по розмірах. Сховати велику кількість техніки перед майбутнім контрнаступом — доволі складне завдання. Теж саме по боєприпасах, — каже експерт. - Крім того, вони намагатимуться бити по місцях дислокації нашого резерву. А ще, не менш важливо, — це паливо”.
Для цього ворог активізував свою розвідувальну діяльність, зокрема, на території країн НАТО.
“У Німеччині, Польщі... Їхня агентура слідкує за переміщенням техніки, яку західні партнери направляють в Україну”, - додав військовий експерт.
16 березня стало відомо, що національні служби безпеки Польщі затримали агентів російської шпигунської групи, які готували диверсії та стежили за залізничними маршрутами транспортування зброї в Україну. Процитуємо Маріуша Камінського, польського міністра внутрішніх справ: “Підозрювані готували диверсійні дії з метою паралізувати постачання техніки, зброї та допомоги Україні. (...) Силовики вилучили камери, електронне обладнання та GPS-передавачі, які затримані планували розмістити на транспорті, що доставляє допомогу в Україну”.
“Ворог постійно шукає можливості по виявленню логістичних шляхів, якими західна техніка переміщується територією України. Але ці спроби, скажемо так, майже завжди є марними. Чому? Ну, бо зазвичай усе робиться тихо — вночі, під час комендантської години. А змінилося те, що зараз вони починають слідкувати за тим, що йде в Україну ще задовго до того, як воно сюди потрапить. Наприклад, вони вішають GPS-трекери на різноманітні платформи, на техніку тощо – до відправки. Далі — відстежують, як і куди все рухається, через які ділянки українського кордону заходить, в яких місцях тимчасово зберігається... А потім — наводять на ці місця свої ракети або дрони”, - розповідає Іван Ступак.
Експерт згадав обстріли рашистів в ніч з 17 на 18 березня та в ніч з 21 на 22 березня. За його словами, частина ворожих об’єктів влетіла в інфраструктуру, а інша — в бази пально-мастильних матеріалів, як от у Новомосковську (Дніпропетровська обл., - Ред.).
“Система логістики наших військ і концентрація нашої техніки, що знаходиться в пунктах дислокації — це зараз “ідея фікс” ворога. Це небезпечно? Безумовно. Вони хочуть знищити те, що ми готуємо для контрнаступу. Наприклад, нам зараз передають танки, БМП і так далі. Якщо не зможуть знищити техніку, то хоча б намагатимуться зробити так, щоб не було чим її заправляти, щоб не було снарядів. Або — вдарили 22 березня по гуртожитках у місті Ржищів, що на Київщині. Думаю, що вони мітили по місцях дислокації наших військових”, - переконує пан Ступак.
Водночас терор рф проти мирного населення України нікуди не зникне. Ворог не припинить обстрілювати цивільні об'єкти.
«Обстрілюючи взимку об’єкти енергетики, росіяни сподівалися, що українців зламають морози, що це змусить їх до бунту та тиску на владу щодо капітуляції. Однак окупантам нічого не вдалося – українці адаптувалися, жили з постійними відключеннями світла, поки енергетики долали наслідки ворожих ударів. Зрештою, відключення припинилися, а потім настала й весна. Росіяни вкотре піймали облизня. Вони зрозуміли, що продовжувати діяти за таким сценарієм — це безглуздо. Тож тепер вони перемкнуться на удари по водозабезпеченню. Ймовірно, цього слід чекати ближче до літа», - стверджує військовий оглядач групи «Інформаційний спротив» Олександр Коваленко.
Експерт не виключає, що ворог діятиме комплексно, тобто одночасно битиме і по гідротехнічних спорудах, і по енергетичних об’єктах.
«Чому? А тому, що спека — це не тільки про потребу у воді, а й про підвищення навантаження на енергосистему через роботу великої кількості пристроїв охолодження повітря», - додав пан Коваленко.
Що стосується мостів, аеродромів та аеропортів, то експерт не певен, що окупанти бачитимуть в цьому сенс. Адже доведеться витрачати на такі об’єкти набагато більш дорожчий ресурс — ракети, причому у великій кількості.
«По-перше, у рф на сьогодні ракетне озброєння у дефіциті, а по-друге, не всі російські ракети є високоточними, далеко не факт, що кожна потрапить в ціль. Зрештою, ракети можуть узагалі не долетіти, бо будуть знищені ще на підльоті українськими Повітряними силами. Яскравий приклад — міст в Затоці (Білгород-Дністровський р-н, Одеської обл., - Ред.). Я вже навіть не згадаю, скільки саме разів по цьому мосту росіяни били ракетами, проте цілком і повністю його зруйнувати їм так і не вдалося, — розповідає оглядач групи «Інформаційний спротив», - Що стосується аеропортів... Значна частина летовищ уже рік не експлуатується. Та навіть якщо і вдарять, і зруйнують — їх відновленням Україна займатиметься вже після Перемоги. Тобто раніше ніхто цим питанням навантажувати економіку не буде. Це не енергетика, яку потрібно відновити якнайшвидше. Тож особисто я не став би розглядати це як основний сценарій тиску на Україну з боку окупантів, вони ж хочуть нас виснажити. Втім, знаючи їх “логіку” — насправді, чекати можна на будь-що».
Маємо, що протиставити: від обманних цілей до посилення ППО й знищення пускових установок окупантів
З того, що можемо зробити вже і зараз, каже Іван Ступак, — це посилити роботу правоохоронних органів для “вилову” коригувальників вогню та виявлення різноманітних технічних засобів уздовж доріг — камер і так далі.
«Ще — візуальний огляд ящиків з озброєнням і техніки, яка приходить з-за кордону, аби не було наліплено GPS-трекерів, маячків», - перелічує військовий експерт. - Крім того, можна використовувати засоби, і я певен, що їх використовують, це не є чимось новим, під назвою “хибний об’єкт”.
Наприклад, наша контррозвідка отримала інформацію, що ворог готує черговий удар ракетами або дронами. Звісно, не всі удари росіян є точними, а значну частину повітряних цілей збивають Повітряні сили. Але можна перестрахуватися, ввести противника в оману. Простий приклад: “свої люди” в українських спецслужбах виходять на контакт зі спецслужбами російськими й пропонують за винагороду надати їм координати місця дислокації, приміром, HIMARS. А насправді — «згодовують» ворогу порожні склади, попередньо «облаштовані» якимось непотребом, ящиками, в яких нічого немає, надувними HIMARS (до слова, такі HIMARS виробляють у Чехії, - Ред.) тощо».
«І ворог на це може “клюнути”. Тож нам вдасться частину ракет перенаправити з цивільних об’єктів, об’єктів стратегічної, військової інфраструктури — на так званий “хибний об’єкт”, - розповідає пан Ступак. - Ну і, камуфлювати та маскувати озброєння та військову техніку, частіше змінювати їх місця тимчасового зберігання. Це ж саме стосується логістики — її треба вдосконалювати, шукати додаткові маршрути».
Директор New Geopolitics Research Network Михайло Самусь каже, що способи протидії подібним небезпекам є незмінними вже понад рік – із 24.02.22.
«Наша ППО тепер набагато сильніша, ніж була 24 лютого 2022-го. Якщо вони не змогли нас пробити тоді, то зараз у них тим паче нічого не вийде. Ледь не щомісяця, під час чергової зустрічі у форматі «Рамштайн», наші партнери оголошують про передачу Україні систем ППО. Найближчим часом мають прибути комплекси Patriot і SAMP/T, і наші можливості зростуть ще. Звісно, нам ще потрібно багато сучасного такого озброєння. Це буде найкраща відповідь на російську загрозу», - наголосив військовий експерт.
А ще – нам потрібно нарощувати радіолокаційне поле.
«Україні потрібні не лише ЗРК, але й щільне радіолокаційне поле. Причому багатошарове, аби можна було фіксувати й балістичні, й крилаті ракети, а також – безпілотники. Більше РЛС дозволить підвищити ефективність ракетних систем», - додав він.
Ну, і винищувачі – це також наш пріоритет.
Нарешті, нашою відповіддю на російську ракетну загрозу може бути нанесення ударів у відповідь, зокрема на території рф, по місцях розташування ворожих складів з паливом та мастилом, боєприпасів, запчастин, РЛС, пускових установок, стратегічних ракетоносців — літаків та кораблів.
«Все це абсолютно законні цілі. І ми, звісно, це робимо, але треба більше, треба цей процес значно активізувати», - резюмував Іван Ступак.
Мирослав Ліскович. Київ
