Пам’яті польського добровольця, воїна Міжнародного легіону Кшиштофа Тифеля

Йому назавжди 32. Щирий, чесний, скромний, але готовий будь-якої миті прийти на допомогу тим, хто її потребує. Саме так згадують Кшиштофа Тифеля – уродженця Ченстохови на півдні Польщі. 

Фото з сімейного архіву сім'ї Тифель

Коли розпочалося повномасштабне вторгнення росії в Україну, Кшиштоф не довго вагався. Перед від’їздом в Україну він говорив своїм друзям, що мусить поїхати, бо там люди страждають і потребують допомоги. І це не були порожні слова. Співпереживання і готовність прийти на допомогу, як кажуть друзі та знайомі Кшиштофа, були його візитівкою ще з часів активної участі у харцерcтві - скаутському русі Польщі.

Фото: Rafal Klinkiewicz

Перед від’їздом в Україну на початку березня він приніс своїй мамі Ренаті букет червоних троянд і попросив її благословення. “Мамо, я повернуся”,- такими були його останні слова під час їхнього спілкування віч-на-віч.

Кшиштоф виріс у багатодітній сім’ї, був філософом за освітою. З дитинства цікавився історією, військовою справою, активно займався спортом, любив подорожувати. Він був скаутом, членом парамілітарної стрілецької організації, інструктором із скелелазіння, мав досвід стрибків з парашутом, був перекладачем, відвідав багато країн світу. Він мав плани на майбутнє: після повернення з України хотів створити свою транспортну фірму. 

Фото: Фейсбук-сторінка Кшиштофа Тифеля

На єдиному фото у соцмережах, яке Кшиштоф розмістив після 24 лютого, він усміхнений разом із побратимами в українській військовій формі.  “Раз можна. А що! Україна”,- підписав Кшиштоф торік, 8 квітня, своє фото. 

Про його службу у Міжнародному легіоні відомо небагато. У соцмережах він своїм перебуванням на війні не ділився. Мати героя у коментарі польському виданню Fakt розповідає, що Кшиштоф надсилав їй періодично фото і короткі відео з України, розповідаючи їй про країну, про сліди польської культурної спадщини, принагідно заспокоюючи її, що працює волонтером і йому нічого не загрожує. Cпочатку він справді не був на лінії фронту. Певний час він перебував у Рівному, де, маючи досвід участі у польській парамілітарній організації, навчав поводженню зі зброєю мобілізованих на війну українців. Утім, згодом він вирішив приєднатися до Міжнародного легіону і брати участь у бойових діях.

Фото: Rafal Klinkiewicz

Польські друзі і колеги згадують Кшиштофа як дуже позитивну людину із загостреним почуттям справедливості.

“Коли в Україні вибухнула війна, він говорив, що мусить туди поїхати, оскільки страждають люди, він відчував, що має там бути”,- ділиться товариш Кшиштофа із скаутської юності Роберт Маєр. Вони разом добиралися до України торік ранньою весною, тоді ж вони бачилися востаннє. 

Знайомий Кшиштофа з парамілітарної стрілецької організації Адам Длужняк у коментарі PAP згадує його як дуже інтелігентну і небайдужу до інших людину.

“Якби мені довелося описати його одним словом, це було би слово “лицар”. Бо він жив за таким забутим, старомодним для більшості людей лицарським кодексом. Але для нього це мало сенс, і він віддав життя за ці ідеали”,- підкреслює Длужняк.

Фото: Фейсбук-сторінка Сергія Подоліна

Він зазначає, що коли запитував Кшиштофа про його рішення піти на війну, той відповів, що не має сім’ї і наразі займе місце когось з українців, які мають сім’ю і дітей і зможуть залишитися з ними вдома.

Загинув герой разом з іще одним побратимом з Польщі, Янушем Шереметою, 4 грудня в результаті артилерійського обстрілу в районі Бахмута. Було дві церемонії поховання: частину праху Кшиштофа Тифеля було похоронено 22 грудня у Рівному – місті, яке стало йому дуже близьким на останньому етапі життя і де в нього залишилося багато українських друзів. Друга церемонія відбулася 27 грудня у рідній Ченстохові.

Фото: Фейсбук-сторінка Сергія Подоліна

Мати польського добровольця підкреслює, що для українців її Кшиштоф є справжнім героєм. Вдома вона зберігає прапори України і Польщі, якими була покрита труна героя з поховання у Рівному. Українські друзі Кшиштофа й досі пишуть до неї, присилають фото з його могили у Рівному, де завжди є свіжі квіти і горять лампадки.

“Мій син пішов на цю війну за покликом серця, а не за гроші, бо і у Німеччині можна заробити. Ця війна ведеться у слушній справі, і його не повинні сприймати як якогось бандита. Він герой!”, - наголошує мати Кшиштофа і зауважує, що в Польщі зустрічається різне ставлення до добровольців, які воюють на боці України з російським агресором. 

Фото: Rafal Klinkiewicz

У квартирі матері Кшиштофа українські медалі героя, фотографії із побратимами з фронту і польський та український прапори лежать на видному місці. Рюкзак з його речами, який передали побратими, вона ще не розпаковувала. Каже, що зарано…

Від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну у війні на боці України загинуло вже близько десяти громадян Польщі. Вічна їм пам’ять!

Перше фото з сімейного архіву сім'ї Тифель