Швейцарські технології все ще надходять до росії

Однак, попри санкції, зі Швейцарії в росію продовжують потрапляти мікросхеми та інші види інноваційних комплектуючих та обладнання. Такими є висновки розслідування, проведеного швейцарським громадським телеканалом RSI (як і цей портал, він входить до холдингу SRG).

Нещодавно ймовірно «швейцарський» мікрочіп виявили на Сході України. Його було вмонтовано до російського розвідувального безпілотника «Орлан», що коригує вогонь артилерії по українських позиціях. Цей електронний компонент виробляє цюріхська компанія U-blox, світовий лідер з виробництва мікрочіпів для потреб автомобільної та медично-технічної галузей. Телерадіокомпанія RSI має у своєму розпорядженні відео та фотодокументи, які підтверджують і цю знахідку, й інші факти використання чипів згаданої компанії в російських безпілотниках.

На запит журналістів компанія U-blox пояснила, що «з 2002 року ми ведемо дуже жорсткий курс на заборону прямого і непрямого продажу нашої продукції клієнтам, які використовують її у військових цілях». Однак телекомпанії RSI вдалося відновити принаймні перший етап шляху мікропроцесорів цієї компанії на російсько-український фронт: їх продали цивільним покупцям ще до війни у 2012, 2015 і 2019 роках у Східній Європі та в росії. Далі їх слід губиться. Але всі комплектуючі в підсумку виявилися вбудованими в різні види російських озброєнь.

То як все-таки напівпровідники і мікросхеми, за допомогою яких безпілотники ЗС росії підтримують зв'язок із російською навігаційною системою, потрапили зі Швейцарії до країни-агресора?

«Як варіант: ці чіпи просто демонтують зі звичайних ринкових товарів, таких як електровелосипеди та автомобілі. А потім їх встановлюють у безпілотники, – припускає гендиректор компанії U-blox Стефан Зізала. – Ми максимально прискіпливо відстежуємо всі ланцюжки поставок, аби уникнути якраз такого розвитку подій. Але якщо наш клієнт потім порушує наші ж правила користування, то в нас немає шансів запобігти подібним випадкам».

Поставки з Азії в росію навіть за режиму санкцій

До початку широкомасштабної війни всі ці товари цілком можна було відправляти в росію для цивільного використання. Уже тоді офіційно вони не були призначені для користування у військових цілях. З іншого боку, нікому й на думку не могло спасти, що скоро доведеться розбирати іграшки і використовувати встановлені там чіпи для підтримки агресії. Починаючи з 4 березня 2022 року, тобто після початку вторгнення росії в Україну, федеральний уряд Швейцарії заборонив прямий експорт такого виду товарів до рф. Нині їх прирівнюють до групи стратегічних товарів, необхідних для переозброєння армії Кремля.

За логікою – комплектуючі не мали надходити в росію, проте їхній потік не припинився навіть попри запровадження режиму санкцій. Довести це можна завдяки агрегованим митним даним, що потрапили в розпорядження журналістів RSI. Якщо вірити їм, то за останній рік війни зі Швейцарії проводились принаймні 14 поставок товарів, маркованих як «невійськова продукція», включно з електронними модулями U-blox GPS/Глонасс, необхідними для зв'язку із супутниковою системою навігації. Поставки провадили п'ять китайських компаній в період з 26 травня до 28 вересня 2022 року. Загальна вартість відправлених товарів становить близько 90 000 доларів США.

Телекомпанія RSI не може доказово простежити характер фактичного використання цих чипів. Не знає вона також: а чи потрапили технології безпосередньо до збройних сил росії. Але достеменно відомо, що одержувачем цих вантажів є російська компанія SMT ILogic, яка, як ми читаємо з її сайту, «була заснована 2015 року групою висококваліфікованих фахівців у галузі інформаційних і телекомунікаційних технологій, мікропроцесорної техніки, цифрового оброблення сигналів, програмування вбудованих систем. Багаторічний досвід і тісні зв'язки з провідними виробниками електронних компонентів дають нам змогу створювати продукти, що повністю відповідають сучасним реаліям. Компанія «СМТ-АйЛогік» виконує весь спектр послуг за контрактним розробленням електроніки».

Журналістські розслідування таких ЗМІ, як Reuters і IStories, а також дані дослідницького центру Royal United Services Institute (RUSI) засвідчили, що насправді за SMT-АйЛогік стоїть інша російська компанія – петербурзький «Спеціальний технологічний центр» (ТОВ «СТЦ»), виробник безпілотників-коректувальників «Орлан». Як вважається, ще торік ці дві компанії мали спільних власників, але потім, як повідомляють міжнародні ЗМІ, «очевидний зв'язок між ними було розірвано».

Розвідувальний безпілотник Orlan майже повністю складається із західних, переважно американських, компонентів. США запровадили щодо компанії SMT-ILogic суворі санкції, буцімто «за сприяння ГРУ у веденні електронної розвідки». А ось федеральний уряд Швейцарії ввів санкції проти цієї російської компанії лише 25 січня 2023 року.

Китайські російськомовні торговельні організації

У росії зараз підозріло активно працюють китайські торгово-збутові компанії. На папері вони всі китайські, але ретельний аналіз виявляє дещо інше. «Багато з цих компаній насправді є російськими фірмами: зареєстровані та створені вони були російськими громадянами», – вказав RSI Денис Хутик з НДІ Рада економічної безпеки України (РЕБ), створеного з метою напрацювання експертизи з виявлення та протидії внутрішнім і зовнішнім загрозам економічній безпеці України.

За його словами, «принаймні пара з цих китайських компаній виявилися підставними фірмами-прокладками, що працюють на користь провідного російського виробника безпілотників «Орлан». Поглянувши на список компаній, справді, можна побачити, що директор однієї з них – компанії Asian Pacific Links Ltd з Китаю, яка продавала продукцію цюріхської компанії U-Blox російській фірмі SMT-ILogic, – є громадянином росії. Компанію було засновано в грудні 2014 року опісля російського вторгнення до Криму.

І це далеко не поодинокий випадок. Останніми місяцями експорт мікропроцесорів із Китаю в росію зріс, причому дуже різко. На відповідне питання телекомпанії RSI гендиректор U-Blox відповів, що його компанія свої продажі до Азії не нарощувала.

Київський «музей» російської зброї

Дуже скромна будівля в центрі української столиці, невелике приміщення розташоване на останньому поверсі, майже на горищі. У кутку, поруч з полицями, розкладені фрагменти боєприпасів, гранатометів, рештки безпілотників. Марія Писаренко показує нам і каже, що це якраз і є зброя, яку використовують росіяни в Україні. Збирає її «Благодійний Фонд Сергія Притули» (Serhiy Prytula Charity Foundation), що об'єднує волонтерів, які займаються наданням підтримки ЗСУ, а також збором і документуванням усіх видів озброєнь, використаними Москвою під час агресії.

Євген Славкінський показав нам і рештки безпілотника «Орлан»: «Всередині ми знайшли японські двигун і відеокамеру, китайські та американські процесори і... швейцарський навігаційний модуль». «Орлан» – розвідувальний безпілотник-корегувальник, здатний зіграти на лінії фронту вирішальну роль. «Він знаходить ціль, передає координати мішені російським артилеристам, які потім її вражають».

Як з'ясувала телекомпанія RSI, зі Швейцарії в росію, окрім мікрочіпів, які використовуються в безпілотниках, потрапляють й інші види високоточного обладнання з лейблом «зроблено в Швейцарії». Серед них – прецизійні інструменти, гостро необхідні путінському ВПК. До москви їх завозить російське дочірнє підприємство швейцарської логістичної компанії Galika AG з кантону Цюріх, яке працює на російському ринку вже понад 40 років.

Митні дані, які є в розпорядженні телеканала, свідчать – російська дочірня компанія Galika здійснила вже 382 поставки в росію верстатів, а також запасних частин і точних інструментів у період із 4 березня 2022 року (тобто з того самого дня, як Швейцарія також приєдналася до міжнародних санкцій проти росії) і до 1 лютого 2023 року. Заявлена вартість поставок становить понад 2,2 млн доларів. Телекомпанія RSI не може точно визначити, яка в цих поставках частка так званих товарів «подвійного призначення», тобто таких, що теоретично використовуються як у цивільних, так і у військових цілях. Офіційно експорт таких товарів федеральним урядом Швейцарії заборонений.

Одне й те саме обладнання, але різні правила

Серед поставлених таким чином машин значиться і верстат швейцарської компанії GF Machining Solutions з кантону Тічино. За наявними даними йдеться про верстат моделі Mikron HPM 600 HD вартістю понад 220 000 доларів США, призначений для виробництва високоякісних металевих деталей невійськового призначення. Російська дочірня компанія швейцарської Galika, ймовірно, купила його у турецької компанії.

Де згодом були встановлені такого роду верстати – у цивільному чи військовому середовищі – достеменно сказати не можна. Проте у 2018 році близько двох десятків верстатів тієї ж моделі було поставлено – знову таки компанією Galika – для потреб ВАТ «Конструкторське бюро Приладобудування», однієї «з провідних проєктно-конструкторських організацій оборонного комплексу росії, колектив якої розробив, освоїв серійне виробництво та поставив на озброєння російської армії значну кількість зразків озброєння і військової техніки».

Компанія розташована в Тулі, приблизно за 200 км на південь від москви. Це підприємство займається розробкою систем високоточної зброї для ЗС рф, а також систем протиповітряної оборони і стрілецького озброєння. Санкції щодо цієї компанії уряд США запровадив ще 2014 року. Але Швейцарія не зробила цього і зараз.

Попри всі запити, корпорація GF Machining Solutions так і не надала розгорнутої відповіді щодо окремих своїх експортних поставок. Не відповів на наші запитання і SECO – Держсекретаріат з економічних питань, підрозділ Мінекономіки, який стежить за виконанням режиму санкцій. А журналісти хотіли б отримати додаткову інформацію з приводу експортних дозволів, виданих для верстатів, які згодом потрапили в розпорядження російського ВПК.

У своєму електронному листі компанія GF Machining Solutions стверджує, мовляв, «завжди дотримувалася всіх зовнішніх вимог, законів і санкцій, так само як і внутрішніх корпоративних норм у сфері комплаєнсу. У нас немає прямих ділових відносин із росією та іншими країнами (включно з Україною) у Східній Європі. Усі такого роду взаємодії закінчилися з початком російського вторгнення в Україну». У своєму електронному листі компанія також вказує, що до продукції подвійного призначення, цивільної та військової, можна віднести близько 25% вироблених нею товарів.

«У минулому в нас була можливість постачати наше обладнання до певних секторів оборонної промисловості в росії та Україні у повній відповідності до експортних правил SECO», – уточнюють у компанії GF Machining Solutions. А нещодавно, кажуть, викупили всі свої верстати, які вже були поставлені російському дистриб'ютору компанії «Галіка» на суму близько 4 млн, для того, аби уникнути їхньої потенційної поставки до росії. Попри неодноразові запити журналістів, в компанії Galika AG нічого не коментують і, банально, відмовчуються.

Ракетний цвинтар і ймовірні військові злочини

Отже: величезні верстати і мініатюрні швейцарські мікрочіпи, які опиняються потім на борту російських безпілотників та балістичних ракет. Щоб краще зрозуміти суть справи, достатньо побувати на своєрідному унікальному українському «кладовищі» ракетної техніки. Там складовані частини боєголовок і корпусів ракет С-300. Зараз це просто купа заліза, але донедавна ними вражали українські будинки та інфраструктуру, сіючи смерть по всій країні. Ми вирушили на цей «цвинтар» у супроводі Дмитра Чубенка, прес-секретаря місцевої прокуратури. Умови були зрозумілими: не робити відеозйомок з точною прив'язкою до місцевості, бо так росіяни могли б визначити координати цього місця.

Журналісти виконали цю умову, хоча, найімовірніше, росіяни вже давно визначили це місцезнаходження. Так чи інакше, швейцарці відвідали не лише шокуючий уяву полігон, де утилізовано фрагменти російських озброєнь, а й місце, де зберігаються матеріальні докази ймовірних військових злочинів, скоєних ЗС росії щодо громадян України. Загалом тут каталогізовано понад тисячу одиниць ракет, випущених по державі. «Ці ракети стали причиною загибелі понад 1 600 осіб і поранення понад 2 500 осіб суто в одній Харківській області», – каже Дмитро Чубенко.

Фахівці аналізують тут не лише металеві фрагменти корпусів ракет, а й мікрочіпи. Виконують цю роботу експерти українського міністерства оборони. Їхнє завдання: відстежити шлях поставок у зворотному напрямку аж до країн-виробників. Зокрема й до Швейцарії.

Так, у ракетах типів «Калібр» та «Іскандер» було виявлено напівпровідники щонайменше двох швейцарських компаній: ST Microelectronics, штаб-квартира якої розташована в Женеві, і Traco Power, розташованої в місті Баар, кантон Цуг. Однак основний обсяг такого роду комплектуючих – це продукція фірм зі США. Це було документально підтверджено, зокрема, Незалежною антикорупційною комісією (НАКО).

Попри неодноразові запити, компанії ST Microelectronics і Traco Power не стали розмовляти з журналістами. Замість цього вони надіслали електронною поштою свої заяви. Обидві компанії стверджують, серед іншого, що призупинили всі продажі, весь експорт і всі свої ділові операції в росії, повністю дотримуючись санкцій, введених після початку російської агресії. «Ми шкодуємо і шоковані тим фактом, що електронні компоненти з нашим логотипом, як з'ясувалося, були використані не за призначенням – у військовому обладнанні», – пише Traco Power. «Ми не потураємо використанню нашої продукції не за призначенням», – підкреслює компанія ST Microelectronics.

Так чи інакше, у зв'язку з діяльністю швейцарських і західних компаній на російському ринку ще залишається багато питань. З Києва ми чуємо голоси тих, хто закликає до «належної обачності», тобто до дотримання внутрішніх корпоративних норм комплаєнсу, і до більш ефективного експортного контролю, щоб закрити лазівки, які все ще є в ньому.

Військова машина путіна продовжує функціонувати, і Денис Хутик із Ради економічної безпеки України закликає до термінових дій. Ярослав Юрчишин, уродженець Росії, народний депутат і член антикорупційного комітету Верховної Ради України, ставить під сумнів нейтралітет Швейцарії. «Офіційно вона нейтральна. Але вона продовжує виробляти мікропроцесори, які можуть бути використані в системах озброєнь агресора. Хіба ж це справжній нейтралітет?».

Маттіа Пачелла (Mattia Pacella), Еміліано Бос (Emiliano Bos), телеканал RSI

swissinfo.ch