Пам'яті військового, прокурора Віталія Стадника
Начальник управління Тернопільської обласної прокуратури, старший радник юстиції Віталій Стадник загинув 1 жовтня 2022 року в Херсонській області, рятуючи поранених з поля бою. Йому було 39 років.
Чоловік працював в органах прокуратури Тернопільської області понад 17 років.
"Усі пам’ятають його спокійного, виваженого, надійного та впевненого у власних силах, завжди готового прийти на допомогу. На жаль, війна забирає найкращих. Висловлюємо щирі співчуття родині захисника рідної землі", – сказала речниця Тернопільської прокуратури Леся Гурецька.
У Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого, де вчився Герой, його пам'ятають як людину із загостреним почуттям справедливості.
“Як правознавець Віталій Стадник розумів, чим загрожує Україні «руській мір». Тому з початком повномасштабного російського вторгнення на територію України пішов добровольцем до лав ЗСУ і став на захист України. Колеги запам’ятали Віталія, як людину честі та великої доброти, надійного і впевненого у своїх силах, завжди готового прийти на допомогу. Він мав загострене почуття справедливості, неодноразово ділився своїми знаннями, досвідом та професіоналізмом у сфері юриспруденції зі студентами”, - йдеться у дописі на сайті університету.
На світлу пам'ять про друга однокласники Віталія написали емоційного листа, його опублікувало місцеве тернопільське видання «20 хвилин».
«Коли у вирій відлітають журавлі, ми з сумом проводжаємо їх, але знаємо, що навесні вони повернуться знову. Коли від нас назавжди відходять рідні, ми молимось за вічний спокій і Царство небесне для них. Коли на колінах зустрічаємо з війни Героїв, то у невимовній скорботі волаємо до неба: «На кого завзявся Каїн, Боже, покарай, понад все вони любили свій коханий край». До таких патріотів належав наш однокласник Віталій Стадник, який у перші дні війни добровольцем пішов на фронт, бо інакше не міг, бо «любив він усіх, та найбільше любив Україну». Яким був наш Віталій? Справжній друг, який упродовж багатьох років після закінчення школи підтримував, допомагав, спілкувався з усіма нами, незважаючи на зайнятість і високу посаду. А ми раділи щастю подружжя Віталія та Олі, нашої ідеальної сімейної пари, які виховували трійко дітей”, - згадують друзі Віталія Стадника.
Класний керівник Віталія, Романа Матуш, каже, що мала за честь бути учителькою героя.
“Яким його пам’ятаю? Допитливий, доброзичливий хлопчина, добре вихований у патріотичній родині, вмотивований, цілеспрямований юнак, який у старших класах наполегливо готувався до вступу у престижний вуз, щоб здобути омріяну професію. Сильний лідер і щирий друг».
Остання зустріч з однокласниками відбулася у класній світлиці – з нагоди 20-ліття закінчення школи. Віталій – упевнений в собі, інтелігентний молодий чоловік, з коханою дружиною під руку, з оберемком квітів для вчителів…
Рідні та друзі згадують, що Віталій Стадник боровся як Герой і поліг як Герой - рятуючи поранених з поля бою.
У загиблого воїна залишилися дружина і троє дітей: син Максим, дочки Маргарита і Марія.
Нині вулиця в Тернополі, де жив Віталій Стадник, має нову назву – Захисників України. Посмертно військовий став почесним громадянином міста Тернопіль. У 2023 році голова Тернопільської ОВА вручив родині Героя державну нагороду - орден "За мужність" ІІІ ступеня.
Фото з відкритих джерел, перше фото - НОВА Тернопільська газета
