Київська область стала одним із форпостів на початку повномасштабної війни, які зупинили швидке просування росіян територією України. До столиці загарбники не дійшли, захопивши лиш частину Київщини.

Національна поліція бере активну участь у відбитті наступу російської федерації на Українську державу. Коли війська рф відійшли з центрального регіону, правоохоронці долучилися до зачистки цих територій, встановлення на них порядку, виявлення та документування низки жахливих воєнних злочинів, які відкрилися світу після деокупації Київщини.

Укрінформ поговорив із начальником Головного управління Національної поліції в Київській області Андрієм Нєбитовим про розслідування воєнних злочинів росіян, встановлення причетних до цього осіб, розмінування території столичного регіону та загальну криміногенну ситуацію на Київщині.

РЕСУРСУ – І ТЕХНІЧНОГО, І ЛЮДСЬКОГО – ДЛЯ ІДЕНТИФІКАЦІЇ ТІЛ НАРАЗІ ВИСТАЧАЄ

- Скільки кримінальних проваджень відкрила поліція Київської області щодо злочинів росіян? Яких злочинів зафіксовано найбільше?

- Загалом за 2022 і 2023 роки було відкрито майже 11,5 тисячі справ. Більшість із них стосуються злочинів, які передбачені статтею 438 Кримінального кодексу – порушення законів і звичаїв ведення війни.

- Скільки з цих проваджень передано до інших органів для розслідування? За яким принципом це було зроблено? Поясніть, що розслідують інші структури, а що – поліція Київщини.

- Поліція продовжує проводити першочергові дії – реєстрацію, фіксацію воєнних злочинів, перші допити, здійснювати первинний збір доказів. Далі вже сформовані матеріали, після призначення відповідних експертиз, направляються до прокуратури. І прокуратура, згідно з Кримінальним процесуальним кодексом, визначає підслідність за слідчими СБУ. Такою є вимога КПК.

Станом на сьогодні ми передали слідчим Служби безпеки України за підслідністю понад 7,5 тисячі справ.

Тривале розслідування більшості з цих справ здійснюють слідчі СБУ. І лише окремими провадженнями можуть займатися слідчі Нацполіції. Такі випадки теж трапляються, вони розслідуються у Київській області.

- Чи співпрацює поліція Київщини щодо документування і розслідування російських злочинів з іноземними спеціалістами? Якщо так, з яких вони країн?

- Із    закордонними спеціалістами ми співпрацюємо і щодо виявлення воєнних злочинів, і щодо їх документування. Вони також допомагають ліквідовувати наслідки цих злочинів. Відзначу нашу співпрацю з Міжнародним кримінальним судом, від якого майже 42 людини працювали на Київщині – вивчали матеріали кримінальних проваджень.

Окрім того, українські фахівці-криміналісти працювали з французькими експертами. Ці експерти взяли участь у проведенні кількох слідчих дій, ділилися своїм досвідом.

Важливою є співпраця у межах Інтерполу, а також співпраця з офіцерами безпеки Сполучених Штатів Америки. Вони допомагають нам за своїми базами встановлювати осіб, якщо ті, наприклад, переховуються на території США.

- Скільки тіл людей, які загинули під час повномасштабної війни, наразі знайдено на Київщині? Скількох із цих громадян вбито зі стрілецької зброї? Скільки осіб залишаються невпізнаними?

- Із моменту деокупації вже знайдено 1374 тіла наших співвітчизників. За даними експертів, 717 людей вбито з вогнепальної зброї. На жаль, дотепер залишається невпізнаним 191 тіло. Зниклими безвісти вважається 281 особа. Зауважу, що лише на Київщині виявлено 15 місць масового захоронення людей, встановлено три місця катування.

- Як відбувається процес ідентифікації цих тіл?

- Одразу після отримання інформації щодо знайдення тіла на місце виїжджає слідчо-оперативна група. У нас є відповідні пересувні криміналістичні лабораторії, які працюють на місці події. Однак попередньо територію обстежують кінолог і вибухотехніки – щодо виявлення вибухівки, можливого замінування тіл загиблих.     

Після цього вже долучаються криміналісти: роблять опис одягу, предметів, які знаходяться при загиблому. Поліція намагається встановити людину за цими ознаками.

Далі в обов’язковому порядку працюють судово-медичні експерти – на підставі постанови слідчого вони проводять відбір ДНК, яку поміщають до відповідної бази даних. Потім імовірні родичі надають свій ДНК-профіль і починається порівняльна експертиза.

- Чи вистачає ресурсу – і технічного, і людського – щоб це робити? Можливо, поліція Київської області потребує обладнання для ідентифікації тіл від закордонних партнерів? Якщо так, яке це має бути обладнання, в якій кількості?  

- За сприяння фонду Говарда Баффета ми отримали дві пересувні мобільні ДНК-лабораторії, які дуже ефективно себе показують, бо отримати результат можна фактично через 90 хвилин. Вони допомагають нашим слідчим і криміналістам під час ідентифікації тіл людей.

Ці лабораторії також відіграють дуже важливу роль при розкритті тяжких та особливо тяжких злочинів. Наприклад, щодо деяких розбійних нападів і навіть вбивств первинна інформація була отримана й ці злочини були розкриті завдяки залученню саме таких сучасних ДНК-лабораторій. Після нещодавньої трагедії в Умані завдяки цим лабораторіям було встановлено особи 11 загиблих.

До кінця 2023 року ми повністю забезпечені комплектуючими, необхідними для проведення таких експертиз. А на 2024 рік, звичайно, будемо потребувати поповнення цих ресурсів. Людського ресурсу нам вистачає. Тому впевнені, що ця робота продовжуватиметься і надалі.

У БАЗІ НАЦПОЛІЦІЇ ВЖЕ Є ПОНАД 200 ТИСЯЧ РОСІЯН, ЯКІ ВЧИНЯЛИ ЗЛОЧИНИ В УКРАЇНІ

- Скільки злочинів щодо журналістів облікувала поліція на території Київщини з початку повномасштабної війни?

- Ми зареєстрували 15 кримінальних проваджень відносно злочинів щодо журналістів під час бойових дій. Вони були передані за підслідністю до Служби безпеки України. 

Нагадаю про кілька випадків злочинів щодо журналістів. Перший представник ЗМІ, із чиїм вбивством ми зіштовхнулися, – громадянин США Брент Рено. Його розстріляли в автівці разом із колегою, але останній вижив, хоч і отримав поранення. Волонтери вивезли тіло вбитого. 

Після цього стало зрозуміло, що російські війська вбиватимуть усіх, кого бачитимуть – журналістів, цивільних... Тому для медійників було зроблено відповідне застереження, але воно, на жаль, не допомогло Максу Левіну. Він зник під час активних бойових дій, а 31 березня під час обслідування Гути Межигірської поліцейські знайшли пошкоджене авто, в якому було його тіло. Левіна та військового Олексія Чернишова було розстріляно.

- Чи потрапляли поліцейські Київської області в полон до росіян? Якщо так, скільки їх?

- Зараз не можу стверджувати, що наші поліцейські перебувають у полоні. Проте, на жаль, четверо наших поліцейських вважаються зниклими безвісти.   

Перший поліцейський зник під час окупації села Богданівка Броварського району на Київщині. Він був удома після добового чергування, зайшли російські військові та забрали його. Дотепер ми не знаємо про його долю.

Приблизно те саме сталося в Бахмуті з нашими трьома поліцейськими, які при виконанні бойового завдання з оборони міста потрапили у складну ситуацію. На жаль, у березні цього року з ними зник зв'язок. Досі не знаємо, де вони.

Наразі працюють усі необхідні державні структури та організації щодо встановлення їхнього місця знаходження, щоб зрозуміти, де вони перебувають.

- Скількох причетних до вчинення воєнних злочинів російських військових із початку    повномасштабної війни встановила поліція Київщини?

- Наразі у процесуальному порядку поліцейські Київської області встановили 21 військовослужбовця армії рф, які притягаються до кримінальної відповідальності.      

У Нацполіції створена підсистема “Воєнний злочинець”, куди всі підрозділи вносять дані щодо російських військовослужбовців, які перебували на території України і вчиняли тут злочини. Тільки поліція Київської області внесла в цю базу понад 5,6 тисячі осіб.

Загалом ця база вже налічує більше 200 тисяч росіян, які зі зброєю в руках перетнули кордони України і вчиняли тут злочини. Як на мене, це дуже хороша база для слідчих СБУ та інших органів, які розслідують воєнні злочини.

Я впевнений, що поступово буде напрацьовано дуже багато матеріалу, і всі виконавці після перемоги обов’язково будуть притягнені до відповідальності, скільки б на це не знадобилося часу.

ВИБУХОТЕНІКИ ПОЛІЦІЇ КИЇВЩИНИ РОЗМІНУВАЛИ БЛИЗЬКО 1,8 ТИСЯЧІ ГЕКТАРІВ ВІДКРИТОЇ МІСЦЕВОСТІ 

- Скільки гектарів території Київської області вже розмінувала поліція? Які структури, окрім правоохоронців, залучені до цього процесу?

- Вибухотехніки поліції Київщини розмінували майже 70 гектарів критих приміщених і десь 1,8 тисячі гектарів відкритої місцевості – полів, де відбувалися бойові дії. На жаль, це дуже мала цифра порівняно з загальними масштабами забрудненої території України. 

Над розмінуванням Київської області працюють наші вибухотехніки, працівники Державної служби України з надзвичайних ситуацій. Також нам допомагали поляки. Їхні вибухотехніки приїжджали, щоб поділитися своїм досвідом та перейняти наш. 

Окрім того, на території Київщини працювали зведені загони представників різних регіональних управлінь НПУ. Своєю чергою поліція Київської області зараз допомагає розміновувати території Херсонської й Харківської областей. 

ВІД МІЖНАРОДНИХ ПАРТНЕРІВ ТОРІК ОТРИМАЛИ ДОПОМОГИ НА ПОНАД 60 МІЛЬЙОНІВ ГРИВЕНЬ

- Скільки відділів поліції Київщини пошкоджено від початку повномасштабного вторгнення? Скільки з них вдалося відновити? Які потреби поліція Київської області має у відновленні майна, наприклад, автомобілів?

- Загалом було знищено шість будівель, ще дев‘ять – пошкоджено. Практично в кожну будівлю поліції, яка розташовувалась на окупованій території, заходили росіяни, щоб знищити меблі і техніку. Деякі приміщення війська рф узагалі підпалювали, тому там фактично все майно знищене.

Ми вже відновили Іванківський та Ірпінський відділи поліції. Вони вже повністю функціонують. 

Зараз треба відновити Макарівське і Бучанське відділення. Ще нам дуже потрібні тренінгові центри, де поліцейські проходять професійну підготовку, оскільки такий центр у Вишгородському районі був знищений. У майбутньому будемо намагатися якнайшвидше відновити саме ці приміщення.

Щодо автомобілів. Завдяки співпраці з волонтерами, Національною поліцією і міжнародними партнерами автомобільний склад було оновлено – поліція Київщини цим забезпечена.

- Як просувається співпраця з іноземними партнерами? Із ким вона проходить найінтенсивніше, щодо чого?

- Ми активно співпрацюємо з іноземними партнерами, зокрема, щодо сприяння у відновленні пошкоджених або зруйнованих приміщень поліції, надання матеріально-технічного забезпечення.

Найактивніше допомагає фонд Говарда Баффета. Ми вже отримали від нього нові службові автівки для кінологів, п‘ять вантажних авто, мобільні світлові башти, генератори, спецодяг і спецобладнання. Також отримали службових собак – загалом 21 пса, які зараз служать у поліції Київщини. Це дуже важливо, бо, на жаль, наші собаки через вибухи втратили можливість розмножуватися. 

Нашим головним спільним проєктом буде відновлення Бородянського відділення поліції. Будівництво вже спроєктоване, орієнтовна вартість – 170 мільйонів гривень. Окрім того, планується створити Бучанський кінологічний центр, який за розмірами, масштабами і технічним оснащенням матиме всі ознаки республіканського, тобто найкращого. Будівництво центру теж уже розроблене, його вартість становитиме приблизно 210 мільйонів гривень. 

- А як просувається співпраця зі всесвітньо відомою меценаткою, американкою Мітці Пердью?

- Із нею також співпрацюємо. Мітці Пердью приїжджала в Україну на наше запрошення. Ми разом їздили містами, де армія рф вчиняла найбільше злочинів. Меценатка побачила дуже багато знищеного поліцейського службового транспорту, тому впродовж 2022-2023 років вона передала для поліції Київської області 18 автівок.

Мітці Пердью також погодилася профінансувати проєкт розбудови нашої водної поліції. Ідеться про п‘ять нових човнів із повним оснащенням, які дозволять українським правоохоронцям на воді забезпечувати правопорядок, нести службу і виконувати загальні завдання, які ставлять перед нами Сили оборони.

Окрім того, ми співпрацюємо з колегами зі Сполучених Штатів Америки, а саме – із керівником Форуму поліцейських США Чаком Векслером. Він уже двічі був в Україні, надав більше тисячі одиниць якісного взуття для наших спецпризначенців і тисячі одиниць термобілизни.

Загалом лише за минулий рік ми отримали від міжнародних партнерів, з якими безпосередньо співпрацюємо, допомоги на понад 60 мільйонів гривень. Ця взаємодія продовжуватиметься. 

ДО “ГВАРДІЇ НАСТУПУ” ВЖЕ ВСТУПИЛИ 10 ЖІНОК-ПОЛІЦЕЙСЬКИХ КИЇВЩИНИ

- Скільки поліцейських центрального регіону вже увійшли до складу “Гвардії наступу”? Скільки серед них є жінок?       

- Поліція Київщини вже призначила до “Гвардії наступу” 208 осіб. Охочих набагато більше, але ми маємо квоту тих, кого можемо туди призначити. Станом на сьогодні 135 людей із цих 208 – це чинні поліцейські. Серед цих правоохоронців десять жінок: шість – атестовані працівниці поліції, чотири – прийшли з цивільних професій.

- Як проходить підготовка цих людей?

- Усі вони проходять першочергову підготовку, під час якої отримують навички володіння зброєю, домедичної допомоги, первинних тактичних дій в умовах бою. Це відбувається впродовж двох тижнів. Фактично триває дуже нетривала, але цілком серйозна підготовка із дуже щільним графіком. Після першочергової підготовки їх переводять до відповідних місць для проходження бойового злагодження.

На цьому етапі відбувається відпрацювання більш тактичних завдань з урахуванням тих здібностей кожної людини, які були виявлені на першочерговому етапі. Ми впевнені, що підготуємо дуже фахових бійців “Гвардії наступу”, які дадуть змогу звільнити наші території.

МИ НЕ ФІКСУЄМО МАСОВИХ ВИПАДКІВ НЕЗАКОННОГО ВИКОРИСТАННЯ ВИДАНОЇ ЛЮДЯМ ЗБРОЇ

- Яка загалом криміногенна ситуація на Київщині? Чи спостерігається збільшення злочинів порівняно з минулим роком? Чи зареєстровані на Київщині випадки псевдоволонтерства і шахрайства щодо житла для переселенців?

- Якщо говорити про загальний стан криміногенної  ситуації, то він залишається в нормі й не перевищує минулорічний. Більше того, ми фіксуємо суттєве зниження кількості випадків окремих видів злочинів, наприклад, крадіжок, розбійних нападів, навмисних убивств, тяжких тілесних ушкоджень тощо. Також ми бачимо зниження так званої професійної злочинності.     

Це пов’язано з підвищенням кількості представників сил безпеки на нашій території, наявністю блокпостів і комендантської години. Усі ці заходи дають нам можливість утримувати криміногенну ситуацію у нормі.

Однак, на жаль, кількість випадків шахрайства виросла фактично вдвічі. Для запобігання цьому ми плануємо проведення широкої інформаційної кампанії у суспільстві щодо підвищення обізнаності людей про безпеку використання Інтернету, пошти і соціальних мереж у купівлі та реалізації товарів. 

Фактів шахрайства із житлом на території Київської області зареєстровано не було. Можливо, це характерно більше для великих міст. Проте факти псевдоволонтерства ми фіксували. Щодо цього зареєстровано сім кримінальних проваджень: в одному випадку повідомлено про підозру, ще одна справа вже в суді.

- А яка ситуація у сфері обігу зброї на Київщині? Чи збільшилася кількість  злочинів такого характеру відтоді, як росіяни пішли з регіону? Чи фіксуються злочини із застосуванням тієї зброї, яка була видана громадянам на початку повномасштабної війни?

- Контроль за зброєю є серйозним напрямом оперативно-службової діяльності Нацполіції. Ми розуміємо, що після початку повномасштабного вторгнення у людей на руках опинилося дуже багато зброї. Поліція проводить усі заходи, щоб не допустити витоку цієї зброї до кримінального світу, але це надскладне завдання.

За чотири місяці цього року ми вже вилучили з незаконного обігу 38 автоматів, 15 гранатометів та реактивних систем, 26 одиниць саморобної зброї, 286 гранат, понад 22 тисячі патронів та 130 кілограмів вибухових речовин. У поточному році щодо цього зареєстровано 81 кримінальне провадження. Торік за аналогічний період їх було зареєстровано 37. За цим фактом ми вже повідомили про підозру 76 особам, їм обрано запобіжні заходи.

Щодо фіксації випадків незаконного використання зброї, яка була видана людям на початку повномасштабної війни, то масових питань щодо цього немає. Але взагалі такі факти були. Наші працівники одразу затримували порушників та притягували їх до кримінальної відповідальності, наприклад, за вчинення хуліганства. Зброя при цьому, звичайно, вилучалася. Це було фактично в перші дні чи місяці після деокупації наших територій – після того, як ми з 1 квітня 2022 року почали займатися, у тому числі, облікуванням і реєстрацією зброї.

- Скільки у Київській області обліковано зброї, яку видали ДФТГ? Як здійснюється контроль за нею?

- Із початком збройної агресії рф на території Київської області утворилося 82 добровольчі формування територіальних громад. Тоді, коли і ми, і Нацполіція допомагали озброїти людей для відсічі наступу росії, майже у 25 тисяч членів цих ДФТГ на руках було 16 347 одиниць зброї.

Із 1 квітня минулого року ми почали проводити оптимізацію. Зараз за відповідними рішеннями військових із 82 ДФТГ залишаються лише 62, які будуть реформовані. Із 25 тисяч їх членів залишається 16 тисяч, яких достатньо на Київщині для виконання бойових завдань, охорони об’єктів, несення спільної з правоохоронними органами служби. У цих 16 тисяч добровольців залишилося 8245 одиниць зброї.

Уся видана людям зброя облікована в підсистемі НПУ “Арсенал”. Вона зберігається у відповідних кімнатах. На території наших тергромад – 97 кімнат для зберігання зброї. Усі вони обладнані відповідною сигналізацією, а члени ДФТГ отримують зброю лише під час виконання службових обов’язків.

У СИСТЕМУ “БЕЗПЕЧНА КИЇВЩИНА” ВЖЕ ІНТЕГРОВАНО 1885 ВІДЕОКАМЕР

- Скільки вже інтегровано відеокамер у систему “Безпечна Київщина” з функціями розпізнавання номерних    знаків авто, розпізнавання обличчя? Чим вони допомагають у роботі поліції?

- Інтелектуальна система “Безпечна Київщина” – це прогрес у розвитку безпеки на території Київської області. “Безпечна Київщина” довела свою ефективність як під час боротьби зі злочинністю і підтримання правопорядку, так і під час проведення воєнних дій та їхнього планування для відповідних сил оборони.

Під час повномасштабного вторгнення росіяни фізично знищили майже 30% камер відеоспостереження, інтегрованих у цю систему, але станом на сьогодні ми все відновили. Наразі у системі “Безпечна Київщина” 1885 камер. Із них 480 камер – із функцією розпізнавання номерних знаків транспортних засобів, 500 камер – із функцією розпізнавання обличчя, 905 – це оглядові камери.

- Що ви маєте на увазі, коли кажете про оглядові камери?

- Оглядові знімають широким колом. Вони дозволяють разом із камерами з функцією розпізнавання номерних знаків більш якісно працювати та отримувати детальнішу інформацію.   

Наприклад, якщо ми бачимо автівку, номерний знак якої не вдалося зафіксувати або його було знято, ми обов’язково з оглядової камери її побачимо, навіть якщо вона зупиниться на іншій частині дороги. Це дасть можливість кримінальній поліції або іншим силам безпеки аналізувати, хто і як використовує цей транспорт.

- Чи допомагають ці камери під час охорони кордонів Київщини?    

- Після деокупації наших територій це питання розглядалося Київською обласною військовою адміністрацією. Його підтримав штаб оборони Києва та Київської області. 

У Чорнобильській зоні встановлено більше 30 спецкамер відеоспостереження з різноманітними функціями, зокрема з можливістю роботи на дуже велику відстань, розпізнавання об’єктів у нічний час.

Це дуже серйозна система. Вона допомагає прикордонникам та іншим силам безпеки отримувати інформацію з кордону із білоруссю, а потім проводити відповідний аналіз.

CИСТЕМА “CUSTODY RECORDS” ВЖЕ ЗАПРОВАДЖЕНА У 5 ВІДДІЛАХ ПОЛІЦІЇ КИЇВЩИНИ

- Наразі фіксуються дзвінки з росії щодо нібито замінування об’єктів на території Київської області? Якщо так, наскільки часто?

- Із 1 квітня минулого року ми отримали 362 повідомлення про замінування об’єктів на території Київщини, серед яких 233 – надійшли електронною поштою, 129 – телефоном.         

За нашими даними, більша частина цих повідомлень надходить із тимчасово окупованих територій України або з росії. Мета – налякати суспільство, посіяти паніку, розхитати правоохоронну систему і знизити пильність громадян щодо реагування на ці повідомлення.

Ми це спостерігали і в 2021, і у 2022, і в 2023 роках. Але все одно продовжуємо реагувати на всі виклики та ефективно відпрацьовувати кожен із них, навіть розуміючи, що скоріше за все вони хибні.

- У Бориспільському районному управлінні   поліції у грудні 2021 року було запроваджено систему “Custody Records”, що запобігає порушенню прав людини в ізоляторах тимчасового тримання. Впровадження цієї системи в інших відділах поліції планується? Чи на часі нині цей проєкт? 

- Ця   система на часі, бо вона стосується захисту прав і свобод людини. Для нас також важливо, що вона стосується захисту від безпідставного звинувачення поліцейських у незаконних діях. Тому ми зацікавлені у тому, щоб проєкт “Custody Records” був впроваджений у всіх приміщеннях, які використовує Нацполіція. Зараз ми працюємо у цьому напрямі.

Наразі на території Київської області у п‘яти підрозділах повністю запроваджено цей проєкт. Це Бориспільський РУП, Бориспільське відділення в аеропорту, яке тимчасово не працює зі зрозумілих причин, Обухівське районне управління, відділ у Таращі та Ірпінський відділ поліції, який ми нещодавно відкрили. Зараз проводимо роботи щодо цього ще у восьми підрозділах.

У Макарові та Бородянці цей проєкт уже був запроваджений. У Бородянці навіть 23 лютого, перед початком повномасштабної війни, закінчувалися вже останні роботи. Із 24 лютого мав відбутися запуск цієї системи, але, на жаль, війна зруйнувала плани.

“Custody Records” є пріоритетом Міністерства внутрішніх справ, Національної поліції. Ми це обов’язково будемо розвивати. До речі, усі будівлі, які плануємо відбудувати за кілька років, були спроєктовані з урахуванням вимог цієї системи.

- Чи проводить поліція Київщини у взаємодії з силами оборони тренування щодо відбиття імовірного повторного наступу росії? Наскільки часто? Як проходить ця підготовка?

- Звичайно, після звільнення територій була дуже суттєво переглянута оборона Київської області, її кордонів. На цей час поліцейські центрального регіону несуть службу в Чорнобильській зоні.

Там проведені відповідні фортифікаційні роботи, туди заведені військові підрозділи, які у співпраці з поліцією забезпечують охорону державного кордону.     

Тренування проходять на систематичній основі. Їх можна поділити за двома напрямами. Перший – наш внутрішній. Ми переглянули систему підготовки особового складу. Серед обов’язкових навиків – володіння автоматичною зброєю, ручними гранатометами, мінно-вибуховою справою, домедичною підготовкою. Зараз уся діяльність тренінгового центру, управління кадрового забезпечення спрямована на те, щоб кожного працівника поліції навчити цьому. 

Також ми проводимо різні тренування із ЗСУ та СБУ. Зі Службою безпеки України здійснюємо заходи щодо виявлення ДРГ, відпрацювання оперативної інформації про можливі колабораційні та інші дії, спрямовані на підривну діяльність у контексті безпеки країни, деяких осіб.

Зі Збройними Силами України відпрацьовуємо тактику дій поліцейських у разі наступу. Здебільшого йдеться про створення блокпостів, фільтрацію і закриття, “зарежимлення” певної території, евакуацію населення.

Ці заняття проходять не тільки теоретично, а ще й постійно відпрацьовуються практично. По черзі відпрацьовуються один за іншим райони Київщини. Це дає змогу підготувати до необхідних дій якомога більше особового складу.

- Дякую за розмову.

Марія Гончар, Київ

Фото: Геннадій Мінченко