Пам’яті прикордонника, майора Сергія Лакея
Майор Сергій Лакей служив прикордонником на Донеччині. У березні 2022 року, після чергового бою з росіянами, він не повернувся на захисний рубіж. Про його долю рідні не знали понад рік...
Фото: Фейсбук-сторінка Iryna Lakei
Енергійний характер, цілеспрямованість та приклад батька-військового стали для Сергія поштовхом обрати професію прикордонника. Викладачі та командири згадують, що ще з курсантських років він був яскравою особистістю.
«Виділявся серед всіх тим, що міг знайти правильне рішення у будь-якій ситуації, був креативним, мав достатньо волі та мотивації. Завжди покладався на власні сили, міг відстояти власну думку та, не зважаючи на свою категоричну самостійність, повсякчас жив колективом. Саме такі люди як Сергій, які завжди діють не по шаблону і ніколи не відступають, і становлять когорту героїв», – згадують курсантські роки Сергія його командири.
Фото: Фейсбук-сторінка Iryna Lakei
«Бойовий козак!» – так про офіцера кажуть його побратими. Згадують, що він завжди був у вирі подій, не любив «кабінетної» роботи. Вислів «Справи цінніші за будь-які слова» був гаслом для Сергія.
На момент повномасштабного вторгнення чоловік служив в штабі Луганського прикордонного загону. Військовий не вагаючись став на захист рідної Батьківщини, виконував бойові завдання «на нулі». «Хто, як не ми? Ми захищаємо те, що за нашими спинами – нашу землю, наших дітей, батьків, друзів!» – писав в ті дні Сергій своїй сестрі Ірині. Він був не з тих, хто б злякався, обійшов, втік... Він був з тих, хто завжди попереду, жив свободою та волею України та завжди був на захисті справедливості, згадує жінка.
Фото: Фейсбук-сторінка Iryna Lakei
«У нього, незважаючи на всі умови – все було добре: кожен день Сергій був у войовничому, оптимістичному та піднесеному настрої Воїна. Зранку завжди була кава на вогнищі, нормальна їжа, чисті шкарпетки та свіжий вигляд. Коли почалися серйозніші завдання – він завжди був вмотивованим, активним, у постійному русі та доброму гуморі. З кожного виходу повертався щасливим – ніби нарешті життя дало йому можливість показати свій норов та потенціал. Усі його чекали із завдань, бо те, що він робив, було під силу лише одиницям», – писали сестрі Сергія його бойові побратими.
9 березня 2022 року, після бою біля населеного пункту Терни Краматорського району Донецької області, з прикордонником було втрачено зв'язок. Довгий час Сергія вважали безвісти зниклим. Рідні не могли повірити в те, що їх Сергій, їх блакитноокий, сміливий, розумний та кмітливий Сергій, який міг дати раду будь-якій складній ситуації, загинув… Понад рік всі жили надією, що він живий, що, можливо, пораненим після бою потрапив у полон.
Проте, на жаль, підтвердилося найгірше – тіло воїна було знайдене та ідентифіковане. Військовий загинув у тому запеклому зіткненні з окупантами.
Впродовж служби офіцер отримав чимало нагород. Також за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність Військовій Присязі Указом Президента України в березні 2022 року майора Сергія Лакея було нагороджено медаллю «Захиснику Вітчизни».
Фото: Фейсбук-сторінка Iryna Lakei
«Є вираз, що Бог забирає найкращих. Можливо, так Він продемонстрував нам, що Сергій був найкращим серед нас!» – кажуть його побратими і обіцяють помститися за товариша. А сам Сергій, бувало, казав: «Тільки боротьба, а не сльози та відчай!» .
Героєві назавжди 36 років. У Сергія залишилась дружина і син, батьки та сестра.
Джерело: Луганський прикордонний загін імені Героя України полковника Євгенія Пікуса
