Без почесних держвиплат: підозрюваним у злочинах суддям готують “сюрприз”
Аблов, Целух, Амарович... Що між ними спільного? По-перше, всі ці особи є суддями, яких підозрюють чи обвинувачують у злочинах — п’яному ДТП, корупції, зловживанні владою тощо. По-друге, навіть попри численні, скажемо так, зашквари з їх боку, вони й надалі чудово себе почувають, отримуючи високі виплати від держави. Тобто живуть за наші з вами гроші — українців, довіру яких зрадили. Йдеться про сотні тисяч гривень. Щомісяця. Кожному. Чи це справедливо? Однозначно, ні.
Який вихід?
Розповідаємо про ініціативу — законопроект №9343 — народних депутатів Анастасії Радіної, Олексія Жмеренецького, Романа Грищука, Олександри Устінової та Ярослава Юрщишина, яку користувачі вітчизняного сегменту соцмережі Фейсбук встигли назвати “правильною, справедливою та цікавою”
Що пропонують нардепи?
У пояснювальній записці до проекту закону розповідається, що чинне законодавство (ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» та інші законодавчі акти України щодо порядку звільнення суддів у відставку та забезпечення їх утримання, - Ред.) надає можливість суддям, яким повідомлено про підозру, або які є обвинуваченими у вчиненні умисного злочину, зловживати своїм правом на почесну відставку (про те, як працює цей механізм — йтиметься нижче). Це призводить до того, що під час кримінального провадження суддя гарантовано може піти у відставку (написати відповідну заяву у Вищу раду правосуддя, - Ред.), зберегти за собою гарантії недоторканності, отримати вихідну допомогу в розмірі трьох місячних суддівських винагород та довічне грошове утримання.
Більш того, у разі якщо після виходу такого судді у відставку буде ухвалений обвинувальний вирок щодо нього — механізму повернення раніше виплачених йому коштів не передбачено.
“Судді, підозрювані чи обвинувачені у злочині нерідко тікають у почесну відставку, отримуючи одноразову виплату у розмірі трьох окладів і плюс 70%-90% окладу щомісячно в якості пенсії, чудово себе почуваючи. Тобто йдеться про сотні тисяч гривень”, - розповідає Ярослав Юрчишин.
“Коли суддя, наприклад, збив людину чи йому повідомлено про підозру або він є обвинуваченими у вчиненні умисного злочину, він може просто піти у відставку. Отримати вихідну допомогу і довічне утримання. Це неправильно і взагалі дико”, - наголошує Роман Грищук.
То що пропонується натомість?
З ключового: депутати хочуть заборонити ВРП відправляти суддів у відставку з високими почесними довічними виплатами, якщо щодо них є нерозглянуті дисциплінарні скарги.
“Спершу ВРП має ухвалити рішення у дисциплінарних справах щодо судді, внаслідок яких недоброчесного суддю, який порушив присягу, можуть звільнити без права на почесну винагороду. Якщо ж ВРП визначить, що суддя не винен у дисциплінарних проступках, тоді у нього з’являється право просити ВРП про почесну відставку”, - каже Я. Юрчишин.
Також у проекті закону є норма, що якщо суддя підозрюваний чи обвинувачений в умисному злочині, його ВРП може відправити у відставку, але без жодних виплат від держави.
“Наш законопроект №9343 не дозволяє суддям, підозрюваним/обвинуваченим в умисних злочинах, отримувати щомісячне довічне утримання у разі відставки — аж до виправдувального вироку суду або закриття справи. Важливо: якщо ж суддя буде виправданий або справу буде закрито, то він отримуватиме не тільки довічне утримання, але і виплату за весь строк “неоплачуваної” відставки під час перебування у статусі підозрюваного/обвинуваченого”, - коментує Анастасія Радіна.
З додаткового — зробити роботу ВРП та її членів більш відкритою.
“Законопроект пропонує ще один важливий крок до реалізації принципу відкритості в діяльності ВРП: члени ВРП мають голосувати за рішення відкрито, а результат їх поіменного голосування стане публічним. Це не заборонено і зараз, однак зазвичай ВРП цей підхід не застосовує. Документ закріплює відкрите поіменне голосування членів ВРП — кожен член нестиме публічну відповідальність за свій голос, а не ховатиметься за колективне рішення”, - наголосила пані Радіна.
Оцінка експертів: це те, що потрібно Україні
“В цілому я позитивно оцінюю цю ініціативу”, - каже голова правління Фундації DEJURE Михайло Жернаков.
У цьому контексті він згадав ОАСК — сумнозвісний суд, який Рада ліквідувала за антиукраїнську діяльність і санкції, накладені США.
“Його судді вже дуже скоро можуть повним складом уникнути відповідальності і жити до кінця днів за наші за вами гроші. Як так, запитаєте ви? А пам'ятаєте Євгенія Аблова? Той, що екс-заступник голови ОАСК (Павла Вовка, - Ред.). Той, що приїжджав на золотому Porshe в Печерський суд "вирішувати питання". Той, що свого часу зобов'язав «Беркут» розігнати Майдан. Той самий”, - розповідає пан Жернаков.
Так от, суддя Аблов написав у ВРП заяву про відставку. Проте наразі ще не отримав відповідь — розгляд заяви відкладений завдяки принциповій позиції деяких членів ВРП. Однак до питання можуть повернутись будь-якої миті й непомітно для суспільства “відпустити” цього суддю у вільне плавання — за наш із вами рахунок. Станом на зараз чинне законодавство не дає ВРП права ані забрати передбачені законом виплати у судді, якого підозрюють у злочині (до обвинувального вироку, - Ред.), ані відмовити такому судді у відставці у разі наявності у нього відповідного стажу (20 років, - Ред.).
“Хтось скаже, що відставка – це ж добре. Це ж він перестає бути суддею, правда? В тому-то й справа, що ні. Нагадаю, коли судді йдуть в відставку, за ними зберігаються: звання судді (відповідно й імунітет від правоохоронців, адже суддю у відставці також неможливо затримати без дозволу ВРП, - Ред.), можливість брати участь в управлінні судовою системою, ДОВІЧНЕ грошове утримання, близько 100 000 грн на місяць і вище – залежно від обставин, - звертає увагу експерт. - А от чого за ними не зберігається – так це необхідність проходити кваліфікаційне оцінювання, якого судді ОАСК уникають з 2015 (!) року. І яке їм треба буде пройти щойно запрацює сформована нова Вища кваліфікаційна комісія суддів”.
Тут варто сказати, що Вища рада правосуддя рішенням від 1 червня 2023 року призначила повноважний склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та розблокувала роботу ключового органу з формування суддівського корпусу. Але правники кажуть, що ні сьогодні, ні завтра, ні через тиждень ВККС свою роботу не почне. Це станеться не раніше липня-серпня.
“Очевидно, ні Аблов, ні будь-хто з його колег по колишньому ОАСК перевірку на доброчесність не пройдуть – надто строкатий у них послужний список, - вважає пан Жернаков. - А відтак будуть звільнені з системи з вовчим квитком – без почестей і без наших з вами грошей, але з чітким сигналом всій системі: так "судити" неприпустимо”.
Але якщо Аблов встигне втекти у відставку до старту роботи нової ВККС, то, каже експерт, він зможе уникнути цього всього: “І якщо нова ВРП таки "відпустить" Аблова, то можете не сумніватися – за ним за цим “золотим парашутом” побіжить і решта. А ми з вами платитимемо їм мільйони до кінця їхніх днів. Класно, правда?”
Але, продовжує голова правління Фундації DEJURE, найцікавіше, що у ВРП зараз лежить цілий вал дисциплінарних скарг на Аблова і всю «вовчу» компанію, що є залізобетонною підставою розгляд питання про відставку зупинити. ВЗАГАЛІ.
“Втім, всередині ВРП є адепти позиції, що право на відставку – священне. І неважливо скільки через тебе покалічили людських доль, і скільки держава втратила. А те, що «дисциплінарки» є – то й що з того, вони ж не відкриті (спойлер – вони НЕ МОЖУТЬ бути відкриті, бо поки в ВРП не сформована відповідна служба, - Ред.). Отже, законопроект №9343 стане дуже корисним інструментом”, - підкреслив Михайло Жернаков.
Учасник Автомайдану, юрист Центру протидії корупції Вадим Валько також наголошує на тому, що це давно назріла ініціатива: “Про цю проблему громадськість говорить роками. Я навіть описував кричущі приклади, як ми платимо мільйони негідникам у відставці”.
Наприклад, суддя Анатолій Целух з Одеси. Кілька років тому НАБУ затримало його на хабарі у 2,5 тисячі доларів. Вже після того, як його спіймали, від втік у відставку з довічним утриманням. Потім Вищий антикорсуд (далі - ВАКС) визнав його винним, призначив кілька років тюрми. Вирок пройшов усі три інстанції. Відставку і виплату утримання скасували тільки після того, як вирок набрав законної сили.
“Але декілька років він отримував довічне утримання і повернути вже сплачене не вийде”, - наголошує пан Валько.
Ще один приклад: суддя Володимир Бабенко з Черкаської апеляції. Він «прославився» тим, що погрожував судді зі свого ж суду за те, що той відмовився незаконно виселити людину з гуртожитку. У 2019 році ВРП відправила його у відставку із довічним утриманням. У 2022 році він отримав підозру за замах на розтрату комунальної нерухомості на 15 млн грн. Бабенко давно втік з України, перебуває у розшуку. Але довічне утримання все ще отримує.
Ще приклад: суддя Віктор Амарович з Закарпатської області. У 2014 році Амарович на автомобілі Mitsubishi Pajero виїхав на зустрічну смугу, де протаранив ВАЗ 2107, який вилетів в кювет, а далі зіткнувся ще з одним авто. Водій Жигулів загинув на місці.
За даними місцевих ЗМІ, попередній аналіз підтвердив, що суддя перебував у стані алкогольного сп'яніння. Після ДТП Амарович від гріха подалі пішов на тривалий лікарняний, і окрім компенсації отримав ще й 12 тисяч гривень "матеріальної допомоги".
У березні 2016 року обвинувальний акт щодо судді було направлено до одного із місцевих судів Закарпатської області, де справа слухається досі.
Це не завадило Вищій раді правосуддя наприкінці 2017 року відправити суддю Амаровича у почесну відставку із довічним утриманням.
Інші приклади — за посиланням.
“Скільки ще таких суддів перебувають у почесних відставках — точно цифру сказати важко. Десятки, сотні? Ті ж самі судді Верховного суду можуть з часом виявитися підозрюваними у справі Князєва. Ми ж не знаємо усіх деталей слідства, а воно ще триває. Але в деяких суддів ВС, думаю, міг уже накопичитися 20-річний стаж. Теоретично вони теж можуть подати на ВРП заяву й піти у відставку”, - акцентує Вадим Валько.
Десь у світі подібна практика взагалі існує? Якщо ні — як, імовірно, зреагують міжнародні партнери?
Ні автори законопроекту, ні експерти не були готові відповісти на запитання, чи практикується щось схоже в інших розвинених країнах. Скоріше за все, кажуть вони, що ні, це наша “новація”.
“Чи існує якась світова практика? Не певен. Та, зрештою, ми на це й не орієнтувалися. Натомість орієнтувалися виключно на ті проблеми, які є у нас, в Україні, зокрема, на проблему забезпечення невідворотності покарання за порушення. Що скажуть міжнародні партнери? Гадаю, будуть різні думки”, - коментує Ярослав Юрчишин.
Хтось підтримуватиме, хтось аналізуватиме все це з точки зору зменшення суддівської незалежності. Але це нормально, вважає нардеп.
“Водночас буде розуміння, що Україна просто змушена шукати екстраординарні рішення, попри те, що сприймаються вони можуть по-різному. В цьому ж ключі варто згадати про закон щодо боротьби з олігархами. Було також чимало думок, що, мовляв, цей документ розкритикує європейська спільнота, він не відповідає стандартам забезпечення прав людини й тому подібне. Що отримали у підсумку? Вітання з тим, що ми шукаємо шляхи в купі з низкою рекомендацій, щоб усе працювало ефективніше. Отже, по цьому законопроекту можемо очікувати приблизно на таку ж реакцію”, - запевняє пан Юрчишин.
На думку Михайла Жернакова, нам слід перестати бездумно копіювати абсолютно все із практик інших країн. Бо нерідко те, що добре працює, наприклад, у США чи Британії — не зовсім добре працює в Україні.
“У питанні реформи судочинства наша держава знаходиться сьогодні у дещо інших реаліях. Не простих, скажемо так. І в цих реаліях інколи доводиться придумувати такі рішення, які б могли допомогти нам досягти верховенства права, а не навпаки. Щодо згаданого законопроекту. Чи існує у світі подібна практика — невідомо. Водночас точно так само невідомо про щось таке, щоб це забороняло”.
Щодо реакції міжнародних партнерів, то пан Жернаков вважає, що вони узагалі нічого не помітять: “А якщо й помітять — ми точно знайдемо для них переконливі аргументи”.
Вадим Валько: “Я не знайомився із практикою інших країн. Але я припускаю, що немає такого, щоб пенсія судді була вдесятеро більшою за звичайну пенсію”. Найвищу, додамо від себе.
Але тут вже інша проблема.
“Загалом із самим розміром цих виплат потрібно щось робити. З одного боку - судді мають бути захищені, є стандарти суддівської незалежності, які в тому числі включають нормальне забезпечення судді на пенсії. Але їх розмір не має бути в 20 разів більшим, ніж середня пенсія по Україні. До прикладу, суддя, який працює на посаді понад 20 років, має право добровільно звільнитися у відставку. Одночасно із цим він має право утримувати так зване “довічне грошове утримання”. Його розмір на сьогодні складає близько 100 тис грн. на місяць. Таких людей у нас десь 3,5 тис (!) і ця кількість тільки зростатиме (тобто щомісяця — це 300-350 млн грн держвиплат, - Ред.)”, - звертає увагу юрист.
Натомість середня пенсія в Україні трохи більше 5 тис. грн, пенсіонерів — понад 10,5 млн, а понад 3 млн отримують 3 тис. грн і менше. Тож, очевидно, з пенсійним забезпеченням суддів також доведеться щось робити.
Прогнози: у Верховній Раді голоси “за” знайдуться?
“Документ точковий і зрозумілий суспільству, яке давно вимагає справедливості. Прогнозувати не беруся. Але сподіваюся, що народні депутати це врахують і не затягуватимуть з ухваленням”, - каже Михайло Жернаков.
Тим часом Вадим Валько певен, що якщо законопроект таки приймуть, то це точно не сподобається усім тим суддям, які мають право на відставку і одночасно підозрюються чи обвинувачуються у корупції, тяжких чи особливо тяжких злочинах.
“Проте я все ж думаю, що шанси є і доволі великі. Зокрема через те, що в України, зараз фактично всі гроші йдуть на оборону, а пенсії і соціалка - це допомога міжнародних партнерів. Очевидно, що ми маємо раціонально підходити до їх використання. Бо якось дивно буде слухати іноземцям, що вони дають нам кошти, а ми частину із них платимо суддям, які підозрюються або обвинувачуються у корупції, тяжких чи особливо тяжких умисних злочинах. Тим більше слідство і суд у нас може тягнутися роками. Логічно, що на цей час право на довічне утримання має бути призупинене”, - наголошує він.
А які ж прогнози в авторів законопроекту?
Ярослав Юрчишин каже, що більш ніж переконаний у тому, що “суддівська мафія” чинитиме супротив.
“Ми чудово розуміємо, що буде тиск з боку суддів, яким є що приховувати, та їх “друзів” у різних гілках влади. Але нас це не зупинить. Власне, публічна підтримка документу збільшить шанси на його швидкий розгляд і ухвалення”, - наголосив він.
Крім того, за словами нардепа, вагомим чинником є також профільний комітет ВРУ (з питань правової політики, - Ред.) та його голова Денис Маслов.
“Роль Маслова буде дуже важливою. Нагадаю, що він — колишній суддя. А відтак може стати або ключовим опонентом, або, навпаки, ключовим партнером у цьому напрямку. Від голови комітету багато залежить. Зрештою, візьмемо до уваги те, що Маслов нещодавно став автором досить жорсткої парламентської постанови, яка категорично засуджує прояви корупції в органах правосуддя та підтримує рішуче й послідовне продовження судової реформи... Що ж, тепер він матиме можливість на ділі довести те, що пропонував на словах. Тож якщо буде позитивне рішення комітету — не бачу жодних перепон, щоб цей законопроект пройшов сесійну залу”, - підкреслив пан Юрчишин.
Його думку підхоплює Анастасія Радіна: “Розумію, що цей законопроект не сподобається багатьом суддям. Безумовно, не всі судді однакові. Є дуже багато гідних і сумлінних представників Феміди, які не використовують свій статус задля власної вигоди. Гарантії незалежності для таких суддів — висока винагорода, почесна відставка з довічним утриманням, суддівська недоторканність — наш обов’язок як правової держави. Однак і викрита НАБУ “схема” за участі судді Князева, і збиття п'яним суддею Тандиром нацгвардійця насмерть свідчать, що нікуди не поділися і судді, які щиро вірять у тотальну безкарність”.
А отже, наголошує нардеп, Верховна Рада має переглянути підхід до оплачуваної відставки суддів і звільнити платників податків країни, що воює, від тягаря виплат тим суддям, які зловживали посадою.
Мирослав Ліскович. Київ
