Підрив Каховської ГЕС - це спроба знищити південь України «прісноводним цунамі»
6 червня 2023 року о третій ранку російські окупанти підірвали дамбу Каховської гідроелектростанції. Внаслідок витоку величезної маси води з Каховського моря під загрозою затоплення опинилася величезна територія на півдні Україні. Масштабний російський злочин може мати не лише довгострокові наслідки, у вигляді спустошення сільськогосподарських угідь. Під загрозою опинилася й Запорізька атомна електростанція, охолодження реакторів якої здійснюється дніпровською водою.
Українська реакція: евакуація населення, скликання Радбезу ООН, звільнення своєї землі
У тваринному жаху перед українським наступом росіяни йдуть на злочини, які однозначно трактуються міжнародним правом як державний тероризм. На територіях півдня, контрольованих українською владою, розпочалася евакуація населення, з Херсону від’їжджають екстрені евакуаційні потяги. Голова Херсонської військової адміністрації Олександр Прокудін сказав в етері національного телемарафону, що через підрив Каховської ГЕС, в області приблизно 16 тис. осіб опинились у критичній зоні на правому березі Дніпра.
Щодо лівого берега, який є тимчасово окупованим російськими фашистами, достеменної інформації немає, але кількість людей, яким загрожує небезпека, може обчислюватися десятками тисяч. На засіданні РНБО, що його екстрено скликав президент Зеленський, членів Ради нацбезеки і оборони поінформували, що у Дніпро потрапило щонайменше 150 тон машинного мастила, є ризик подальшого витоку ще понад 300 тон, у зоні підтоплення опинилося 80 населених пунктів.
Учасники засідання погодили комплекс міжнародних заходів, серед яких – скликання засідання Ради Безпеки ООН, звернення до міжнародних природоохоронних організацій, до Міжнародного кримінального суду, оскільки такі дії росіян містять явні ознаки порушення Женевської конвенції.
Міністр іноземних справ України Дмитро Кулеба у своєму твіттері наголосив: «Росія зруйнувала Каховську дамбу, спричинивши, ймовірно, найбільшу технологічну катастрофу в Європі за десятиліття та поставивши під загрозу тисячі мирних жителів. Це жахливий військовий злочин. Єдиний спосіб зупинити Росію, найбільшого терориста 21 століття, це вигнати її з України».
Нова Каховка: пам’ятники і пам’ять першого міста, яке затоплює. Потік доруйновує греблю
Рішення про будівництво Каховської ГЕС було ухвалено у 1950 році, у 1955 році було запущено перший гідроагрегат, а у жовтні 1959-го гідроелектростанція запрацювала на повну потужність, виробляючи 312 Мвт електроенергії. Будівництво а обслуговування станції потребувало залучення тисяч робітників та спеціалістів, для цього у 1952 році було збудоване нове місто – Нова Каховка. Центр міста, який зараз опинився під загрозою затоплення, відомий високохудожнім оздобленням будинків – «кам’яними вишиванками», які створив учень Михайла Бойчука Григорій Довженко.
Міський парк, який знаходиться біля самого Дніпра, створювався видатним українським садівником Степаном Фалдзінським, у висадці дерев брав участь знаменитий режисер Олександр Довженко. Сьогодні парк було затоплено дніпровськими водами, на момент написання цієї публікації, вода вже досягла центральної вулиці міста – проспекту Дніпровського, та підтоплено будівлю міської мерії.
Перепад рівня води між Каховським водосховищем та Дніпром за гідроелектростанцією складає близько 12 метрів, у самому водосховищі міститься 18,2 км³ води. Маса одного кубічного кілометру води досягає 1 млрд. тон. Така маса водяного валу, якщо трапляється одномоментне руйнування греблі, може знести усе на своєму шляху, навіть якщо висота хвилі буде невеликою. Тому таким небезпечним є цунамі, коли гігантські маси океанських вод спустошують геть усе, що потравляє під удар такої хвилі.
Росіяни, підірвавши греблю Каховської ГЕС, провокують такий прісноводний цунамі на нашому півдні. Адже проблема полягає у тому, що вода, яка прорвалася через підірвані секції греблі, продовжуватиме подальше руйнування греблі. На середину дня 6 червня було відомо, що зруйновано 11 з 28 прольотів греблі. Тож наслідки цього злочину можуть бути, без перебільшення, катастрофічними.
З Росією неможливо домовитися, її треба викинути з України геть і назавжди
Катастрофи такого масштабу мають як безпосередні наслідки - загибель людей, руйнування житла і винищення посівів, так і довготривалі наслідки, що позначатимуться роками і десятиліттями. Маси води можуть знести не надто великий шар плодоносних ґрунтів та замулити посівні площі півдня України, порушити систему іригації та водопостачання, яку доведеться відновлювати роками.
Як відновити ґрунти та забезпечити роботою сотні тисяч селян, які були задіяні у сільськогосподарському виробництві, поки що невідомо. Про масову загибель риби, птахів, диків тварин годі й говорити. Крім того, спустошення Каховського водосховища ставить під питання забезпечення прісною вдою не лише південних областей України, а й Криму.
Видається, що у жаху перед невідворотним поверненням України на свої землі, та в момент усвідомлення того, що розв’язана ними агресивна війна веде до поразки, якої їм не уникнути, росіяни наостанок вирішили перетворити квітучі землі українського півдня на пустелю. У цьому контексті заклики деяких закордонних політиків та державних діячів до переговорів з Кремлем на російських умовах є нічим іншим, як підтримкою міжнародного тероризму та злочину геноциду українців.
Росія вчергове довела, що є не лише недоговороспроможною, а ще й становить безпосередню проблему для снування світової цивілізації. Влада у величезній країні знаходиться в руках злочинців, які не гребують вчиняти найгірші і такі, що не вкладаються у людській свідомості, злочини проти мирного населення. Під розмови про братство народів та спільну історію російські окупанти знищують українців та намагаються перетворити території, які вони вважають своїми, на пустелю, непридатну для людського існування.
Руйнувати дніпровські греблі, вбиваючи людей, - це у них так «традиція»
18 серпня 1941 року радянські війська, відступаючи з України, підірвали греблю 1941 ДніпроГЕСу (за тодішнім скороченням – Дніпрельстану). Підрив було здійснено у марній спробі затримати наступ німецьких військ. Внаслідок підриву було зруйновано греблю, за свідченнями газети Berliner Illustrirte Zeitung, опублікованому у березні 1942 року, це забрало життя щонайменше 3 тисяч осіб, хоча у деяких повоєнних публікаціях йшлося мало не про сто тисяч загиблих. Крім того, греблю було підірвано разом з відступаючими частинами Червоної армії, які намагалися відійти по ній на лівий берег Дніпра. Скільки там загинуло солдатів і офіцерів ЧА ніхто й не рахував.
Практику залишення за собою випаленою та спаскудженої землі, яка застосовувалася під час воєн у давному світі та у середньовіччя, було перейнято та взято на озброєння не тільки комуністами та нацистами, але й їхніми ідейними спадкоємцями у 21-му столітті. Підриви 1941 року у Києві та Харкові, загони «факельників», які підпалювали селянські хати є для сучасник росіян «нормальною практикою» ведення війни, яка насправді підпадає під критерії воєнних та геноцидних злочинів.
Винуватці відомі. Поіменно. Відповідати доведеться вже невдовзі
Партизанський рух «Атеш», створений українськими та кримськотатарськими патріотами на окупованій території, у своєму телеграм-каналі заявив, що йому відомо про безпосередніх організаторів та виконавців злочину щодо підриву Каховської ГЕС – це військові 1-го батальйону 205-ї мотострілкової бригади з міста Будьоновськ Ставропольського краю Росії. Командиром бригади є, за повідомленням «Атеш», полковник ЗС РФ Едуард Шандура. Терористам у поганах російської армії та їхнім керівникам у Москві годі сподіватися, що цей злочин, як і тисячі інших, скоєних ними в України, залишиться безкарним. Українське військо, українські спецслужби прийдуть за кожним і змусять відповісти за спроби знищити народ, «якого Правди сила ніким звойована ще не була». І не буде, як би це не намагалися зробити росіяни у останніх конвульсіях імперської хвороби руйнування.
Дмитро Редько, Київ
