Пам'яті капітана ЗСУ Костянтина Васюка (позивний «Калина»)
Капітан ЗСУ Костянтин Васюк на позивний «Калина» загинув 23 серпня 2022 року, звільняючи Херсонщину від російських окупантів. Того дня на його підрозділ чекала ротація. Але ті, хто мав прийти їм на зміну, ще не бували у бою. Тому командування залишило на позиції офіцерів та кулеметників. Ворожий обстріл був настільки сильним, що за перші ж години боїв наші захисники втратили двох ротних.
«"Калина" лишився за командира. Коли здетонував БК після обстрілу сусідньої позиції, він кинувся витягувати з полум'я двох солдатів. У цей момент їх знову накрило танковими снарядами. Позиції втримали. Але Костя загинув», - розповів його бойовий побратим Олег Присяжнюк…
Костянтин виріс у російськомовній сім’ї, навчався у «російській» школі, закінчив вище військово-політичне училище у тодішньому Ленінграді. Але став українським націоналістом та патріотом. Ще до початку війни Костянтин разом із братом створили у невеликій Калинівці, що на Вінниччині, успішне кондитерське підприємство. Солодощі їхнього бренду «Солодка хата» продавалися чи не у половині країни. Йому було що втрачати. Однак чоловік насамперед був патріотом і завжди боровся зі свавіллям влади, якщо вважав її дії антиукраїнськими.
«Я не байдужий до того, як живе мій народ, яка у нас влада. Я борюся за те, щоб державна влада жила інтересами людей. Головна мета для будь-якого націоналіста - досягнення національної і соціальної справедливості і нашій державі і розбудова української держави», - говорив Костянтин.
Він підтримував ініціативи, які стосувалися української історії, української церкви, українського визвольного руху. Власним коштом виготовив меморіальну дошку, присвячену учасникам Першого Зимового походу, профінансував видання збірки «З Україною в серці» про учасників національно-визвольного руху на Калинівщині у ХХ сторіччі. І таких його справ не один десяток.
Помаранчева революція, Революція гідності. Він організовував акції протесту у Калинівці та Вінниці, був комендантом захопленої мітингувальниками будівлі Вінницької ОДА, їздив на Майдан у Київ, протестував на Інститутській та Грушевського попри те, що його дружина тоді була на останніх тижнях вагітності і народила доньку у найгарячіші лютневі дні 2014-го.
Костянтин був одним із організаторів «ленінопаду» на Вінниччині.
У 2014 році, після перемоги Революції гідності, став головою Калинівської райдержадміністрації. А вже за сім місяців залишив посаду. Йому аплодували підлеглі, знаючи, що їхній керівник йде боронити країну.
У січні 2015 року він вже захищав територіальну цілісність України на Донбасі. Служив в окремому 308-му інженерно-саперному батальйоні, був заступником командира батальйону з роботи із особовим складом. Цей підрозділ будував польові укріплення на Донеччині та Луганщині по всій лінії фронту.
Недалеко від батька, але в іншому підрозділі, у «Карпатській Січі», захищав Україну син Костянтина – Костянтин-молодший. Перед війною хлопець навчався в університеті у Польщі, але взяв академвідпустку і пішов боронити рідну землю, отримав важке поранення і дивом залишився живим.
За виконання бойових завдань Костянтина Васюка нагородили відзнакою Міністерства оборони України «Знак пошани», а Вінницька обласна рада вручила йому обласну відзнаку «За заслуги перед Вінниччиною».
Коли Росія почала широкомасштабну агресію, 58-річний Костянтин знову взяв до рук зброю. Воював у складі підрозділів десантно-штурмових військ, зокрема, у 46-й окремій аеромобільній бригаді, під час оборони Київщини отримав поранення.
«Другого березня ми зайшли у Макарів. Костя потрапив під авіаналіт під час прикриття неба. У приміщення, де базувався підрозділ, потрапила авіабомба. Було багато загиблих і поранених. Костю врятувало диво - візки для перевезення захистили його від падіння стелі. Весь чорний, контужений, з вух тече кров, а він по осколках босоніж витягає людей з-під уламків», - згадує побратим Олег Присяжнюк.
У шпиталі чоловік пробув лише два тижні, а потім – знову на службу. У липні їхній підрозділ перекинули на Херсонщину, де було дуже гаряче.
«Костя був там, де тонко, і тримав, щоби не порвалось. Від шквального обстрілу один із підрозділів залишив позиції. Якби вони лишались порожніми, то дісталися б ворогу. Та Костя з хлопцями побіг туди і втримав. Коли йде шквальний обстріл - найкраща мотивація для бійців не слова, а власний приклад. Костянтин Іванович не сидів, а ходив по позиціях. І всі розуміли: тут можливо триматися, тут встоїмо», - розповідає Олег.
І тримав позиції, допоки не загинув…
Днями капітана Збройних Сил Костянтина Васюка за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку Указом Президента України нагородили орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно).
Вічна слава і шана Герою!
Фото: Фейсбук-сторінка Костянтин Васюк
