Сили тероборони у зонах бойових дій надаватимуть правову допомогу спільно з держорганами
Про це йшлося у Медіацентрі Україна - Укрінформ під час публічного обговорення на тему "Правозахист в умовах війни: проблеми та потреби у правовій допомозі VS доступність".
"Унаслідок широкомасштабного вторгнення Росії дуже багато громадян України постраждали на різних територіях і потребують термінової правової допомоги. Саме ця проблема потребує широкого вирішення. Відтак передбачається, що правова допомога надаватиметься відповідними фахівцями, насамперед бійцями ТрО, у плідній взаємодії з працівниками системи безоплатної правової допомоги, серед яких головним органом виступає Координаційний центр з надання правової допомоги, у співпраці з неурядовими та міжнародними організаціями", - розповів заступник начальника штабу Сил ТрО, полковник Дмитро Бородавко.
За його словами, первинну правову допомогу надаватимуть військовослужбовці, які знаходяться в зоні бойових дій, для населення, що там перебуває. Таким чином буде відбуватися взаємодія держави і населення у забезпеченні базових потреб громадян у правовій допомозі, пояснив Бородавко.
Він зауважив, що сили ТрО, в лавах яких перебуває чимало фахових правників і юристів, долучаться до надання правової допомоги населенню і забезпечать координацію з центром з надання правової допомоги і відповідними неурядовими та міжнародними донорами. "Вони вивчатимуть потреби населення на тих територіях, де немає зараз допуску інших фахівців, вивчатимуть їх проблеми, систематизуватимуть і передаватимуть інформацію уже до відповідних цивільних фахівців. На даному етапі цей алгоритм пропрацьовується і систематизується", - пояснив заступник начальника штабу Сил ТрО.
Своєю чергою адвокат, член робочої групи щодо виконання норм міжнародного гуманітарного права та участі у наданні правових послуг Сил ТрО Ігор Ніколаєв зазначив, що на початку широкомасштабного вторгнення держава внесла зміни до законодавства і поклала на військовослужбовців у тих місцях, де державні органи не можуть виконувати повноцінно свої функції, додаткові комплементарні завдання, які мають на меті зменшити страждання цивільного населення. Тобто, як пояснив він, військові, зокрема Сили ТрО, повинні надавати громадянам у так званих сірих зонах чи на територіях ведення бойових дій усю необхідну первинну допомогу: соціальну, гуманітарну і, звісно, правову.
"Роботу цю ми розпочали ще минулого року, використовуючи міжнародний досвід з надання правових послуг. Наша група працювала у всіх місцях, де відбувалися зіткнення. Ми накопичили певний досвід і плідно співпрацюємо з Координаційним центром з надання правової допомоги, зробили певні висновки. І ми вже вийшли на певний алгоритм взаємодії різних структур, тепер його тільки треба остаточно доопрацювати і удосконалити", - сказав Ніколаєв.
Він зауважив, що Сили ТрО аж ніяк не підміняють собою інші органи: "Мова йде просто про ті зони, де люди обмежені у своєму доступі до державних сервісів, де немає засобів зв’язку. Тому, окрім як до військових, людям немає до кого звернутися. Ми це розуміємо і беремо цю функцію на себе. У структурі війська є функціональні розмежування, є спеціальні люди, які взаємодіють з цивільним населенням. Це групи цивільно-військового співробітництва, які власне і займаються цими питаннями".
За його словами, таких фахівців із Сил ТрО розглядають як параюристів, що в полях надають первинну, вкрай необхідну допомогу шляхом інформування про певні права людей і надання їм відповідних сервісів.
Директор Координаційного центру з надання правової допомоги Олександр Баранов розповів про взаємодію центру з військовими, які працюють з населенням на територіях ведення бойових дій. Він повідомив, що Координаційний центр працює з перших днів широкомасштабного вторгнення і за цей час надав понад 120 тисяч консультацій і вторинної правової допомоги громадянам.
"Найчастіше спочатку у нас були питання документування воєнних злочинів, встановлення фактів народження і смерті на окупованих територіях, компенсації за зруйноване майно, отримання аліментів, соціальних виплат, оскільки часто люди втрачали свої документи. Однак великою проблемою для фахівців центру є доступність до людей, які знаходяться на щойно деокупованих територіях чи у "сірих" зонах. Тому співпраця з Силами ТрО є вкрай важливою", - пояснив Баранов.
Він також зауважив, що в разі, якщо фахівці з Сил ТрО на місцях не можуть надати певної правової допомоги, то вони можуть координувати свою роботу власне з Координаційним центром і перенаправляти зібрану інформацію від населення до державних структур.
Виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко, який також взяв участь у дискусії, підкреслив, що громадські організації готові активно долучитися у цій сфері до співпраці як з військовими, так і з державними органами, і чимало роботи уже здійснюється.
"Ми маємо докладати зусиль, щоб спільно вирішувати ці проблеми наших людей: військові, держава і громадські організації. Ми готові долучитися і надати усі наші ресурси для цього. І в разі, якщо питання не вирішується на державному рівні, будемо виходити на міжнародний рівень", - сказав Павліченко.
Адвокат, член робочої групи щодо виконання норм міжнародного гуманітарного права та участі у наданні правових послуг Сил ТрО Віталій Титич своєю чергою наголосив на необхідності внесення додаткових змін до законодавства, які чіткіше окреслять можливості і функції Сил ТрО у роботі з населенням на територіях, які щойно деокуповані, в зонах ведення бойових дій чи у "сірих зонах".
"Держава була не готова ні інституційно, ні законодавчо до тієї ситуації, яку ми маємо зараз через війну. Йдеться про забезпечення права доступу до безоплатної правової допомоги. Законодавець вніс певні зміни до нормативних актів, що надали можливість здійснювати правову допомогу системі ТрО як частині ЗСУ. Але законодавець має повернутися до цієї теми і забезпечити внесення додаткових належних змін до законодавства з огляду на нові реалії і накопичений за час війни досвід", - наголосив Титич.
