Пам’яті війта з Гуцульщини, воїна Євгена Данищука (позивний «Ведмедик»)
Євген Данищук народився у селі Розтоки на Гуцульщині. У рідному селі закінчив школу. Після навчання у Чернівецькому фінансово-юридичному інституті деякий час працював у Косівському відділенні Ощадбанку. Згодом Євгена громада двічі обирала головою Розтоківської сільської ради. Гуцульським війтом чоловік був з 2010 до 2020 року.
Фото: Фейсбук-сторінка Євген Данищук
«У селі він відкрив дитячий садочок. Для цього переобладнав приміщення сільської ради. Для села це була велика справа, бо дитсадка не було», - пригадує директор Розтоківського ліцею Уляна Тарасівна. Вона додає, Євген був завше життєрадісним і веселим, любив людей, умів вислухати і знайти пораду кожному, хто до нього звертався.
«З ним хотіли люди спілкуватися, зустрічатися. У пам’яті він залишиться добрим і усміхненим», - згадує жінка.
Фото: Фейсбук-сторінка Євген Данищук
Останні вибори у Розтоках Євген програв нинішньому голові Кутської селищної ради Дмитру Павлюку. На запитання про головну силу опонента на виборах, Дмитро Михайлович відповідає коротко: «Євген був справжнім патріотом свого села, краю».
Коли почалась повномасштабна війна, чоловік працював у Польщі. Приїхав додому і відразу подався до лав ЗСУ добровольцем. На всі запитання знайомих і близьких про те, навіщо поспішає на фронт, адже в сім’ї підростають троє дітей, Євген відповідав усім однаково: «Хто, як не я?».
Фото: Фейсбук-сторінка Євген Данищук
Боєць воював у складі 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади сухопутних військ.
«Його позивним був «Гуцул», але хлопці ще називали його «Ведмедиком», бо Женя був кремезним. От усі знали, щоб не сталося, а Женя собі підспівує. Як почує музику, то вже і підтанцьовує. Женя був дуже добрим, компанійським. Він завжди думав про людей, свою країну. Він міг після 24 лютого залишитись у Польщі, але приїхав і пішов воювати. Розповідав, що найважче було, коли звільняли Макарів. Казав, кілька днів без води та їжі вони вели важкі бої і йшли до переможного кінця. В останній нашій розмові, а це було торік 16 червня, він пообіцяв приїхати до мене на День народження, але не зміг… Його привезли», - пригадує однокурсниця Євгена Любов.
Її чоловік кілька разів возив на передову допомогу військовим. Пригадують, Женя ніколи нічого не замовляв. Казав, що всього вистачає. А якось попросив шоколадку, хоча ніколи не любив солодкого. Пояснив, коли важко, солодке там – розрада. Під час останнього приїзду волонтери з Євгеном не бачились. Він був на завданні.
Свій останній бій 37-річний воїн прийняв 20 червня 2022 року в районі Миколаївки Донецької області. У Євгена залишились брат, батьки, дружина, двоє синів (13 та 10 років) та чотирирічна донечка.
«Громада втратила відважного воїна, героя. Жодні слова співчуття не можуть применшити горя рідних та близьких. Нема прощення ворогу за такі злочини», – написав тоді голова Кутської селищної ради Дмитро Павлюк.
Фото: Кутська селищна рада
20 червня 2023 року у селі Розтоки з нагоди річниці смерті воїна на фасаді рідної школи відкрили меморіальну дошку його пам’яті. В урочистій церемонії взяли участь дружина, батьки і діти Героя.
Фото: Кутська селищна рада
«От рік минув, а нам не віриться, що Жені немає. Все здається, зараз відчинить двері і весело запитає: «Ну чого плачете? Все добре», - додає Любов.
Євген Данищук посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Перше фото: Фейсбук-сторінка Євген Данищук
