Росіяни з січня намагалися просунутися на сході, але їм нічого не вдалося - Маляр
Про це в ефірі загальнонаціонального телемарафону "Єдині новини" сказала заступниця міністра оборони Ганна Маляр, передає Укрінформ.
"З січня основними напрямками наступу ворога є східні - Авдіївський, Мар'янський, Куп'янський, Лиманський. І там наступ триває. З січня скільки вони не намагаються просуватися, їм нічого не вдалося, окрім Бахмута, де їм теж нічого не вдається. Вони під контроль місто так і не взяли і вийти з нього, до речі, теж не можуть. Ми бачимо, що це динаміка, але дещо інша. Ворог не може просуватися, які б сили він не застосовував. Вони викинули величезну кількість техніки, озброєння, загинула величезна кількість людей. Багатомісячна битва за Бахмут для них була найдорожчою, і їм нічого не вдалося. Тому, коли ми говоримо, що тривають бої, або на ось цьому напрямку нема просування, це не означає, що там нічого не відбувається або що це чиєсь недопрацювання", - сказала Маляр.
Заступниця міністра зазначила, що ефективність дій Сил оборони вимірюється не тільки відстанню, на яку вдалося просунутися вперед, або кількістю звільнених населених пунктів. Ще одним критерієм вона назвала кількість знищеного особового складу ворога, кількість техніки, місць компактного скупчення російських військових.
"Якби все це не знищували, воно би все пішло на нас. Два тижні поспіль і на півдні, і на сході наші військові знищують близько 100 місць компактного скупчення російських військових. Це ті військові, які могли б піти сюди воювати, а вже не підуть. Знищують не менше 10 пунктів управління щотижня, звідки відбувається наведення зброї, БПЛА, щотижня близько 20 складів ворожої зброї. І техніка. Минулого тижня тільки на південному напрямку нашого наступу близько 10 одиниць ворожої техніки знищено", - сказала Маляр.
Вона додала, що просування вперед відбувається, але деякі речі не повідомляються одразу з огляду на безпекову ситуацію.
Як повідомляв Укрінформ із посиланням на заступницю міністра оборони Ганну Маляр, Міністерству оборони вдалося уникнути запровадження інформаційної цензури, що є унікальним під час війни, та водночас привчити суспільство до певної інформаційної культури.
