Пам’яті стрільця Юрія Ногая (позивний «Моноліт»)

Героїчний воїн, справжній українець, відважний захисник Юрій Ногай загинув на території Борівської громади Ізюмського району Харківщини внаслідок російського обстрілу.

“Юрій сам із Дніпра, але, захищаючи Борівщину, деякий час перебував у одному з населених пунктів нашої громади. За цей нетривалий період мешканці села встигли полюбити його, як рідного. Згадують як надзвичайно щиру, привітну, порядну людину”, - написала у Фейсбуці місцева журналістка Оксана Дудник.

“Він чудово говорив українською, постійно дякував за їжу, за борщ і за старенький будинок, і за воду для того, щоб помитися. Згадую і плачу…”, - цитує журналістка жительку одного із сіл прифронтової громади.

Страшенно сумують за Юрієм у бойовому підрозділі, де він служив.

“Ти був хорошою і чуйною людиною. Одного разу мене втішило, як ти приніс мені чаю і не приховував задоволення, що я, подякувавши, почав смакувати його… Часто розказував, як любиш свою сімʼю, а у побуті на фронті завжди облагорожував своє місце проживання комфортом і домашнім затишком, всі побратими дивувались, як у тебе це виходило. В бою ти був вправним і сміливим стрільцем і з вражаючою точністю косив москалів, відбиваючи щоденні атаки, а ще, не зважаючи на поранення плеча, ти допомагав тягнути ноші із тілом загиблого побратима два кілометри лісом. Ти був сильний, як лев, та отримав смертельні поранення від прильоту під час евакуації”, - написав у Фейсбуці про побратима офіцер батальйону імені генерала Кульчицького Володимир Пастушок.

Він також пригадав, як вони познайомилися з Юрієм. “Я спитав тебе, хто ти за національністю? І мене вразило, як ти твердо сказав, що українець… Перед смертю попросив, щоб рятували інших поранених, а не його, і ще сказав, щоб передали, що любить дружину і сина та Україну. Я не знаю, як виразити біль втрати для мене і мого підрозділу. Ти частина нашої спільною Української душі, яку вирвали від нас і якої завжди буде не вистачати. Ми завжди будемо тебе памʼятати та славити і клянемось всім нашим підрозділом, що за тебе і всіх загиблих побратимів ми будем мстити кровʼю москалів до тих пір, поки не згине супостат на нашій землі. Вічна слава тобі і вічний спокій. Мав честь зустріти таку людину в своєму житті”, - зазначив Володимир.

Спочивай, Герою. Твій бойовий шлях завершений. Ми пишаємося і дякуємо!

Фото: Фейсбук-сторінка Volodymyr Pastushok