Пам'яті футзалістки, військової Елеонори Мальцевої

31 липня, захищаючи Україну від російських загарбників, загинула колишня футзалістка національної збірної Елеонора Мальцева, яка виступала у складі 10-кратного чемпіона країни «Біличанка» з міста Коцюбинське Київської області.

Елеонора була однією з тих, хто брав участь в історичному, першому матчі жіночої збірної України з футзалу, в якому "синьо-жовті" у вересні 2007 року розгромили суперниць з Узбекистану з рахунком 7:1.

Селищний голова Коцюбинського Сергій Даніш, який повідомив про загибель героїні, уточнив, що жінка була також волонтеркою. Вона постійно шукала кошти для ЗСУ і звітувала про отримане і закуплене.

“На фото бачите майно, яке нам даруєте ви, любі друзі - столи, масксіткии, блокноти, мапники, телевізор, планшети, лінійки, літературу тощо. І новий подарунок. Нам подарували плотер і комп'ютер!” , - писала Елеонора у звітах.

«У памʼяті Елеонора залишиться життєрадісною та усміхненою навіть на позиціях. За часів АТО мав нагоду особисто навідувати нашу захисницю. Щирі співчуття рідним та близьким!» – написав Сергій.

Про її сяючу посмішку згадує багато друзів і колег. Вони писали про неї, як про вічно молоду і вічно веселу, хоча пости на її сторінці у Фейсбуці сповнені болю за загиблими героями. Аналізуючи своє життя на 34-й день народження, Елеонора написала, що військове життя і спорт не поєднуються, і вона живе не своїм життям, але повинна робити те, що треба у військові часи:

“34... коли ці роки пролетіли. 17 років цивільного (дитячого) життя, 8 з яких в професійному спорті. От ці 8 років загартували мене на все життя, дякую Володимир Колок та моїй команді за це!!!

Потім 17 років ЗСУ, із них ще 3 роки в спорті. 9 років війни. Коротко про життя крайніх 9 років  - воно не моє, я не роблю що хочу і про що мрію, я навчилась робити з посмішкою і бажанням те, що наказали! Я навчилась з постійного моря поїздок брати позитив. Війна подарувала і дарує мені друзів і, на жаль, частково їх забирає - як у військових, які захищають країну, а не відсиджуються. Я набрала багаж і візок військових знань завдяки моїм наставникам (яких я відмітити не можу, але коли вони читають то знають, що це про них), і дякую моїм військовим друзям...

Мої батьки - моя опора, виростили мені синочка, за що я безмежно вдячна!!! Синочок - то вже сам опора вже для всіх. Без них я би не досягла всього, що маю в ці 34 роки!”, - підкреслила жінка.

У тому ж пості Елеонора написала, що її єдине бажання - швидше перемогти ворога і зберегти побільше життів наших мужніх побратимів.

На жаль, як зазначили у Телеграмі Комітету молоді і спорту ВРУ, життя спортсменки, військової та волонтерки обірвала ворожа ракета під час виконання службового завдання.

Без мами залишився 14 річний син Тимофій. Жіночий спорт України на сторінці у Фейсбуці виступив із проханням долучитись до підтримки сім'ї Елеонори Мальцевої і надав номер монобанки для донатів.

Вічна шана і слава Героїні!

Фото: Фейсбук-сторінка Елеонора Мальцева