Пам’яті спецпризначенця Романа Кужеля
Військовослужбовець Сил спеціальних операцій Роман Кужель загинув 7 серпня 2023 року в районі села Козачі Лагері Херсонської області. Поховали його на батьківщині, у Рівному: попрощатися прийшли рідні, друзі, побратими.
На центральній площі міста було багато молодих людей, які знали Романа з дитинства, адже хлопець тут народився, після закінчення школи № 25 навчався на кухаря та одночасно працював на будівництві, на станції техобслуговування авто. Мав золоті руки, робота просто горіла. Любив автівки, рибалку, спілкуватися з друзями.
«Ми разом в школу ходили, разом гуляли. Він був самовідданим, він ніколи нікого не давав образити. Роман любив свого брата дуже», - розповідає Максим, який прийшов провести друга в останню дорогу.
Військовослужбовець Олександр теж знав Романа ще зі школи. «Він з перших днів, коли повномасштабна війна почалася, одразу взяв в руки зброю. Ми разом взяли в руки зброю. Спочатку ми думали, що тут щось буде (бойові дії - авт.), в Рівному, ми готувалися, ми були готові. Потім наші дороги трохи розійшлися, я пішов в Азов, він в інший підрозділ, але все ж я потім перейшов у підрозділ, де служив Рома і з того часу ми були постійно разом. Це людна честі», - розповідає юнак.
Ігор Бордюг служить у добровольчому формуванні тергромади, де проходив підготовку і Роман.
«Дуже позитивний хлопчик, дуже хотів знати військову справу. Взагалі він хотів охопити все. І дуже любив спілкуватися», - ділиться спогадами чоловік.
Троюрідна сестра Настя виросла разом із Романом, вони мали спільного хресника. Рідні згадують його посмішку, те, що він завжди готовий був підтримати, якщо потрібно - дати пораду.
«Він був особливою дитиною. Надзвичайно ніжний, люблячий, співчутливий. Мав багато друзів, яких завжди підтримував. Він умів вислухати, заспокоїти, розрадити. Рома допомагав мені, часто робив сюрпризи, любив дивувати мене, дарувати подарунки. Він був просто надзвичайний», - розповідає мама Романа Оксана.
Хлопець любив свого молодшого брата, завжди з повагою ставився до тата (хоч вони не рідні, але з першої зустрічі знайшли спільну мову, підтримували один одного, були справжніми друзями).
«Рома був дуже відповідальним. Коли розпочалась війна, він допомагав у сховищі 25-ї школи, за тим був членом ДФТГ, а потім разом із хлопцями підписав контракт із ЗСУ. Рома казав: «А хто, як не я? Якщо я не піду воювати сьогодні, завтра ви всі мінятимете паспорти на російські». Був надзвичайно задоволений службою, любив зброю, міг годинами розповідати про неї», - продовжує мама.
Міський голова Рівного Олександр Третяк розповів, що Роман щиро плекав у своєму серці мрії про майбутнє - відзначити весілля після війни, мати родину та дітей. Та війна зламала плани молодого хлопця.
Про деталі загибелі військового написав секретар Рівненської міської ради Віктор Шакирзян. За його словами, Роман Кужель під час виконання бойового завдання отримав контузію поблизу селища Козачі Лагері. Побратими намагались евакуювати його на правий берег Дніпра, але моторний човен, у якому перебував хлопець, підірвався на ворожій міні.
Командир Романа телефонував його мамі і розповів, що той під час бойових дій врятував життя багатьом побратимам. Це хоч трохи гріє її серце…
Вічна пам'ять Герою!
Фото: Фейсбук, Рівненська міськрада
