Зброя та боєприпаси для росії з КНДР: наскільки серйозною може бути допомога
І знову про ймовірні поставки росії зброї з Північної Кореї. Ці повідомлення звучать вже не вперше, як на мене, з листопада 2022 року. А раніше звучали заяви про десятки тисяч північнокорейських добровольців, які бажають воювати за росію в Україні… Здається, звучали вони у серпні 2022-го.
Що ж. Наша пісня добра, починай спочатку? Так, окупантам справді нині критично не вистачає боєприпасів і техніки, а за рахунок своїх ресурсів вони цю проблему не можуть вирішувати своєчасно та в повному обсязі. Тому залучення третьої сторони для них є архіважливим завданням.
У свою чергу, після залучення ресурсу Білорусі та Ірану, КНДР виглядає цілком логічним “спонсором” війни. КНДР має широку номенклатуру техніки та боєприпасів, які підходять російській армії, адже це все або радянсько-китайська техніка, або її північнокорейські аналоги.
Зокрема, у КНДР на озброєнні стоїть лінійка танків Т-62 у місцевому варіанті Чхонма-хо. У КНДР цих танків близько 2 тисяч у різній модифікації, у тому числі зі стволами 115-мм 2А20 та 125-мм 2А46 (модифікація Согнун-915). Тобто, пострілів 115-мм та 125-мм у них достатньо.
Також у КНДР досить велика лінійка стовбурової артилерії калібрів 152-мм і 122-мм, яких зараз гостро потребують РОВ. Крім ствольної артилерії є і значний потенціал 122-мм РСЗВ, які є місцевими аналогами БМ-21 “Град”.
Тільки за найскромнішими оцінками у північнокорейської армії на озброєнні є до 10 тисяч калібрів мінометів 120-мм, 82-мм і т.д. Тобто є потенціал як для передачі самих зброї, так і відповідних боєприпасів, в яких РОВ має потребу. У КНДР широка номенклатура та запаси боєприпасів до танків та артилерії.
Але проблематика їх доставки полягає в тому, що єдиним залізничним сполученням між КНДР і росією є міст «Дружба», тобто – лише одна логістична артерія. КНДР переживає техногенний колапс, що став наслідком технічної та технологічної деградації, який призвів до того, що, наприклад, транспортна галузь напівмертва (якщо не гірше) і забезпечувати потік ешелонів, що курсують 24/7, з БК вона не зможе. Крім того, КНДР навіть не має необхідної кількості ешелонів, щоб забезпечувати повною мірою перевезення боєприпасів і техніки до рф.
Не виключаю, що в цьому процесі можуть взяти участь «РЖД», але чи вирішить це низку інших проблем?
Справа в тому, що нинішній дефіцит БК у зоні бойових дій в Україні у росіян почав виникати не коли боєприпаси почали закінчуватися, цього остаточно ніколи не станеться, а коли почало збільшуватися плече підвезення БК. Це був перший фактор, що сигналізує про проблему, що наростає.
Зараз основний потік БК йде вже не з Центрального військового округу, а переважно зі Східного ВО. Улан-Уде, 6 тисяч кілометрів до кордону з Україною, це вам не Уссурійськ — 10 тисяч кілометрів до кордону України. Виснаження ж складів і логістика подвійно негативно впливають.
Власне, північнокорейські боєприпаси долатимуть саме цей шлях – понад 10 тисяч кілометрів до України. Тобто проблематику з плечем підвезення ці поставки не вирішать.
Хоча, можливо, сама по собі загальна кількість БК стане вирішальним і превалюючим фактором? Оцінимо це припущення.
Наведу винятково ситуативний приклад. Уявімо собі ешелон із 10 вагонів, хоча востаннє в росії з КНДР фіксувався ешелон у складі всього 3 вагонів. Але все ж. Такий ешелон може перевезти загалом 500 тонн БК.
Візьмемо для прикладу снаряд калібру 152 мм. Вони в залежності від типу можуть бути різної ваги, 43 кг або 46 кг і більше. Але, для простоти розуміння та розрахунку візьмемо 50 кг. Тобто один такий ешелон – це приблизно 10 тисяч пострілів. На сьогоднішній день РОВ на добу здійснюють у середньому 15 тисяч пострілів.
Тобто ешелон гнатимуть за понад 10 тисяч кілометрів, щоб його потенціал випатрати за півдня? Або у найкращому разі розтягнутий на 2-3 дні. Якщо, звичайно, цю доставку не накриє високоточна Хімера або якийсь інший цікавий «привіт» від ЗСУ. Так, саме так. І це багато про що говорить.
Але це виключно перебільшений приклад, доведений до абсолютних цифр. Оскільки снаряд у ящику займає велику площу, а отже, вагон перевозить їх набагато менше, ніж я навів у прикладі, виключно для простоти пояснення. Зважайте на цей факт.
Холодний оптимізм, без емоцій, а заснований виключно на сухому розрахунку, говорить про те, що російське командування перебуває в настільки відчайдушному становищі, що готове гнати з Північної Кореї боєприпаси, аби хоч якось підтримувати вогневий потенціал своїх військ.
У свою чергу, ці поставки критично не вплинуть на ситуацію у зоні бойових дій. Вони лише ситуативно, а не цілком і повністю, вирішуватимуть проблеми в росії з дефіцитом БК, що зростає. І аналогічно з технікою та озброєннями.
Олександр Коваленко, військово-політичний оглядач
Інформаційний спротив
реклама