Як Україна разом з союзниками вибиває Росію з Чорного моря
У ніч на 13 вересня сталася “бавовна” на головній ремонтній базі Чорноморського флоту РФ в тимчасово окупованому Севастополі (див. фото нижче). Причина: нібито комбінований удар 10 крилатими ракетами та безпілотними катерами (принаймні, так повідомляє ворог, наші — поки не коментували, що саме прилетіло). Попередні наслідки: пошкоджено підводний човен “Ростов-на-Дону” (носій ракет “Калібр”) та великий десантний корабель “Минск”.
...Процес спростування міфу про нібито “повний контроль” Росії над чорноморською акваторією триває. І про це також свідчать інші важливі новини.
Новина №1. 11 вересня наші військові повернули під контроль "вишки Бойка" (бурові газо- та нафтовидобувні платформи неподалік від узбережжя окупованого Криму, - Ред.), які РФ захопила ще у 2014-му. Дев’ять років ці “вишки” ворог використовував у військових цілях. Зокрема, там були розміщені засоби радіолокаційного стеження (читай — вуха й очі рашистів у північно-західному секторі Чорного моря). Тут ключове слово “були”. Операція направду унікальна. Особливо, якщо поглянути на неї крізь призму попередніх подій.
23-24 серпня спецпризначенці ГУР МОУ знищили ЗРК великого і середнього радіусу дії С-400 “Тріумф” та здійснили висадку на мисі Тарханкут. На думку експертів, саме завдяки таким операціям, вкупі зі звільненням минулого року о. Зміїний, періодичним відправленням кораблів РФ “на корм рибам”, ударами по Керченському мосту, по ворожих складах та авіабазах у тимчасово окупованому півострові тощо - Україна не просто посилює свій контроль над акваторією Чорного моря, над морськими торговими шляхами, а й упевнено рухається в напрямку неминучої деокупації Криму.
Новина №2. Напередодні стало відомо, що протягом останніх тижнів літаки ВПС Великої Британії патрулюють повітряний простір над Чорним морем. Мета, як повідомляє The Telegraph з посиланням на інформацію з Даунінг-стріт, — стримати агресора від атак по вантажних кораблях, що транспортують зерно та інше продовольство з України. Пряма цитата: “Ми використовуватимемо нашу розвідку, спостереження і рекогносцировку для спостереження за діяльністю Росії у Чорному морі”.
В Україні привітали рішення британців: “Нам потрібні міжнародні гарантії безпеки та підтримка партнерів. І з британської сторони — це була одна з перших ластівок”, - заявила речниця Сил оборони Півдня України Наталія Гуменюк.
Втім, що це насправді означає, чи варто сподіватися на збройний захист британськими літаками цивільних суден, які везуть українське збіжжя — питання.
Новина №3. У США готуються ухвалити важливий для України закон про чорноморську безпеку (Black Sea Security Act of 2023), який, крім усього іншого, передбачає розміщення військового контингенту в Чорному морі. Повідомляється, що цей законопроект (був поданий сенаторами Джин Шахін (демократка) та Міттом Ромні (республіканець), що свідчить про двопартійну підтримку) є доповненням до іншого проекту документу – National Defense Authorization Act (NDAA), який визначає витрати США на національну оборону у 2024 фіскальному році і який вже пройшов через обидві палати Конгресу. Тепер справа за підписанням його президентом Джо Байденом.
Тепер давайте по порядку.
“Вишки Бойка”: крок за кроком позбавляємо супротивника сил і засобів
Капітан I рангу в запасі, керівник військових програм Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Павло Лакійчук в коментарі Укрінформу заявив, що операцію зі звільнення “вишок Бойка” слід в першу чергу розглядати не як черговий крок до звільнення Криму, а як елемент в боротьбі за безпеку судноплавства в північно-західній частині Чорного моря.
“Захопивши в 2014 році морську інфраструктуру "Чорноморнафтогазу", росіяни не тільки діяли як крадії та пірати, а й мали на меті використовувати її як платформи для розташування системи розвідки і спостереження за повітряною, надводною та підводною обстановкою в нашій частині Чорного моря”, - каже експерт.
Ракетні удари по "вишкам Бойка" та звільнення острова Зміїного в червні-липні минулого року розпочали операцію по "виколюванню очей і відрізанню вух" агресору, а повернення морської інфраструктури "Чорноморнафтогазу" під контроль України завершило цей процес, вважає пан Лакійчук.
“Зрозуміло, для повного звільнення нашого моря від окупанта треба ще багато, але, очевидно, Сили оборони України мають з цього приводу чіткий план дій і крок за кроком реалізовують його”, - додав керівник військових програм Центру глобалістики «Стратегія ХХІ»
За словами Андрія Риженка, експерта Центру оборонних стратегій, капітана I рангу в запасі, Україна поступово підточує бойовий потенціал РФ, але говорити про контроль поки що зарано.
“Хоча загалом тенденція справді дуже позитивна для нас, - каже він. - Окремі рейдові дії з нашого боку позбавляють супротивника сил і засобів, які забезпечують його домінування в північно-західній частині Чорного моря”.
Військовий оглядач групи “Інформаційний спротив” Олександр Коваленко повернення під наш контроль “вишок Бойка” називає “унікальною операцією”, якщо говоримо про ті умови, в яких вона відбувалася, бо це — відкрите море.
“Вишки Бойка” могли використовуватися російськими окупантами за різними призначеннями. Починаючи від самого простого — як майданчики для контролю саме цього сектору в Чорному морі, розміщення там відповідного розвідувального обладнання, обладнання зв’язку, навіть комплексів протиповітряної оборони малого радіусу дії — хоча б говорити про підрозділ з ПЗРК, — і це вже є такий собі локальний майданчик ППО, ну і дійсно іншого обладнання. А також могли використовуватись для первинної концентрації груп диверсійно-розвідувального типу для висадки, ну наприклад, десь на чорноморському узбережжі — або Одеській, або Миколаївській області.”, - каже пан Коваленко.
На думку якого полковника запасу Сергія Грабського, звільнення "вишок" дало кілька ефектів.
“Військовий, тобто ми усунули військову загрозу на цьому напрямку, економічний - ми дозволили полегшити і розширити можливості судноплавства в цьому регіоні. Ну і інформаційний пропагандистський, який теж не можна відкидати в умовах гібридної війни - противник розуміє, що час звільнення Криму вже дуже близько і українські військові активно діють вже в безпосередній близькості від берегів півострова”, - розповідає експерт.
Пан Грабський вважає, що такі рейди будуть частішими, і, можливо, один з цих закінчиться остаточним визволенням Криму.
Ситуація розвивається так, що у разі активного просування ЗСУ на півдні та виходу на узбережжя Азовського моря - угрупування противника в Криму фактично виявиться у блокаді.
“Думаю, що ми робимо такий собі жест доброї волі, поки дозволяючи противнику покинути територію Криму. Але, звісно, ми можемо нанести ураження (Кримському мосту), які в значній мірі послаблять пропускну спроможність цієї споруди. З виходом на узбережжя Азовського моря, на перешийки Криму, фактично справа визволення півострова буде справою кількох тижнів чи місяців максимум”, - підкреслив Сергій Грабський.
Британські літаки над Чорним морем: тепер російські пірати десять раз подумають чи атакувати цивільні судна
Андрій Риженко зазначив, що новину про британські літаки над Чорним морем не варто сприймати, як щось нове, тому що наші партнери патрулювання у цьому регіоні здійснюють регулярно.
“Наприклад, постійно патрулюють повітряний простір над Чорним морем за допомогою тих же безпілотників. Пам’ятаєте інцидент з американським розвідувальним дроном MQ-9 Reaper, який російські винищувачі збили у березні цього року? Зараз під прицілом британців буде західне узбережжя — там, де проходить коридор, по якому йдуть судна з/до портів Одеси”, - каже капітан першого рангу.
І не варто думати, що «патрулювання» - це якось слабувато.
“Насправді це серйозний військово-політичний меседж, який адресований РФ. У такий спосіб Велика Британія каже, що має серйозний намір здійснювати заходи для безпеки Чорного моря”, - додав пан Риженко.
Про які заходи йдеться?
“На першому етапі, наскільки я розумію, британські літаки висвітлюватимуть надводну обстановку в регіоні. Наразі, ці польоти не передбачатимуть якихось активних дій щодо захисту суден, які можуть бути атаковані росіянами”, - розповідає військовий експерт.
Але далі може бути все, що завгодно.
“З часом можуть послідувати й більш жорсткі дії. Після того, як РФ вийшла з "зернової угоди" - вона перебазувала два своїх ракетних катери з Севастополя до Донузлава (західна частина Криму). І ці катери постійно знаходяться у боєготовності. Кожен може випустити 4 ракети "Москіт" дальністю стрільби 180 кілометрів. Отже, загроза нікуди не поділася”, - наголошує Андрій Риженко.
А це — Павло Лакійчук: “Тут британці трохи лукавлять. Велика Британія розпочала "повітряну місію з патрулювання повітряного простору над Чорним морем" (чорноморський аналог Місії повітряної поліції НАТО в країнах Балтії - Baltic Air Policing) ще у 2017 році. Для цього на авіабазу Міхаїл-Когелнічану, що на південному сході Румунії, було перебазовано четвірку винищувачів Typhoon. З того часу спільно з літаками ВПС Румунії вони патрулюють її повітряний простір”.
Інцидентів із запобіганням провокаціям російських літаків над територіальними водами Румунії було досить багато: “В серпні Україна оголосила тимчасові коридори для торгівельних суден, що прямують до та з чорноморських портів, які пролягають через територіальні води наших сусідів — Румунії і Болгарії. Отже, тепер літаки Королівських ВПС, вилітаючи на патрулювання повітряного простору над територіальними водами Румунії, формально здійснюють і "контроль та захист морських шляхів у Чорному морі".
Втім, сама офіційна заява британської сторони про захист судноплавства в Чорному морі — це позитивний момент.
“Тепер російські пірати десять раз подумають чи атакувати судна в межах "тимчасових коридорів", чи краще забиратись”, - запевняє Павло Лакійчук.
Регулярна присутність сил НАТО в Чорному морі на ротаційній основі: чим важливий Закон про чорноморську безпеку?
Нарешті, що стосується закону про чорноморську безпеку, який США можуть ухвалити найближчим часом, то про нього детально розповіли експерти з Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" - Богдан Устименко, Павло Лакійчук та Михайло Гончар.
Якщо коротко, то в документі містяться такі важливі для України положення:
– в інтересах США підтримувати зусилля для запобігання поширенню збройного конфлікту в Європі шляхом визнання Чорноморського регіону ареною російської агресії;
– чорноморські держави мають вирішальне значення для протидії агресії РФ та сприяння колективній безпеці країн Північноатлантичного Альянсу;
– насильницькі спроби РФ розширити свою територію та контролювати доступ до Середземного моря через Чорне море становлять загрозу національній безпеці США й НАТО;
– в інтересах США зміцнювати економічні зв’язки з чорноморськими державами.
“У законопроекті про чорноморську безпеку США ставлять перед собою цілі: по-перше, разом з членами НАТО, розглянути питання про регулярну присутність в Чорному морі на ротаційній основі. По-друге, зміцнення економічних зв’язків між США та чорноморськими партнерами шляхом посилення американської присутності та збільшення американських інвестицій у цих державах. По-третє, Вашингтон зобов’язується шукати шляхи вирішення проблем з продовольчою безпекою, які виникають через блокування українських морських портів, оскільки ця проблема матиме критичні наслідки для національної безпеки США та партнерів”, - розповідає Богдан Устименко.
Крім того, США розглядатимуть питання про розміщення міждержавного військового штабу в Чорноморському регіоні,
“Цей штаб відповідатиме за планування, боєготовність, проведення навчань та координацію військової діяльності в ширшому Чорноморському регіоні”, - додав експерт.
Водночас, як зазначає пан Устименко, саме від української влади буде залежати, який об’єм додаткової допомоги та іноземних інвестицій Україна зможе залучити на підставі Закону США про чорноморську безпеку.
“Перспектива прийняття в США Закону про чорноморську безпеку свідчить про те, що нарешті в Штатах зрозуміли свої помилки, коли протягом років основну увагу було спрямовано на забезпечення безпеки союзників на Балтиці, залишаючи Чорноморський басейн напризволяще. Безкарність стала одним із спонукальних мотивів російської агресивної поведінки в регіоні. Настав час виправляти власні помилки. Але чи стане у нашого найбільшого, найвпливовішого союзника і партнера політичної волі активно втрутитися в регіональну безпекову політику в умовах, коли Росія вже вдалася до збройної агресії і відступати не збирається, - побачимо”, - доповнює Павло Лакійчук.
Тим часом Михайло Гончар каже, що ухвалення документа, наприклад, завтра, ще не означає, що через тиждень у Чорне море прибуде корабельне угруповання 6 флоту.
“Або — що відразу буде організована операція “Freedom of Navigation” за зразком тих, що проводяться в Південно-Китайському морі, аби продемонструвати, що Сполучені Штати літатимуть, плаватимуть і діятимуть скрізь, де дозволяє міжнародне право (to demonstrate that the United States will fly, sail, and operate wherever international law allows). Але хід думок американських законодавців після понад року вагань і дипломатичних зусиль рушив в правильному напрямку. Тепер потрібно «кочегарити» дядечка Джо з Держдепом і Пентагоном. А нашим ВМС нещадно нищити рашистські військові «корита» по усій акваторії Чорного моря і завдавати ударів по портовій та енергетичній інфраструктурі ворога”, - резюмував пан Гончар.
Щодо останньої фрази експерта — Сили оборони України протягом останніх двох місяців активно цим і займаються. Причому завдають ударів не лише по тимчасово окупованих Росією територіях, а й по самій Росії.
Мирослав Ліскович. Київ
