Звільнення Кліщіївки та Андріївки: маленькі села, але велика стратегія
17 вересня стало відомо про звільнення раніше нікому невідомого села Кліщіївка, тиск на яке українські сили чинили кілька місяців. Прапор України в Кліщіївці замайорів завдяки зусиллям 5-ї окремої штурмової бригади, 80-ї та 95-ї окремих десантно-штурмових бригад ЗСУ та Обʼєднаної штурмової бригади “Лють” Національної поліції.
А двома днями раніше, 15 вересня, Генштаб ЗСУ підтвердив звільнення Андріївки — сусіднього села, де до війни проживало кілька десятків людей немолодого віку. Звідти окупантів витіснили зокрема сили 3-ї окремої штурмової бригади.
Однак запеклі бої продовжуються, окупанти намагаються повернути втрачені позиції.
“Після втрати Андріївки та Кліщіївки, ворог проводить численні контратаки з різних напрямків, безуспішно намагаючись повернути втрачені позиції. Адже ці невеликі населені пункти, були важливими елементами оборонного рубежу ворога, який простягнувся від Бахмута до Горлівки”, - повідомив командувач Сухопутних військ ЗСУ генерал-полковник Олександр Сирський.
Але цей оборонний рубіж ЗСУ таки вдалося пробити. Внаслідок чого, підкреслив командувач, були розбиті та повністю втратили боєздатність одні із найбільш підготовлених і найкращих частин ворога – 72 окрема мотострілецька бригада, 31 та 83 окремі десантно-штурмові бригади.
Але що звільнення Кліщіївки та Андріївки відкриває для нас у стратегічному плані, які важливі висновки дає право зробити?
З-поміж усіх напрямків, Донецький нині вважається найскладнішим. Лише навколо міста Бахмут агресор зосередив на сьогодні 52 тисячі особового складу, майже 300 танків, понад 1000 броньованих машин, 150 артилерійських систем і більш ніж 120 РСЗВ. Крім того, ворог побудував там кілька ліній оборони, звів фортифікаційні споруди тощо.
“Це дуже важка ділянка фронту — важча аніж лівий берег Херсонщини, північ Луганської та захід Запорізької областей. В останній — ЗСУ потрібно було кілька тижнів, щоб прорвати першу лінію оборони ворога на північ від Токмака. Водночас на звільнення південно-західного сектору від Бахмуту пішли не просто тижні, а місяці, — коментує військовий оглядач групи “Інформаційний спротив” Олександр Коваленко. - Це був серйозно укріплений сектор російських окупаційних військ, в якому основною опорною лінією була Курдюмівка-Андріївка-Кліщіївка. Два останні населені пункти уже звільнені, Курдюмівка — на підході. Впевнений, що дуже скоро ми почуємо про звільнення й цього села (Курдюмівка, Андріївка та Кліщіївка вважаються ключовими для оточення Бахмута, - Ред.). Що вкрай важливо підкреслити: попри всю складність, попри те, що це суперечить будь-якій військовій логіці (зазвичай, сторона, яка наступає, несе більші втрати, - Ред.) російські втрати перевищують наші у декілька разів. Тобто, ми в черговий раз руйнуємо стереотипи”.
Територію на південь від Бахмуту розділено на два сектори: південно-західний та південно-східний. А розділяє їх траса 0513 — логістична артерія від Бахмуту до тимчасово окупованої Горлівки.
“На сьогодні можемо вже говорити про те, що ЗСУ реалізували прорив у південно-західному секторі з витісненням росіян далі — за залізницю. А від залізниці до самої траси 0513 у ворога немає серйозних опорних пунктів, щоб закріпитися. До того ж це низина, а всі панівні висоти (в р-ні Кліщіївки та Андріївки, - Ред.) зараз під нашим контролем. Відповідно, українська армія матиме можливість спостерігати і за діями противника, і планувати свої подальші дії”, - наголошує військовий експерт.
За його словами, окупанти на сьогодні не здатні чинити спротив українським силам, що наступають на цій локації.
“Ворог буде змушений поступово відступати до траси 0513 і вже там займати оборону. Йдеться про нову опорну лінію противника Миколаївка Друга-Одрадівка-Опитне, — моделює пан Коваленко. - Невдовзі ми побачимо просування ЗСУ вже по лівому флангу від залізниці у напрямку дороги Т0513. З перспективою перерізання цієї автомобільної магістралі”.
І це дозволить говорити про реальну перспективу охоплення Бахмуту з півдня.
“Після виходу на лінію Миколаївка Друга-Одрадівка-Опитне, наша мета — Зайцеве, село у Світлодарській міській громаді Бахмутського району. Саме воно стане наступною складною ділянкою. Безумовно, зараз важко спрогнозувати, як швидко ЗСУ зможуть просунутися тут уперед, каже аналітик. - Російська армія намагатиметься відповідати на спроби просування ЗСУ. Головна їх мета зараз — не зупинити наші війська, а загальмувати їх до настання поганої погоди. Втім, навряд чи окупантам вдасться щось протиставити. Найбільш імовірно — вони зазнаватимуть великих втрат і відступатимуть”
Але є ключовий фактор: якщо ЗСУ звільнять Зайцеве, то в окупантів узагалі буде порушена логістика в південному секторі.
“І тоді можна буде говорити про те, що з півдня Бахмут охоплений. А це дозволить нам не тільки збільшити можливості по вогневому контролю та впливу по логістиці уже на сході від Бахмуту, а й здійснювати вплив на трасу М-03, яка простягається на південно-східному напрямку від Бахмуту (у М-03, до слова, також впираються траси із Соледара та Покровського, - Ред.). На наших очах відбувається складна операція”, - каже Олександр Коваленко. А також наголосив, що лобові штурми Бахмута не входять у плани Генштабу. Тобто важливіше не стільки взяти Бахмут фізично через міські бої, скільки взяти його в оперативне оточення”.
На стратегічному значенні звільнення Андріївки та Кліщіївки наголошує і військовий експерт Дмитро Снєгирьов: “Контроль над цими селами, зокрема Кліщіївкою, дає можливість розвинути тактичний успіх ЗСУ по флангах Андріївка-Курдюмівка-Озарянівки з виходом на Горлівку. Це створює загрозу фактичного оточення російських угрупувань зосереджених у Бахмуті. Через Кліщіївку й Андріївку здійснюється контроль логістики окупантів. Це значно погіршує питання технічного забезпечення ворога у Бахмуті”.
Ось чому, акцентує він, за Кліщіївку й Андріївку точилися такі запеклі бої.
“Це серйозний стратегічний успіх, який дає можливість ЗСУ нависати над флангами донецького угрупування ворога. Наразі на Бахмутському напрямку спрямовано до 50 тис. особового складу окупантів. До Кліщіївки й Андріївки перекидаються найбільш боєздатні підрозділи ЗС РФ. Це вказує на недостатню кількість резерву окупантів і на те, що цьому напрямку вони приділяють не тільки військове, а й політичне значення”, - додав пан Снєгирьов.
А це — військовий оглядач Денис Попович: “Якщо подивитися карту, то побачимо, що від Бахмута, саме у районі населених пунктів Андріївка, Курдюмівка, Кліщіївка проходить дорога на окуповану Горлівку. Це досить велика магістраль, якою з Горлівки до Бахмута можуть доставлятися і боєприпаси, і техніка, і снаряди”.
Говорячи про значення деокупації Андріївки та населених пунктів поруч, він зазначив, що тактичні просування ЗСУ призведуть до звільнення Бахмута.
“І це допоможе надалі повернути під контроль України Горлівку, яка була окупована росіянами від самого початку вторгнення РФ на Донбас у 2014 році”, - додав пан Попович.
Тим часом ізраїльський військовий оглядач Давид Шарп справедливо каже: сам факт того, що бої за Кліщіївку та Андріївку тривали так довго, а за Курдюмівку ще тривають — показує, що не варто чекати легкої прогулянки.
"У будь-якому наступі дуже важливими є системність, і тут ми бачимо цю системність. Курдюмівка стане наступним пунктом, де є теж серйозні висоти, які мають велике значення для контролю над дорогами. Це пункт, за який триватимуть жорстокі бої, – підозрюю, він є пріоритетним для українського командування в цьому районі”, - наголосив пан Шарп.
Не менш важливою точкою на карті є селище Берхівка, яке розташоване на північ від Бахмута і за яке зараз тривають щільні бої.
Наше просування у Берхівці йде непросто. Втім, у перспективі, звільнення цього села дозволить нам перерізати трасу M-03. Вкупі з уже звільненими Андріївкою, Кліщіївкою та (очікуємо хороших новин) Курдюмівки — взяття ЗСУ під контроль Берхівки означатиме для окупантів затискання Бахмута з півночі та півдня в лещата. І фактично у них не буде іншого виходу, окрім як здатися (читай — зробити черговий “жест доброї волі”). Інакше їх просто знищать.
“Якщо угруповування буде знищене, а ще краще – якщо кілька тисяч росіян здадуться у полон, це вже може бути третьою серйозною українською перемогою в наступі за час Великої війни. Адже маємо Харківську, Херсонську і, дай Боже, щоб сталася Бахмутська”, - резюмував військовий експерт Петро Черник.
Мирослав Ліскович. Київ
