Пам’яті старшого сержанта Анатолія Вертепного
Анатолій Вертепний народився у лютому 1971 року у селищі Вигода Івано-Франківської області. Вищу освіту здобув у Львівському національному лісотехнічному університеті.
З 1999 року чоловік почав працювати у Вигодському лісгоспі - майстром лісу, помічником лісничого, а з 2013 року він займав посаду районного мисливствознавця. Дбайливо вів єгерську службу у держлісфонді Вигодського лісгоспу. Відмінник лісового господарства.
Ще у 2015 році Анатолія вперше мобілізували до ЗСУ. Чоловік брав участь в АТО, а після повернення продовжив працювати у лісгоспі. А ще він був громадським і політичним діячем, правозахисником, головою ГО «Вигодська спілка учасників бойових дій», депутатом Вигодської селищної ради трьох скликань, головою фракції ПП «Національний Корпус».
У перший день широкомасштабної війни Анатолій став на захист України. Служив у 10-й окремій гірсько-штурмовій бригаді, 1-му стрілецькому батальйоні, 2-й стрілецькій роті, 3-го стрілецького взводу, 1-го стрілецького відділення - був командиром відділення. Старший сержант воював у всіх найгарячіших точках.
У березні 2023 року за власним бажанням був переведений до полку "Азов" (3-та окрема штурмова бригада Збройних Сил України), пишався службою у цій славетній частині українського війська.
Герой загинув 5 квітня 2023 року під час виконання бойового завдання поблизу Бахмута. Спочатку Анатолія оголосили зниклим безвісти, а через кілька днів підтвердили загибель. Похований у рідному селищі.
У 52-річного полеглого воїна залишилися батьки, дружина та двоє синів.
Востаннє додому Анатолій приїжджав у січні 2023 року на реабілітацію. Його друг та колега по роботі Іван Микуляк розповів, що «той мав поранення голови, деякі уламки так і залишилися в тілі. Рука була пошматована. Це було уже друге в нього поранення...». Та все ж боєць повернувся на фронт. «Анатолій того не розумів, щоб хтось прийшов його землю топтати, а він міг відсидітися» - каже Іван.
Побратим полеглого на позивний "Чорнота" розповідав, як сержант Вертепний вчив його воювати, адже Анатолій мав досвід участі в АТО.
«Він умів і розказати, і навчити. Був вимогливим як до себе, так і до побратимів. Я з Анатолієм познайомився 24 лютого 2022-го, коли ми йшли добровольцями. Обидва потрапили в "десятку", служили в розвідроті. Під Києвом разом воювали», — пригадує "Чорнота".
Друг дитинства полеглого Ярослав Луцький каже, що йти до війська — це був його свідомий вибір, Анатолій інакше вчинити не міг. «Разом з ним я ділив студентську лаву, в одній групі вчилися. Він все життя був правильним – це найточніше слово. Був чесним і щирим».
Рідні та друзі створили петицію до Президента України з проханням присвоїти старшому сержанту Анатолію Вертепному звання Героя України (посмертно). Вона набрала понад 25 тисяч голосів і нині знаходиться на розгляді.
Вічна слава і шана Герою!
Фото: Фейсбук-сторінка Анатолій Вертепний, Карпатський лісовий офіс, Суспільне
