Настав час драпати за Новоросійськ: як Сили оборони України «виводять» Чорноморський флот РФ із Криму
Жителі окупованого Криму звикають до звуків повітряних тривог. Російська невмотивована агресія проти України матеріалізувала сакральне бажання місцевих колаборантів «тепер хоч каміння з неба». Вони весело та завзято виконують у бомбосховищах пісню про «легендарний Севастополь» у той час, коли у штабу ЧФ РФ два пропущені плюс понад 30 ефективних прильотів по військових об’єктах – кораблях, складах, аеродромах, системах ППО та логістиці південного угруповання окупаційних військ.
Про це пише координатор групи «Інформаційний спротив», головний редактор інтернет-видання ІС, військовий оглядач, підполковник запасу Юрій Карін.
Для Чорноморського флоту розпочинається новий етап історії, який має завершитись його повним примусовим виведенням з території України. І це буде не політичне рішення, а принизлива реальність, яку удар за ударом утворюють Сили оборони України.
ЧФ: ЧИ ФЛОТ, ЧИ НЕ ФЛОТ?
За радянських часів серед флотських офіцерів гуляла присмішка про Червонопрапорний чорноморський флот ВМФ СРСР в українському стилі – «чи флот, чи не флот». За пільговою вислугою та адміральськими павуками пристойні випускники військово-морських вузів воліли їздити на Північний або Тихоокеанський флот, а «чи не флот» за рівнем престижності служби бовтався десь між Балтійським флотом і Каспійською флотилією. Але дослужувати та отримувати квартири було прийнято саме у Криму.
Клімат, кримське вино та пільгові пенсії, що відновлювали втрачене в умовному Відяєвому здоров’я, робили Севастополь «символом доблесті російського флоту, неприступним для ворогів». Знову ж таки, у Севасі – на відміну від Сєвероморська – вода в унітазах не штормить у такт суворому північному морю…
Після розпаду Совка завдяки законним підставам перебування на території України флоту суміжної держави тут гібридили всілякі мокшанські «кизяцтва», громадські організації українсько-російської «дружби» та інші представники російського військово-морського шовінізму, а також бізнес РФ. А от представники українського політичного істеблішменту, навіть патріоти-екологи, яким не було де когось «утопити чи повісити”, у цьому не бачили загрози. Навіть більше, вони ухвалювали без особливих протестів закони про продовження присутності Чорноморського флоту в Севастополі в обмін на знижку на газ.
Безпосередньо перед анексією півострова руками російських «кротів» у складі українських спецслужб було фактично знищено органи контррозвідки. Результатом вищезгаданого стала анексія Криму в 2014 році.
ПОМИЛКИ УКРАЇНСЬКИХ ПОЛІТИКІВ ВИПРАВЛЯЮТЬ ЗСУ
За даними дослідження координатора групи «Інформаційний спротив» Олександра Коваленка «Баланс сил та ризики Чорноморського регіону» від 2018 року, чисельність ЧФ РФ становила 25 тисяч військовослужбовців. До складу флоту входив один ракетний крейсер, по шість фрегатів і субмарин, вісім ракетних кораблів і катерів, сім великих десантних кораблів та інші «корита».
Сам Крим був перетворений на плацдарм для підготовки повномасштабного вторгнення в Україну та використовуваний як логістичний хаб для підтримки російських окупаційних військ у Сирії.
Для кремлівського режиму питання військової присутності у Криму та домінування в Чорному морі має стратегічне значення. Через півострів проходять найважливіші логістичні маршрути задля забезпечення російського угруповання військ на південному напрямку. Російські військові кораблі від початку вторгнення вважали основною загрозою для півдня України. Була також загроза висадки десанту в Одесі з використанням БДК.
Тому військові кораблі РФ, військові частини на території півострова, а також основні шляхи та об’єкти логістики окупантів стали прерогативою ударів Сил оборони України від початку повномасштабного вторгнення. Проблема полягала лише в наявності в СОУ відповідної зброї для здійснення атак у Чорному морі.
Станом на сьогодні «виведення» зі складу ЧФ РФ кораблів, підводних човнів, морської авіації, найрізноманітніших штабів і складів іде повним ходом – у прямому та переносному сенсі, до стану «чи флот, чи не флот».
ЯК ВИ ЯХТУ НАЗВЕТЕ…
Однією з перших статусних військових цілей став флагман ЧФ РФ – ракетний крейсер «Москва». Його знищення мало як символічний характер, так і відвело решту російського флоту на південь і схід від Криму, що також дало змогу відкрити «зерновий коридор».
Знищення «Москви» стало продовженням приємної тенденції з іншими «коритами», іменованими на честь російських топонімів. Раніше, як ми пам’ятаємо, у результаті удару «Точки У» по порту Бердянська був потоплений великий десантний корабель «Саратов», а також отримали пошкодження і задвохсочені командири БДК «Новочеркасск» і «Цезарь Куников».
Ще одним повністю виведеним із ладу кораблем став названий на честь столиці країни, яка люб’язно надала Кремлю свою територію для вторгнення в Україну, БДК «Минск». Його разом з екіпажем і підводним човном «Ростов-на-Дону», що був поруч, на «Сєвморзаводє» знищили внаслідок повітряного удару 13 вересня 2023 року.
Як бачимо, не приживаються на українських суші та воді кораблі, іменовані на честь топонімів країни-агресора.
У цій акваторії настав час українських безпілотників «Малюків» та «Марічок», які кошмаритимуть російський флот і на іншій його базі – у Новоросійську. Що, власне, і було доведено на прикладі відведеного із Криму БДК «Оленегорский горняк» 2 серпня цього року.
До речі, цю залізяку було надано ЧФ з Північного флоту перед початком повномасштабного вторгнення, а названо її на честь топоніма Оленегорськ, біля якого є авіабаза Оленья. Та сама, куди з Енгельса відвели частину стратегічної авіації, злякавшись обстрілів дронами.
«Оленегорский горняк» довго перебуватиме на ремонті, що з такою нефартовою назвою вже успіх.
«РОЗПАКУВАННЯ» ПО-ФЛОТСЬКИ
На думку британської розвідки, Чорноморський флот усе ще може виконувати базові операції на кшталт патрулів охорони та ударів крилатими ракетами, але ослабла можливість окупантів охороняти власні порти – як це сталося ще 29 жовтня 2022 року. Тоді було здійснено першу велику атаку на російський флот повітряними та морськими безпілотниками в акваторії Севастополя. Роспропаганда традиційно намагалася пояснити наліт «навчаннями», у результаті яких було пошкоджено два російські фрегати, а морський тральщик «Іван Голубец» виведений з ладу.
Також британці припускають, що ЧФ буде складно виконувати далекі патрулювання, блокувати українські порти та ремонтувати власні кораблі. Чорноморський флот дедалі більше займає позицію реагування на українські дії, вважають вони.
Варто додати думку західних ЗМІ про те, що військова перевага РФ у Чорному морі була підірвана, і далі ситуація для Москви може лише погіршуватися.
І ось тут парадокс полягає в тому, що окупанти заявляли про повне знищення українського флоту, але Україна регулярно «виводить» зі складу ЧФ чужі для української землі елементи – кораблі та підводні човни, ППО та мости, логістику та систему управління окупаційного угруповання на нашому півострові.
«ДУШЕВНО, ПО-ДОМАШНЬОМУ», УЖЕ НЕ БУДЕ
Припустімо, що нам вдасться перекрити сухопутний коридор і знести незаконну архітектурну форму з назвою «Кримський міст». А нам це обов’язково вдасться – нелегко і нешвидко, не за два-три тижні, але ми це зробимо. У нас будуть далекобійні ракети та сучасна авіація. Ми контролюватимемо море та небо.
Першою звалиться вся логістика російських окупаційних військ, і розумний вихід для них буде лише один – з білою ганчіркою у високо піднятих руках.
Тому поки є час, раджу «понаїхам» та місцевим колаборантам стартувати в бік Сибіру через Кримський міст, що функціонує з перервами через повітряні тривоги. Бо інакше ніяк. Переправ не буде. БДК, що залишилися на плаву, підвозитимуть боєкомплект і ПММ, а не марципани з тістечками. І вивозитимуть вони не населення, а адміральський і чиновницький скарб. Водночас будуть законними військовими цілями. Подумайте, може, путінські дружки побудували міст для виходу з Криму?
Драпати ліпше далі від Новоросійська, оскільки й там дуже некомфортно почуватимуться повністю виведені з Криму недобитки ЧФ. Уже не флоту. Уже флотилії.
* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
реклама