Чим і як можна запобігти російським обстрілам міст України
Російські окупанти далі завдають ракетних та артилерійських ударів по населених пунктах України, які розташовані або поблизу кордону з рф, або недалеко від лінії фронту. Наприклад, уночі та вранці 6 жовтня російські окупанти завдали ударів по центру Харкова і знову обстріляли Херсон. За день перед тим унаслідок влучення «іскандера» у кафе-магазин у с. Гроза Куп’янського району Харківської області загинуло понад 50 людей. Про це пише координатор групи ІС Олександр Коваленко.
Багато хто упевнений, що причиною трагічних наслідків є брак комплексів протиповітряної оборони. Але чи так це, і якщо так, яка ППО може захистити?
Спробуймо з’ясувати.
ЧИМ ОБСТРІЛЮЮТЬ ЗОНИ РИЗИКУ
Насаперед пропоную використовувати для територій, що розташовані у ближній зоні обстрілів, таке поняття, як «зона ризику». До неї входять села, селища та міста, що від кордону з росією або лінії бойових зіткнень на відстані до 70–100 км.
Чому саме така відстань? Тому що це дальність застосування окупантами найпростішого та неенерговитратного озброєння для здійснення терору.
Коли ми говоримо про неенерговитратне озброєння, то маємо на увазі ствольну артилерію, реактивні засоби залпового вогню та комплекси С-300. Окремо стоять ОТРК «Іскандер», які до цієї категорії не належать, але які час від часу застосовують по зоні ризику – про них також поговоримо.
Неенерговитратне озброєння (у випадку з російськими окупаційними військами) – це те, що не потребує особливих унікальних поставок боєкомплекту, на виробництво яких ідуть терміни, вищі за показник середньодобового застосування. І саме ці засоби ураження як максимально дешеві, так і доступні.
Наприклад, Херсон часто обстрілюють не лише боєприпасами зі ствольної артилерії, а й 122-мм реактивними снарядами з БМ-21 «Град». Загалом «град» став основною терористичною реактивною системою залпового вогню у РОВ у Херсонській області. Вона мобільна, її можна дуже швидко привести у бойове положення, відстріляти пакет та швидко покинути позицію до початку контрбатарейної боротьби артилерії Сил оборони України (СОУ). На весь цикл дій за професійного розрахунку може піти трохи більше 5 хвилин.
А ось перехопити реактивний снаряд системами ППО, які на озброєнні ЗСУ, майже неможливо – так само, як і снаряд, що випустила ствольна артилерія. Тобто всі претензії щодо нестачі захисту ППО в тих населених пунктів, які переважно обстрілюють ствольною та реактивною артилерією, абсолютно безпідставні. Такі засоби просто неможливо перехопити, і єдине, що можна їм протиставити, – це контрбатарейна боротьба за фактом або на запобігання.
С-300
Російські окупанти з кінця травня 2022 року переналаштовують комплекси С-300 з ударів по повітряних цілях на роботу по сухопутних об’єктах, що є можливим для функціоналу цих систем.
На цей крок вони пішли через дефіцит оперативно-тактичних комплексів, зокрема ОТРК «Іскандер». Але застосовувані по поверхні ракети 5В55 вирізняються з-поміж інших низькою точністю, що не давало змоги повністю компенсувати функціонал «іскандерів» з їх 9М723 та 9М728. Саме з цієї причини вони відігравали роль виключно як елемент ураження невиборчого типу, терористичного призначення.
Крім того, швидкість польоту цих ракет сягає 2000 метрів за секунду. Тобто свою максимальну дистанцію 75 кілометрів така ракета може пролетіти менш ніж за 40 секунд. На жаль, жодна повітряна тривога не встигає вчасно відреагувати на такі погрози. А якщо пуск здійснюють по цілі на менших дистанціях? Десять кілометрів умовно за п’ять секунд?
Але питання в іншому – чи можна ракети С-300 перехоплювати засобами ППО?
За принципом своєї дії переналаштована на удари по поверхні С-300 – це балістична ракета. Відповідно засоби, що перехоплюють балістику, мають перехоплювати С-300. Наприклад, ЗРК «Patriot», які показали високу ефективність під час перехоплення не лише балістичних ракет ОТРК «Іскандер», а й гіперзвукових Х-47М2 «Кинжал».
Проте є нюанси. Зокрема, можливість перехоплення ЗУР від С-300 комплексом ЗРК «Patriot» – це теорія, адже поки що жодного разу це не практикували. Хоча свого часу перехоплення ОТРК «Іскандер» та Х-47М2 «Кинжал» теж вважали теорією, доки не було підтверджено на практиці.
Ще важливий момент. Так, ракети С-300 не просто теоретично, а на практиці, я більш ніж упевнений, можна збивати зенітним ракетним комплексом «Patriot». Але ракет до С-300 у росії тисячі, а боєкомплект ЗРК «Patriot» дуже дорогий і обмежений.
Так, хтось може сказати, що перехоплення кожної із С-300 – це порятунок людських життів, а вони безцінні, – і це правда. Але навіть якщо припустити, що в районі того ж Харкова розмістять ЗРК «Patriot», як ви вважаєте, наскільки їм вистачить боєкомплекту в разі регулярних обстрілів С-300, у яких, порівняно з «патріотами», БК, можна сказати, нескінченний?
Це виснажуватиме потенціал ЗРК «Patriot», і коли потрібно буде відбити атаку інших типів ракет, спрямованих не на терор, а на боєздатність та обороноздатність країни, боєкомплекту просто не буде. Наприклад, на ракети, які застосовує ОТРК «Іскандер».
ОТРК «ІСКАНДЕР»
Російські окупанти використовують у запусках два типи ракет: «Іскандер-М» балістичного типу та «Іскандер-К» – аеробалістичні. По суті, «іскандер-К» – це сухопутний КРМБ «Калібр», що має схожі характеристики й низьку ефективність прориву нашої ППО. Тимчасом балістичні ракети можуть перехоплювати на сьогодні лише ЗРК «Patriot».
Знаючи цю обставину, російські окупаційні війська намагаються останнім часом завдавати ударів саме цим типом «іскандерів» по районах, де немає засобів ППО, здатних перехоплювати такі ракети.
Кривий Ріг, Покровськ, Одеса, Харків… З урахуванням близькості позицій РОВ до багатьох із цих міст та швидкості ракети понад 2000 км, реакцію на такі удари також обчислюють десятками секунд, а не хвилин. І, як ми розуміємо, закрити всі ці міста просто тепер батареями ЗРК «Patriot» немає можливості.
Що ж, безвихідь? Ні. Рішення є.
ПРОТИДІЯ
Коли ми говоримо про загрозу артилерійських ударів РОВ, ствольну та реактивну артилерію, снаряди якої перехопити засобами ППО неможливо, то про що відразу ж згадуємо? Про контрбатарейну боротьбу.
На сьогодні українська армія має якісну перевагу в контрбатарейній боротьбі з російською артилерією, але, як і раніше, не має кількісної переваги. Тобто закрити всі локації по лінії фронту артилерією так, щоб одночасно забезпечувати контрбатарейну боротьбу та надання підтримки підрозділам, що наступають, майже неможливо через кількісний фактор. Але саме через знищення засобів ведення вогню противника можна створювати тривалі паузи між обстрілами населених пунктів.
Приблизно така ж методика може бути використана в боротьбі з С-300. Нам не до снаги змусити наших партнерів передати нам стільки та одразу необхідних ЗРК, щоб гарантувати безпеку всім містам на одному рівні. Але ті міста, яким загрожують С-300, можна забезпечити безпекою у форматі запобіжних атак.
ЗРК С-300 має обмежену дальність ураження цілей, і для їхнього застосування росіяни повинні як у зоні бойових дій, так і за кордоном з Україною підводити їх на відстань, що дає змогу їх знищити, – або за допомогою РСЗВ типу М142/М270, або за допомогою дронового полювання.
ЗАПОБІЖНІ АТАКИ
Жителям зони ризику слід зрозуміти одне – їхнє місце проживання не так просто називається саме так. Вони перебувають або в зонах ураження засобами, які взагалі не перехоплюють (ствольна артилерія та РСЗВ), або в зонах, по яких завдають удари засобами, які не перехоплюють наявні там комплекси.
Можливо, це прозвучить суворо й жорстоко, але хіба ви не знаєте, де живете, і хто винен у ваших стражданнях? Відсутність достатньої кількості необхідних одиниць ППО впливає на ситуацію з обстрілами – так. Але в низці випадків навіть наявність найсучасніших систем не стала б вирішальним фактором у запобіганні ударам.
Концепція захисту зон ризику – це не так захист за допомогою традиційних засобів ППО, як концепція запобіжних атак. І на рівень ефективності цих атак ми щойно тепер виходимо. Але слід бути реалістами. Безпеку від терористичних атак росії населені пункти України матимуть лише тоді, коли виженемо окупантів з наших земель, хоча ще досить довго буде актуальне питання безпеки прикордонної зони.
* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
реклама