«Головний український головоріз» Дмитро Кухарчук розповів, як відбувалося звільнення Андріївки
Третій ОШБр вдалося звільнити населений пункт без переваги у живій силі та техніці. Як це вдалося хлопцям, розповів один із командирів цієї операції Дмитро Кухарчук із позивним Сліп.
У новому матеріалі, який опублікував проєкт «Український Свідок», – бесіда з командиром 2-го штурмового батальйону 3-ї ОШБр Дмитром Кухарчуком.
Він один із тих, хто керував нещодавньою операцією зі звільнення Андріївки. Боєць розповів, як усе відбувалося.
«Було важко зайти в Андріївку та оточити її. Саме мій батальйон оточував село, – згадує Дмитро. – Ми здійснили маневр, що спантеличив росіян, вони не знали, куди має стріляти їхня артилерія. Чи було важко? Звісно. Наступальні операції завжди інтенсивніші за оборонні, вони вимагають ретельнішого планування».
Згідно з класичною військовою теорією, для вдалого наступу сторона, що атакує, повинна втричі переважати оборонців у живій силі. А якщо йдеться про штурм населеного пункту, співвідношення має бути п’ять до одного. Нашим хлопцям удалося взяти Андріївку, перебуваючи у меншості. «Ми не діяли лінійно. Ми не залучали до штурму втричі або вп’ятеро більше людей, у цьому не було потреби. – розповідає Сліп. – Ми маємо мислити гнучко. Так ми зможемо залучати менше ресурсів та меншу кількість бійців. Ми маємо берегти особовий склад, це наш генофонд».
«Ми не ставили мети взяти населений пункт Андріївка, – розповідає Дмитро. – Наша мета – просування якомога далі. Вихід на кордони 1991 року, а потім уже як вийде».
