Пам'яті вчительки, бойової медикині Надії Смук
На Буковині проходить чин поховання місцевої мешканки, військовослужбовиці військової частини А4699, бойової медикині Надії Смук.
“23 жовтня загинула Надія Смук, жителька с. Василів. Рятуючи життя іншим, загинула. Надія була бойовим медиком. Їй назавжди 40. Щирі співчуття рідним та близьким! ”, - повідомив про смерть землячки голова Кадубовецької територіальної громади Микола Катеринчук.
Надія народилася у 1983 році. Закінчила Чернівецький педагогічний коледж імені Юрія Федьковича, була вчителькою. Певний час вона жила і працювала у Варшаві. Була активною учасницею Клубу українських жінок, який було створено у травні 2014 році з ініціативи фонду «Наш вибір» (з 2022 року – фонд Український дім). Брала участь у майстер-класах, їздила у робочі візити з клубом.
Теплими спогадами про жінку поділився портал для українців в Польші "Наш вибір", де друкувалася Надія.
«Надя чомусь відразу запам’яталась. Попри напружений графік роботи, вона все ж знаходила час на розвиток – і саме такі зустрічі у Клубі її найбільше цікавили», – згадує Тетяна Левінська, членкиня ради фонду Український дім та засновниця Клубу українських жінок у Варшаві.
«Вона ходила до Клубу українських жінок, коли цей клуб починався. Пам’ятаю, ми разом брали участь у варштатах у Мартини Квятковської – “Як реалізувати цікаву подію?”. Пам’ятаю, що Надя провела зустріч, яку вона придумала… », – поділилася спогадами журналістка і радіоведуча Польського радіо для України Яна Стемпнєвич.
У часи пандемії коронавірусу Надія повернулася додому на Буковину, де працювала репетитором польської мови, а також вчителем у сусідньому селі Кулівці.
Після початку повномасштабної російської агресії займалася волонтерством. У липні 2022 року вирішила добровільно вступити до лав Збройних Сил України, де виконувала завдання старшого бойового медика. Вона надавала першу медичну допомогу пораненим воїнам, інструктувала військовослужбовців у наданні самодопомоги, а також займалася транспортуванням хворих до лікарень.
«Вона любила допомагати, любила готувати, готувала млинці та салати для солдатів. Коли я питала, вона завжди казала, що вона у безпеці, що важко, але воно того варте. Хлопці намагаються зробити так, щоб їй було там комфортно як дівчині. Вона дуже любила тварин. У неї навіть був голуб на ім’я Паоло, якого вона приручила, а потім доглядала за собакою на фронті. Казала, що їх добре навчають у війську, що навіть допомагає своїм друзям, у яких справи йдуть гірше, і що вона там дуже потрібна», – поділилась подруга Мартина Биковська.
Вже перебуваючі на фронті, Надія підтримувала зв'язок із Клубом українських жінок, який робив посильний внесок у перемогу України.
«Не можу повірити… Надя була чудовою особою. Ми познайомились, коли вона прийшла у Клуб українських жінок та активно в ньому діяла. Ми ще цілком недавно спілкувались, бо передавали медикаменти», – написала у Фейсбуці Мирослава Керик, голова Українського дому у Варшаві.
Вічна і світла пам'ять Захисниці!
Фото: Мартина Биковська, Клуб українських жінок у Варшаві
