Пам’яті розвідника, Героя України Кирила Марача (позивний «Стартер»)
Кирило Марач родом зі Звягеля на Житомирщині. Там він навчався у школі №9, яку закінчив Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний. Після 9-го класу Кирило здобув освіту електромонтера у Новоград-Волинському політехнічному фаховому коледжі та працював за фахом у Житомиробленерго, а згодом - в Укрзалізниці.
На початку березня 2015 року чоловік підписав контракт із ЗСУ.
«Кирило був непридатним до військової служби через проблеми із серцем та спинні грижі. Я досі не уявляю, як він пройшов медичну комісію. Його відправили на Яворівський полігон, де він упродовж півтора місяця проходив навчання. Проте Кирило нічого не казав рідним ні про медкомісію, ні про навчання. Якось він прийшов додому і повідомив, що їде на роботу в Коростишів, де виготовлятиме пам’ятники, а насправді весь той час був на полігоні. Коли в нього вже закінчилося навчання, Кирило у всьому зізнався. Якщо він ухвалював якесь рішення, то ніхто не міг його переконати у протилежному. Ще з часів Революції Гідності я розуміла, що мій чоловік піде воювати, бо він завжди говорив, що його доньки мають жити у вільній Україні», - розповіла дружина воїна Людмила.
Після проходження навчання чоловік пішов служити у 30-ту окрему механізовану бригаду ім. князя Костянтина Острозького, у лавах якої пройшов увесь свій бойовий шлях. Спочатку військовий був на посаді водія у польовій пошті, але ця робота його не влаштовувала, бо він хотів на війну. Кирило був хорошим мисливцем і любив полювання. Він добре розбирався у зброї, умів влучно стріляти, тому розумів, що може принести більше користі там, де це потрібно. Тож військовий попросився в розвідку. Йому відмовили, але потім він таки перейшов у розвідувальну роту, де був стрільцем, а з часом став командиром розвідувального взводу.
«Усіх хлопців, які потрапляли у розвідувальний взвод, одразу відправляли до Кирила, бо у нього добре виходило їх навчати. Він часто мені говорив по телефону, що для нього найважливіше – навчити молодших побратимів виживати та вміти використовувати свої навички. Побратими розповідали, що він був хорошим наставником, ніколи не кричав, зберігав врівноваженість і всі його слухали», - згадує Людмила.
У 2018 році в Кирила сталося два інфаркти, які він пережив на ногах. Про це «Стартер» дізнався, коли звернувся до лікарів, бо його почало турбувати серце. Фахівці сказали, що далі йому не варто повертатися на військову службу, та він постійно продовжував контракт. На вмовляння дружини Кирило казав, що від свого не відступиться, бо має перемогти в цій війні.
За два тижні до повномасштабної війни Людмила бачилася з Кирилом у Бахмуті. Тоді він попросив, аби дружина спакувала тривожну валізку. Вранці 24 лютого 2022 року зателефонував і сказав, щоб поїхала з дітьми у село до батька. Тоді ж обидва старші брати Кирила також добровільно стали на захист України.
«Кирило ніколи не скаржився. Мабуть, він дуже беріг мене, бо я мало що знала про його службу. Про всі розвідувальні операції, які Кирило проводив, я дізналася після його смерті від побратимів. Він завжди казав: «Та що ми там робимо: пішли в ліс, походили та й усе». Насправді Кирило проводив дуже складні операції, проходив у тил ворога. Він не любив публічності і ніколи не вихвалявся своїми нагородами, яких у нього було багато. Просто продовжував виконувати свою роботу», - додала Людмила.
Кирило мріяв після війни стати єгером, тому паралельно зі службою в ЗСУ навчався на факультеті лісового господарства у Поліському національному університеті.
«Стартер» отримав важке поранення під час звільнення Харківщини у серпні 2022 року. Під час ворожого обстрілу Кирило свідомо прикрив собою двох побратимів, врятувавши їхні життя. Попри зусилля лікарів 33-річний воїн помер у лікарні Краматорська 17 серпня. Російського військового, який завдав Кирилові поранення, його побратимам вдалося ліквідувати.
У чоловіка залишилася дружина та дві доньки. Діти хочуть здійснити мрію тата, адже одна донечка планує стати кінологом, а інша – працювати в СБУ.
Батько Героя помер через два місяці після смерті сина.
Головний сержант Кирило Марач посмертно отримав звання Героя України 8 липня цього року.
На фасаді Звягельського ліцею №9 відкрили пам’ятну дошку на честь випускника навчального закладу. Нещодавно така ж дошка в пам’ять про студента-Героя з’явилася і в Поліському національному університеті.
Вічна пам'ять Герою!
Фото: Людмила Марач, Звягельська міська рада, Перший Житомирський
