Пам'яті поліцейського Андрія Седченка

Пам'яті поліцейського Андрія Седченка

Хвилина мовчання
Укрінформ
45-річний правоохоронець був дуже вимогливим - як до себе, так і до підлеглих

Андрій Седченко загинув 27 липня 2022 року під час виконання службового обов’язку у Донецькій області. 

Андрій народився 22 червня 1977 року у місті Жовті Води Дніпропетровської області. Після закінчення технікуму проходив службу в Збройних силах України. У 1998 році чоловік обійняв посаду молодшого інспектора-кінолога відділення карного розшуку Жовтоводського міського відділу міліції.

Згодом служив оперуповноваженим карного розшуку і помічником начальника – оперативного чергового чергової частини Жовтоводського міського відділу. У лютому 2021 року майора Седченка перевели на посаду інспектора режимно-секретного сектору Кам`янського райуправління поліції.

Андрій брав участь в антитерористичній операції на сході України, за що був нагороджений указом Президента України від 17 лютого 2016 року - відзнакою «За участь в антитерористичній операції».

Із початком повномасштабної війни РФ проти України він одним із перших записався до лав добровольців. На останнє своє завдання чоловік вирушив 14 січня 2022 року. 

Андрій загинув 27 липня 2022 року на Донеччині.

Церемонія прощання з ним пройшла 1 серпня 2022 року у Жовтих Водах біля пам’ятника Героям визвольної війни українського народу 1648-1654 років, що у парку Слави. Поховали захисника на Алеї загиблих Героїв АТО на міському кладовищі.

Указом Президента №81/2023 від 15 лютого 2023 року правоохоронця було посмертно нагороджено медаллю «Захиснику Вітчизни». Цю нагороду начальник Дніпропетровської ОВА Сергій Лисак вручив 24 серпня 2023 року близьким Андрія.

Без найріднішої людини залишилися батьки, дружина Інна та 20-річний син Ігор.

Усі, хто знав Андрія, вважають його справжнім патріотом своєї держави.

«Він пішов туди, на війну, тільки заради сім`ї і України. Батько був дуже принциповим чоловіком і просто не міг би зробити інший вибір», - розповів Ігор.

Колеги переконані, що Андрій був відповідальним, професійним та сміливим поліцейським, безмежно відданим справі, людиною щирою і доброю, сильною духом, яка завжди була готова прийти на допомогу іншому.

«Робота йому подобалась, він завжди був готовий вирішити будь-яку ситуацію. Андрій мав гарні стосунки з колегами», - згадує дружина Інна.

Як заявив начальник Кам’янського райуправління поліції, полковник поліції Олександр Клешня, чоловік був надійним та вірним колегою і другом, справжнім прикладом для наслідування і Людиною з великої літери.

Товариш Андрія по службі Андрій Большак розповів, що тезка був надзвичайно вимогливим - як до себе, так і до підлеглих.

«Керуючи нарядами, він, перш за все, наголошував на повазі до людей. Андрій завжди допомагав порадою. Він ніколи не відвертався, ділився життєвим досвідом, ставився до проблем інших, як до своїх. Був чесним, мав повагу керівництва та колег», - сказав Большак.

Знайома Андрія по роботі, Ірина Мерецька-Лучина, зазначила, що ніколи не бачила правоохоронця у пригніченому стані.

«Вранці він заходив до кабінету з посмішкою та бажав присутнім гарного дня. Андрій завжди мав гарне почуття гумору. Його порядність ніколи не дозволяла йому підвищувати тон, більше того – говорити людям образливі слова. Це була дуже вихована, стримана, чемна та тактовна людина, справжній товариш, який міг вислухати, підтримати та за необхідності допомогти. Його загибель - це велика втрата для всього нашого колективу», - вважає поліцейська.

Дружина Інна заявила, що її коханий був люблячим і турботливим чоловіком та батьком і опорою сім`ї у всьому.

«Він дуже допомагав мені по господарству і ніколи не розділяв справи на чоловічі та жіночі. Андрій гарно готував і часто балував нас смачними стравами. Також йому подобалась техніка. Він міг полагодити будь-який домашній прилад», - згадує жінка.

Вона розповіла, що Андрій був порядною і справедливою людиною. Його можна було назвати душею компанії, бо він міг так організувати дозвілля, щоб відпочинок був цікавим та різноманітним.

Син Ігор зазначив, що батько завжди захищав його інтереси і мрії. Хлопець каже, що вдячний татові за те, що у нього було щасливе дитинство.

«Він постійно читав книги, вивчав різну інформацію, прагнув дізнатися щось нове. Ми з батьком багато спілкувалися, і він був цікавим співрозмовником. Всього, що я вмію, мене навчив він. Завжди казав: «Сину, радій життю…». Батько був для мене великою людиною», - сказав Ігор.

Андрій любив тварин і вдома постійно тримав до десяти котів, яких підбирав на вулиці. «Навіть перебуваючи у відрядженні на сході, він завжди підгодовував бездомних тваринок», - розповів син поліцейського.

Він згадує, що коли був малим, то пообіцяв, що подарує татові мотоцикл. Але не судилося…

«Дуже рано він пішов з життя… Але мені та мамі батько завжди казав, щоб ми були сильними. І ми будемо сильними, заради нього, заради пам`яті про найкращу людину в моєму житті», - зазначив Ігор.

Вічна пам'ять Герою!

Фото: Фейсбук-сторінка Андрій Седченко, Нацполіція, Жовтоводська міська тергромада

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-