Пам'яті розвідника Богдана Михайленка (позивний «Монах»)
Богдан Михайленко родом із села Марʼївка на Кіровоградщині. Хлопець пов’язав життя з військовою професією, як його батько та старший брат: у 2016 році вступив до лав Сил Спеціальних Операцій ЗСУ. Навчався у військовій академії, брав участь в АТО. Від самого початку великої війни Богдан продовжив захищати рідну країну. Служив молодшим сержантом, мав позивний «Монах».
За першою освітою хлопець був електромонтером. У 2018 році вступив до Центральноукраїнського педагогічного університету імені Винниченка, отримав фах вчителя трудового навчання, згодом продовжив навчання у магістратурі. Також навчався в Одеській військовій академії.
«Під час виконання бойового завдання загинув наш випускник - молодший сержант Михайленко Богдан Анатолійович, розвідник 3-го окремого полку спеціального призначення імені Святослава Хороброго, який навчався за професією "електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування". Пройшов шлях служби від розвідника до командира групи», - повідомило у Фейсбуці Центральноукраїнське вище професійне училище імені Миколи Федоровського.
Про свого чоловіка, який загинув у війні з Росією, розповіла кореспондентові Укрінформу дружина воїна Марина.
«У родині він завжди мав приклад гідного чоловіка та уособлення чесності та вірності Україні та українському народові Анатолія Михайленка, який захищав нашу країну та старшого брата, за прикладом яких він і обрав свій професійний шлях в житті. Богдан був коханим чоловіком, побратимом, сином, другом та військовим з великої літери. Мужність, героїзм, витримка, мудрість, честь, гідність та людяність - це одні з багатьох чеснот, які він мав. Тому у Богдана і був позивний «Монах». Професіоналізм, тонке відчуття дій та раціоналізм Богдана були завжди взірцем для кожного військовослужбовця», - каже дівчина.
Побратими Богдана переповідають, що він світився від кожного дня сімейного життя з дружиною. Для «Монаха» не було нічого щасливішого за можливість летіти трасою до коханої, аби встигнути хоч кілька годин побути поруч з нею.
«Разом планували відкрити сімейну справу, придбати великий сімейний будинок, у якому би був чудовий сад та місце для барбекю, а у дворі - дитячий майданчик, де б гралися наші діти», - згадує Марина про спільні плани, які обірвав російський напад.
Дівчина розповіла, що Богдан любив спорт, був сертифікованим тренером. Цікавився автомобілями та обожнював готувати, особливо мʼясо. Родина була однією з найголовніших цінностей чоловіка.
«Богдан хотів перемоги у цій війні, хотів, щоб наші з ним діти ніколи не одягали «броніки». Був особливим, завжди на позитиві, усміхненим та говорив мені завжди: «Жодної проблеми немає, все вирішимо, разом ми ж команда, родина Михайленко»», - каже Марина.
Своє кохання Богдан проявляв у найменших дрібницях: хоч о якій годині він приїздив зі Сходу, завжди був із квітами, до яких залишав милі записки.
Спогадами про Богдана також поділився його побратим, спецпризначенець Олександр.
«З Богданом ми познайомилися на самому початку війни, у березні мене перевели в їхню розвідгрупу. Бодька одразу здавався таким простим добродушним хлопцем. Коли почали ближче спілкуватися, я дізнався, що він займається спортом професійно, має інструкторські сертифікати, він пишався цим. Пропагував здоровий спосіб життя, був компанійським, ми одразу з ним потоваришували. Богдан був у групі медиком, тому дуже часто між завданнями займався тактичною медициною, проводив багато занять, підтягував нас по такмеду. Також готувати любив, круті кулінарні таланти мав. Інколи між задачами готував для групи - ми завжди у захваті були. Сміливий, добродушний, чесний. Шкода, що загинув», - розповів кореспондентові військовий.
Загинув Богдан 3 листопада 2023 року на Сумщині, виконуючи бойове завдання. Воїн нагороджений орденом «За мужність» III ступеня та «Золотим Хрестом». Прощалися з Богданом Михайленком у Кропивницькому. Вічний спочинок воїн знайшов на Алеї почесних воїнських поховань Далекосхідного кладовища.
Вічна слава і шана Герою!
Фото надані Мариною Михайленко
