Пам’яті командира Володимира Малиха (позивний «Лом»)
Володимир Малих народився в Смоленській області, але ще в дитячі роки разом з родиною переїхав у місто Лубни в Україну. Коли він навчався у школі, дуже захоплювався грою в футбол та і взагалі займався фізкультурою, бо завжди був дуже динамічним і рухливим.
Мабуть тому й професію Володимир обрав за стилем власного життя і вступив до Переяслав-Хмельницького педагогічного університету, де незабаром отримав диплом вчителя фізичної культури.
«Завжди він був мотивованим, цілеспрямованим й ніколи не вагався, коли треба було зробити правильний вибір», - згадують про нього у Лубнянській міській раді.
Захоплення футболом не полишало Володимира протягом усього життя, тому він став одним із кращих гравців місцевої команди «Сула» (м.Лубни), потім ФК «Лубни», пізніше команди «Ветеран-СК» Лубенщина» (м.Лубни), «ЗемляК»(Миргород). На футбольному полі найбільше він любив займати позицію напівзахисника.
У будь-які непрості часи Володимир умів не втрачати себе, вчитися і знаходити можливості для самореалізації.
Так, у скрутні 90-ті роки він займається підприємницькою діяльністю, стає активним членом Спілки підприємців, завжди намагається випробувати власні сили в новій справі.
Тоді ж він усвідомлено став членом Народного руху України, бо відчував себе патріотом країни, в якій виріс та жив повнокровним життям.
Саме тому 49-річний Володимир не вагався ані хвилини, коли 24 лютого 2022 року Росія почала своє терористичне повномасштабне вторгнення в Україну. Вже 25 лютого він став добровольцем, як і тисячі земляків.
Він самовіддано воював з ворогом і за сумлінну службу був нагороджений медаллю «За вірну службу» ІІІ ступеня.
«Ти був справжнім другом, вірною і надійною людиною, лідером, за яким йшли інші. У команді з тобою було спокійно йти на позиції, адже ти вмів заспокоїти, підтримати і налагодити роботу команди... Людина з великої літери!!!», - згадує про Володимира у Фейсбуці його побратим Михайло Пилипенко. 
Володимир Малих мріяв побачити нашу перемогу, але загинув під час ворожого мінометного обстрілу 19 жовтня 2023 року під Авдіївкою.
«Не стало ще одного героя, захисника, активної, талановитої, яскравої особистості, знаної серед багатьох на Лубенщині, в бізнесовому та спортивному світі. Велика втрата для нашої громади, непоправне горе для рідних», - написала про нього Лубнянська міськрада. Там підкреслили, що немає таких слів, щоб втішити родину, бо слова безсилі.
Побратим Пилипенко теж тепло і пронизливо написав про загибель друга: «Дуже гірка втрата для нас всіх!!! Ти залишишся назавжди у наших серцях і спогадах!! Герої не вмирають!!! Вічна пам'ять і царство небесне!!!».
У Володимира Малих залишилися дружина з двома донечками, мама та брат, котрі ніколи вже не зможуть обійняти рідну їм людину.
Вічна слава і шана герою!
Фото з відкритого доступу
