Командир Інтернаціонального легіону: Семеро легіонерів розбили шістдесят росіян
Вони лишають свої домівки та їдуть в Україну воювати проти росії. Навіщо іноземці долучаються до Інтернаціонального легіону, з кого складається цей підрозділ та що у ньому роблять українці?
Герой нового матеріалу проєкту «Український Свідок» – заступник командира 1-го піхотного батальйону Інтернаціонального легіону оборони України. Його звуть Ян, а позивний – «Кенобі». Він брав участь в обороні Київщини і дістав поранення у боях за Гостомель. Його брат воював на Донбасі та зник безвісти восени 2022 року. Сам Ян в армії вже 12 років, а зараз воює на бахмутському напрямку. За його словами, він дуже хоче спробувати пожити цивільним життям. «В мене його не було з 18 років, – розповідає Кенобі. – Як не сподобається, то повернусь до лав Збройних Сил. Армія – це таке місце, де тебе завжди люблять та чекають».
Хлопець розказав журналістам, чому іноземці стають до лав легіону та яку роботу у підрозділі виконують українці.
«До нас стікаються люди з усього світу. Іноземці прибувають постійно, це люди різних національностей та конфесій, – каже Ян. – Є навіть легіонери зі Шрі-Ланки та країн Африки». Всі вони розуміють: якщо програє Україна, то наступними можуть бути країни Балтії, Польща та інші території, на які росія заявляє свої «права».
Іноді легіонери, що втомились від служби, їдуть додому у відпустку на кілька місяців. «Вони можуть розірвати контракт у будь-який момент, – каже Ян. – І це цілком справедливо. Адже це громадяни іншої держави, які залишили все та приїхали воювати на нашому боці. Вони розривають контракт, повертаються в Україну та продовжують службу».
Українці в Інтернаціональному легіоні складають командну ланку, тобто це офіцери та сержантський склад. Держава відзначає легіонерів: дехто вже отримав орден «За мужність». Дехто – задумується про отримання українського громадянства. «Декого стримує те, що доведеться втратити громадянство власної країни, – каже Ян. – Але багато іноземців наважуються на це і зрештою стають громадянами української держави».
