Лубінець: Новий законопроєкт про мобілізацію містить низку суперечливих норм

Про це він написав у Фейсбуці, передає Укрінформ.

«У цілому я, як омбудсмен України, погоджуюся з тим, що нашій державі варто нормативно вдосконалити питання, які стосуються мобілізаційної підготовки та самої мобілізації. Однак це має відповідати нормам Конституції України та міжнародним угодам в галузі прав людини. На жаль, урядовий законопроєкт №10449 щодо правил мобілізації і цього разу має низку суперечливих норм», - зазначив Лубінець.

За його словами, низку зауважень до законопроєкту озвучила його представниця з соціальних та економічних прав Олена Колобродова на комітеті Верховної Ради України з питань соцполітики та захисту прав ветеранів.

Лубінець також заявив, що відповідний лист було відправлено до профільного комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки. Омбудсмен поінформував, що загалом зауваження до нового законопроєкту про мобілізацію зайняли 9 сторінок.

«Нормативний казус є у питанні порядку виїзду за кордон чоловіків віком від 18 до 60 років, які перебувають на військовому обліку або виключені з нього в установленому порядку. Тут питання у відмітках: формулювання «зняти» та «виключити» з військового обліку (яке вказується у військовому квитку) на практиці стає проблемою, яка потребує урегулювання», - пояснив Уповноважений ВР із прав людини.

За його словами, у законопроєкті йдеться і про те, що військове командування може встановлювати тимчасове обмеження права громадянина України на виїзд із країни.

«Однак, згідно з вимогами статті 17 Конституції України, ЗСУ та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян. Тож ці пропоновані зміни суперечать Конституції України», - розповів він.

Лубінець зазначив, що окрім цього, у законопроєкті пропонується передбачити обов’язок реєструвати електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного резервіста, за невиконання цієї вимоги передбачена юридична відповідальність.

«Проте таке положення законопроєкту не відповідає положенням Конституції України, Закону України «Про захист персональних даних», правовим позиціям Конституційного Суду України щодо офіційного тлумачення права на особисте та сімейне життя. Тож такий обов’язок має бути виключений із законопроєкту», - вважає Лубінець.

.

На його думку, доцільніше закріпити у проєкті закону право, тобто можливість, реєструвати електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста.

Український омбудсмен поінформував, що Конституції суперечать і питання надання права представникам ТЦК та СП здійснювати перевірку військово-облікових документів громадян у віці від 18 до 60 років.

«Таку перевірку можуть здійснювати тільки працівники Національної поліції, а також персоналу Державної прикордонної служби України. Відповідно до ст. 17 Конституції України, Збройні Сили України та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян», - зазначив Уповноважений із прав людини.

За його словами, у пропонованих змінах зазначене і позбавлення права на звільнення від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період аспірантів, які здобувають рівень освіти за кошти фізичних або юридичних осіб на умовах контракту.

«При цьому усім іншим категоріям здобувачів освіти за цих умов право на звільнення від призову зберігається. Це суперечить вимогам ст. 24 Конституції України щодо рівності прав громадян, та недопущення їх дискримінації за певними ознаками», - пояснив він.

Лубінець розповів, що у новому законопроєкті прописано і те, що призов на військову службу під час мобілізації здійснюється незалежно від місця перебування особи на військовому обліку (тобто, особу можуть призвати на військову службу під час її перебування у службовому відрядженні, під час виїзду на вихідні до батьків, перебування в санаторії чи лікувальному закладі поза межами місця проживання).

Але, як заявив омбудсмен, як показує аналіз звернень до Офісу уповноваженого з прав людини, при такому підході до мобілізації часто порушується право громадян на звільнення від призову, оскільки меддокументи, а також документи, які дають право військовозобов’язаному на звільнення від призову (свідоцтва про народження дітей, довідки про інвалідність батьків тощо), громадяни з собою не носять, бо їх за законом мають надати до ТЦК та СП за місцем перебування на військовому обліку.

Тож, на думку Уповноваженого із прав людини, закріплення у законі цієї норми є недоцільним.

«Що стосується альтернативної (невійськової) служби, то чинна редакція Закону України «Про альтернативну (невійськову) службу» нині не передбачає можливості та порядку направлення на альтернативну службу громадян, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації на особливий період. Однак є непоодинокі випадки направлення на військову службу громадян, релігійні переконання яких не допускають виконання військового обов'язку, що суперечить гарантованому їм ст. 35 Конституції України праву на свободу совісті», - поінформував він.

Окремо Лубінець зазначив, що він мав напередодні зустріч із міністром оборони України Рустемом Умєровим і зазначив, що Умєров готовий реагувати на зауваження.

«Такий важливий для країни законопроєкт має враховувати нюанси та передусім відповідати усім нормам Конституції. Правами людини не можна нехтувати», - переконаний омбудсмен.

Як повідомлялося, Кабінет міністрів 30 січня схвалив і передав до Верховної Ради оновлену версію законопроєкту про мобілізацію.