Сирський очолює ЗСУ в дуже важкий момент, особовий склад має бути втричі більший - експерт
Як передає Укрінформ, про це в ефірі Українського радіо сказав керівник безпекових проєктів Центру глобалістики "Стратегія XXI" Павло Лакійчук.
"Зміна командувача, особливо в складний для оборони України період, це своєрідний ризик. Чим він м'якше пройде, тим краще. Очевидно, зміна головнокомандувача тягнутиме за собою зміну у команді командувача. І наскільки професійно, швидко, без втрат це відбудеться, тим краще. Тому що це вікно можливостей для противника", - зазначив експерт.
На його думку, необхідно побудувати ротаційну систему. "Для того, щоб чітко працювати на ротаційній основі, підрозділам треба мати комплект втричі більший, ніж ми зараз маємо. Маю надію, що ті Збройні сили, які ми матимемо через кілька місяців, будуть приблизно такими. Тобто одні готуються до ротації, одні воюють, одні відпочивають", — наголосив він.
Говорячи про створення у структурі ЗСУ Сил безпілотних систем, експерт зазначив, що цей рід військ "дійсно зараз потрібний і в сухопутних військах, і в військово-морських силах, і в повітряних силах".
Як повідомлялося, Президент України Володимир Зеленський призначив генерал-полковника Олександра Сирського головнокомандувачем Збройних сил України замість Валерія Залужного. Про це Зеленський повідомив 8 лютого у своєму відеозверненні.
Олександр Сирський народився 26 липня 1965 року у селі Новинки Володимирської області РРФСР. Здобув освіту в Академії Збройних сил України та Національному університеті оборони. На початку 2000-х років командував 72-ю механізованою дивізією у місті Біла Церква. У 2013 році обіймав посаду заступника начальника Головного командного центру ЗСУ, відповідав за співпрацю з НАТО. На початку війни на сході України у 2014 році очолив штаб АТО.
У 2019 році Сирський став командувачем Сухопутних військ ЗСУ, а у 2020 році йому призначили звання генерал-полковника.
З початком повномасштабного вторгнення РФ в Україну Сирський командував підрозділами ЗСУ, які обороняли Київ. У вересні 2022 року був одним із командувачів контрнаступом на Харківщині. Також він був відповідальний за операційну зону Східного угруповання військ на території від Куп'янська (Харківщина) до Бахмута (Донеччина).
