3М22 «Циркон»: що відомо про ракету, яку РФ могла запустити по Києву

Росія вдарила по Києву протикорабельною гіперзвуковою ракетою “Циркон”. Саме такими заголовками 7 лютого “рясніли” новини вітчизняних ЗМІ після чергової атаки ворога, хоча у зведенні Повітряних сил ЗСУ йшлося лише про перехоплення крилатих ракет типу Х-555, Х-101, Х-55, Х-22, “Калібр”, а також балістичних – “Іскандер” та С-300. Себто жодної згадки про “Циркон”.

Звідки ж тоді з’явилася інформація про ці ракети?

Пізніше того ж дня мережею почало “гуляти” фото уламка, знайденого у Дніпровському районі Києва, з маркуванням “3М22”, що відповідає індексу гіперзвукової ракети морського базування “Циркон”. На цю деталь одразу звернули увагу військові оглядачі видання Defense Express: “Фрагментація ракети достатньо сильна й це значно ускладнює її ідентифікацію, як і, власне, ускладнює ідентифікацію обмаль інформації щодо ЗМ22 “Циркон”, яка не демонструвалась Росією публічно”.

То була ракета чи ні? Скажемо так, наразі маємо тільки припущення – не підтверджене, але й не спростоване.

“Коли ми в якихось Telegram-каналах бачимо фото незрозумілого джерела з написом 3М22... даруйте, ніби як цвяхом видряпано на уламку. Робити висновки щонайменше непрофесійно, тому дочекаємося висновків експертів і вже тоді ми зможемо сказати, чи справді росіяни могли використати ЗМ22 “Циркон”, – заявив представник Київської міської військової адміністрації Михайло Шаманов.

Так само прокоментував речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат: “Робиться експертиза, фахівці верифікують уламки”.

У будь-якому разі можемо попередньо констатувати: якщо інформація по ракеті “Циркон” підтвердиться – наше ППО збило чергову путінську “вундерваффе”.

Проте спробуємо з’ясувати, що взагалі відомо про “Циркон”? Що про ймовірне застосування ворогом цієї ракети думають військові експерти?

Що таке ракета “Циркон”

3M22 “Циркон” – це одна з найбільш міфологізованих нових розробок російської воєнної машини, про яку дуже мало інформації. Відомо, що в РФ “Циркон” називають “перспективною гіперзвуковою протикорабельною ракетою”.

Розробляти її росіяни почали після 2011 року як потенційну заміну важким протикорабельним ракетам П-700 “Граніт”, розроблених у 70-80 роках минулого століття (“Циркони” мали б стати найшвидшими ракетами агресора у цьому сегменті озброєння, – ред.). А випробовувати ракету почали з 2016 року. Втім, головні показові випробування – з демонстрацією фото і відео – відбулися лише у 2021 році, незадовго до вторгнення в Україну: в липні пуск ракети “Циркон” здійснили з фрегата ВМФ РФ “Адмірал Горшков” (ракета нібито уразила навчальну наземну ціль на узбережжі Баренцевого моря, – ред.), а в жовтні – з підводного човна “Сєвєродвінськ” (субмарина випустила ракету з надводного положення по умовній морській цілі, – ред.). Обидва випробування російська армія визнала успішними, а пізніше ще кілька разів демонструвала пуски цих ракет.

Офіційно Росія не розголошувала характеристики “Циркона” та не демонструвала її публічно, однак в різний час заявляла про такі властивості ракети:

• дальність: за різними даними, від 400−600 км до 1000 км;

• висота польоту – 30−40 км;

• швидкість польоту до 8−9 Маха;

• маса бойової частини – орієнтовно 300 або 400 кг;

• довжина ракети 8−10 м.

Ракети “Циркон” запускають з вертикальних пускових установок 3С-14, які можуть бути встановлені на:

• бойових кораблях,

• підводних човнах,

• мобільних наземних пускових установках (у листопаді 2022 року РФ заявляла про створення спеціальної наземної пускової установки “Бастіон” для ракет “Циркон”, яку нібито вдалося встановити на чотиривісному шасі та зарядити двома ракетами);

• ймовірно, “Циркони” можуть запускати також зі спеціально адаптованих стаціонарних наземних комплексів, таких як “Об'єкт 100” в окупованому Криму. Це підземний береговий ракетний комплекс, побудований ще в радянські часи на скелях між мисом Айя та Балаклавою, в Україні не застосовувався. Початково він був призначений для запуску протикорабельних 3М44 “Прогрес”, а після захоплення Криму РФ почала відновлення комплексу, його модифікацію та стала проводити запуски.

На характеристики “Циркона” фахівці дивляться зі скепсисом та вважають, що РФ “била” по Києву іншою ракетою

“Відразу ж усі кому не лінь стали трактувати знайдення шматка алюмінію в одному з районів Києва, з написаною олівцем або фломастером позначкою 3М22 як доказ застосування “Циркона”. Тобто, там не заводський штамп, а олівчиком написано – 3М22 – коментує Укрінформу військово-політичний оглядач групи “Інформаційний спротив” Олександр Коваленко.

Ракету 3М22 “Циркон” експерт називає “дуже проблемною та сирою”, тобто її потрібно ще доробляти і випробовувати.

“Щодо характеристик, то 3М22 – це умовно маневруюча гіперзвукова крилата ракета з центральним корпусом, що створює підйомну силу, і розгінним ступенем із твердопаливними двигунами, що дає їй первинне надзвукове прискорення, після чого прямоточний повітряно-реактивний двигун на рідкому паливі на другому ступені розганяє її до гіперзвукових швидкостей – 9 Махів або понад 11 тис. км/год, – розповідає пан Коваленко. – Дальність польоту ракети від 250 до 500 км на малих висотах і до 740 км за напівбалістичною траєкторією. За умови заправки ракети специфічним, спеціально для неї створеним паливом, дальність польоту може бути збільшена до 1 тис. км”.

Проте аналітик тут же наголошує, що Росія, як показала війна в Україні, завжди завищує офіційні характеристики зброї. Тож у характеристиках “Циркона” теж можна засумніватися. У цьому контексті він нагадав про гіперзвукові ракети Х-47М2 “Кинджал”, які є критично дефіцитним для ворога. У РФ не можуть налагодити їх масове виробництво через катастрофічну залежність від іноземних мікросхем.

“З “Цирконом” така ж ситуація і навіть гірша. Наприклад, випробування “Циркона” стартували у 2016, і за цей період було здійснено 9 пусків. Тобто 1-2 на рік. Для інтенсивних випробувань кількісний показник такий собі”, – іронізує пан Коваленко.

Він упевнений, що по Україні, скоріше за все, 3М22 “Циркон” застосований не був.

“Ракета “Циркон” це не “Калібр”. Для неї потрібні унікальні пускові установки та унікальні носії. Її перспективними носіями є на сьогодні “напівмертві” тяжкі атомні ракетні крейсери (ТАРКР) проєкту 1144 “Орлан”, а саме – небоєздатний “Петро Великий” і “Адмірал Нахімов”, який перебуває у “вічному ремонті”. Так само цю ракету можуть застосовувати атомні підводні човни проєкту 885М “Ясень-М” і 949А “Антей”, жодного з яких немає у Чорному морі”, – звертає увагу військовий експерт.

Так само, перспективними носіями “Цирконів” можуть стати фрегати проєкту 22350М. Але саме в модифікації “М”, закладка яких навіть не стартувала. Проте Олександр Коваленко не виключає, що для 3М22 “Циркон” міг бути створений сухопутний, мобільний носій/пускова.

“Якщо увімкнути фантазію, то це цілком міг би бути контейнерний тип на кшталт Club-K – контейнерний комплекс у стандартному 20- та 40-футовому ISO-контейнері, що розміщує протикорабельні ракети 3М-54КЕ, 3М-54КЕ1, Х-35УЕ або ракети класу поверхня-поверхня 3М-14КЕ, Х-35УЕ. Але про інтеграцію 3М22 в сухопутну ПУ нічого не говорилося і не повідомлялося навіть на рівні пліток та конспірології. А сам процес такої інтеграції навряд чи під силу російському ВПК. Приховати ж таке досягнення “кулібіних” було б складно”, – стверджує експерт.

А тому, на його думку, це була ракета серії 9М723 (“Іскандер-М”), при складанні якої застосовувалися запчастини, призначені для 3М22.

“Тому і був знайдений такий напис на шматку металу. Не рідкість, коли в російських ракетах застосовуються штампи однакових запчастин, це спрощує технологічні процеси, – каже Олександр Коваленко. – З урахуванням того, що в Росії в останні місяці намагаються робити ставку на виробництво більшої кількості балістичних ракет, зовсім не виключено, що запчастини, призначені на виготовлення “Цирконів” з “НПО Машинобудування” (розташоване у підмосковному Реутові, відома як один з найбільших розробників ракетної техніки та супутників у РФ, зокрема гіперзвукових протикорабельних ракет “Циркон”, – ред.) пішли саме в цехи складання “Іскандерів” на АТ “Воткінський завод”.

Цікавий момент: Увечері 7 лютого (у день чергового масованого ракетного обстрілу РФ по Україні, – ред.) прогримів потужний вибух у районі військового полігону біля російського міста Іжевська, де знаходиться саме АТ “Воткінський завод”. У відкритих джерелах повідомляється, що цей завод профільовано як на цивільну, так і військову продукцію. Зокрема, він випускає ракети, в тому числі балістичні ракети стратегічного призначення для комплексів “Тополь-М” та “Іскандер”.

“Характеристики “Циркона” невідомі, але брехливий Путін казав, що ця ракета має швидкість до дев'яти махів, тобто вона супергіперзвукова. Насправді ж, ми навіть не знаємо, чи ця ракета була прийнята на озброєння російської армії офіційно, хоча були повідомлення, що десь 2023 року стояло замовлення закупити декілька десятків ракет”, – розповідає директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Сергій Згурець.

Тим часом, акцентує військовий експерт, у Києві були знайдені уламки з написом 3М22: “Якщо це справді так, то ми не знаємо, з яких пускових установок її запускали, бо формально вона створена для використання з морських платформ. Але були повідомлення, що створювалася спеціальна пускова система”.

Та якщо інформація підтвердиться...

“Фактично йдеться про найновішу гіперзвукову ракету, яка створювалась противником для подолання систем протиповітряної протиракетної оборони, і фахівці, з якими ми спілкувалися, говорять, ракета була збита. Це означає, що під час цієї атаки засоби протиповітряної оборони, які прикривають Київ, справилися з новою, найбільш сучасною черговою гіперзвуковою ракетою противника. Але в будь-якому разі, якщо інформація підтвердиться після висновків фахівців, які зараз більш детально вивчають уламки, то ми будемо мати ще один хороший приклад ефективності систем протиповітряної оборони, які сьогодні захищають Київ. А ще – це руйнування чергового міфу про найсучаснішу російську зброю”, – вважає пан Згурець.

Авіаційний експерт Костянтин Криволап зауважив, що “Циркон” не відповідає параметрам гіперзвукової зброї.

“Наскільки вона гіперзвукова? Не більше, ніж “Кинджал”. Тому вона не відповідає вимогам до гіперзвукової зброї. Гіперзвуковою зброєю займаються американці, японці, індуси, китайці. Але Росія повинна бути “попереду всіх”, тому заявила, що вона створила цю гіперзвукову ракету. Росіяни поставили її на озброєння в січні минулого року. Підписали контракт на вироблення першої партії з близько 10 ракет, але в травні минулого року їх виробництво ще не починалося”, – зазначив аналітик.

За його словами, РФ збиралася за 5 років переоснастити весь флот ракетами “Циркон”. Йшлося приблизно про виробництво 30 ракет на рік.

“І це вони намагалися зробити ще, коли не було такого режиму санкцій, який зараз. Тому, якщо допустити ймовірність, що був пуск цього “Циркона”, то я думаю, що ракета була з тієї партії, яка була підготовлена для випробувань”, – додав пан Криволап.

Він також додав, що пристосувати протикорабельну ракету для того, щоб стріляти по наземних цілях, не просто, бо майже треба робити нову систему наведення.

А це – експерт з ракетно-ядерного озброєння Олександр Кочетков: “Чи могла ракета “Циркон” бути використана під час удару по Києву? Так, цілком. Але треба підкреслити, що ця ракета не є чимось принципово новим засобом – завдає значно більші руйнування або її важче збити. Ні. Це ракети одного сімейства, так би мовити, “Іскандерів”. Вони запускаються фактично з однотипних пускових установок”.

До того ж, каже пан Кочетков, ракета "Циркон" дуже схожа на ракету “Кинджал”. Вони відрізняються фактично за пусковою платформою.

“Вже всі українці, напевно, знають, що “Кинджали” запускаються з МіГ-31К, але їх також можна запускати з Ту-22М. А ось “Циркон” запускають або з підводних човнів, або з пускових корабельних установок. До речі таких же, з яких запускають “Калібри”, – звертає увагу експерт.

Чому “Циркони” саме зараз? Олександр Кочетков вважає, що з “Кинджалами” у росіян вже важко – не вистачає цих ракет.

“Тому вони й починають використовувати протикорабельні комплекси. Але принципової різниці для наших зенітників це не має”, – наголосив він.

Однак є й інші причини припускати саме запуск “Циркону” – росіяни випробовують ці ракети у польових умовах, так би мовити.

“Такої зброї у росіян небагато, промислове виробництво не налагоджено, – каже військовий експерт Роман Світан. – Пара десятків – не більше того. Це ще не промислове виробництво. Швидше за все, ракета ще проходить випробування. Може бути, на полі бою в тому числі. Така ймовірність є. Північнокорейці теж випробовують свої ракети KN-23 на нашій території, треба це розуміти”.

Загалом же – були запущені ці ракети чи ні – “Циркони” ми збивати можемо.

“Цю “вундервафлю” ніхто майже не бачив – вона існує тільки в інформаційному потоці. Щодо швидкості. Немає там швидкості у 9 махів. Вона може набирати таку швидкість, але десь на висоті 40 км на маршевій ділянці траєкторії. Але коли вона вже виходить на ціль на фінальному відрізку траєкторії, то має приблизно 3-4 махи. Тому сучасні комплекси, такі як Patriot чи IRIS-T, цілком можуть її збивати”, – резюмував Роман Світан.

Мирослав Ліскович. Київ