У Раді зареєстрували законопроєкт про нові доплати та пільги військовим - депутат

Про це ініціатор проєкту закону, секретар Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони і розвідки Роман Костенко (парламентська фракція «Голос») повідомив у Фейсбуці, передає Укрінформ.

«Майбутнє України сьогодні залежить від сильної і боєздатної армії. Маємо подбати про те, щоб досвідчені й професійні воїни, які стоять на захисті держави, хотіли залишитися у лавах Сил оборони навіть після отримання права на демобілізацію чи завершення контракту. А призовники - пройшли належну підготовку до служби у війську», - зазначив Костенко.

Секретар парламентського комітету підкреслив, що зараз Україні необхідна трансформація «від армії мобілізованих - до армії професійних мотивованих військовослужбовців». Для цього, на його переконання, українським захисникам потрібна дієва та прогнозована система доплат, пільг і гарантій. «В центрі уваги - безпосередні учасники бойових дій. Саме тому я запускаю дискусію, і пропоную відповідні зміни до законодавства. Буду закликати колег підтримати в першому читанні законопроєкт №11012 та надати свої пропозиції до другого», - додав Костенко.

Він сподівається, що до дискусії навколо законопроєкту приєднаються представники Кабінету міністрів і Офісу Президента. «Такі питання повинні обʼєднувати всі політичні сили. Мою ініціативу вже підтримало більше 70 народних депутатів із різних фракцій. Тому закликатиму всіх представників різних гілок влади зробити це питання одним із пріоритетних, попрацювати разом, і нарешті ухвалити закон для тих, хто «на нулі та в посадках», - наголосив секретар Комітету ВР.

Костенко опублікував ключові положення зареєстрованого проєкту закону. Зокрема, законопроєктом пропонується встановлення виплат за знищення або захоплення ворожої техніки. Зокрема, за танк планується передбачити виплату в розмірі 200-370 тисяч гривень, САУ/РСЗВ - 200-370 тисяч гривень, БМД, БТР, БМП, командно-штабну машину, артилерійську систему - 30-100 тисяч гривень, інші бронеавтомобілі або вантажні автомобілі 10-30 тисяч гривень, ЗРК - 200-370 тисяч гривень, радіолокаційні системи засобів ППО - 200-370 тисяч гривень, засіб контрбатарейної боротьби - 30-150 тисяч гривень, засіб РЕБ - 30-150 тисяч гривень, БПЛА розвідувального типу - 30-100 тисяч гривень, БПЛА ударного типу - 30-100 тисяч гривень, крилату та балістичну ракету - 100 тисяч гривень, військовий літак - 500 тисяч гривень, військовий гвинтокрил - 300 тисяч гривень, комплекс дальнього візуального спостереження - 30 тисяч гривень, військовий корабель - 300-500 тисяч гривень, засоби РЕР - 30-100 тисяч гривень.

Передбачається, що встановлення виплат за знищення або захоплення ворожої техніки поширюватиметься не лише на військовослужбовців, а й на поліцейських особливого призначення. Винагорода розподілятиметься між тими, хто брав участь у виявленні, знищенні чи захопленні певного виду техніки. Командири цих військовослужбовців/поліцейських також матимуть додаткову винагороду у відсотках від суми: безпосередній командир - 5%, командир рівня взводу, командир рівня роти, групи - 3%, командир рівня батальйону - 2%, командир рівня бригади (полку) - 1%.

Окрім того, проєктом закону пропонується встановлення низки надбавок і винагород. Зокрема, військовослужбовці, які під час дії воєнного стану проходять військову службу не менше 12 місяців, з яких мінімум 6 місяців беруть участь у бойових діях, отримуватимуть посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавку за вислугу років із коефіцієнтом 1,5.

Своєю чергою військовослужбовці, які під час дії воєнного стану проходять військову службу не менше 24 місяців, з яких мінімум 12 місяців беруть участь у бойових діях, отримуватимуть посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавку за вислугу років із коефіцієнтом 2.

Також планується передбачити одноразову грошову виплату тим, хто після 24 лютого 2022 року уклав чи продовжив контракт про проходження служби на строк не менше 3 років або до закінчення воєнного стану: солдатам - 120 тисяч гривень, сержантам і старшинам - 160 тисяч гривень, офіцерам - 200 тисяч гривень. Для тих, хто має право звільнитися зі служби за сімейними обставинами або станом здоровʼя, але виявив бажання продовжити служити, пропонується встановити щомісячну додаткову винагороду в розмірі 10 тисяч гривень.

Окрім того, законопроєкт передбачає встановлення пожиттєвого страхування життя та здоров'я для військових, які відслужили не менше 36 місяців, із них - щонайменше 12 бойових, а також для звільнених із полону (за державні кошти в приватних установах). Дія страхування поширюватиметься й на їхні сімʼї.

Документ також пропонує встановити мінімальні розміри пенсій по інвалідності особам, які отримали інвалідність унаслідок участі в ATO на сході України, ООС на сході України, збройної російської агресії проти України: І група - 25 тисяч гривень, ІІ група - 20 тисяч гривень, ІІІ група - 15,6 тисячі гривень.

Крім цього, проєктом закону передбачається низка пільг для військовослужбовців. Наприклад, право на кредит для відкриття бізнесу зі ставкою до 5% матимуть усі, хто служив не менше 36 місяців, серед яких - щонайменше 12 бойових, чи не дослужив ці строки у звʼязку з пораненням, а також звільнені з полону. Право на іпотеку на житло під 3% терміном до 20 років матимуть усі, хто служив не менше 36 місяців, із них - мінімум 24 бойових, поранені, що продовжують службу, але мають право на звільнення, звільнені з полону, а також ті, хто не зміг продовжити військову службу через поранення.

Законопроєкт також пропонує право на пільгове розмитнення автомобілів для тих, хто проходив військову службу після 24 лютого 2022 року. Зокрема, військовослужбовці, які відслужили не менше 36 місяців, матимуть право на знижку 50% на митні та податкові платежі. Військові, які відслужили не менше 24 місяців, із них - щонайменше 12 виконували бойові завдання, буде «нульове розмитнення». Це право має бути запроваджено окремими законопроєктами про внесення змін до Податкового та Митного кодексів України.

Водночас законопроєкт вносить додатковий перелік підстав для демобілізації у звʼязку із закінченням строку служби, якщо військовий не висловлює бажання продовжувати військову службу: у разі безперервної служби під час дії воєнного стану впродовж 36 місяців; протягом 18 місяців безперервної служби під час дії воєнного стану, з яких 12 місяців виконуючи бойові накази.

Щодо підготовки призовників у документі містяться окремі положення. Усі призовники, які раніше не проходили військової служби, матимуть пройти обовʼязковий курс базової загальновійськової підготовки. Він триватиме не менше трьох місяців і включатиме: тактико-стройові заняття (не менше 30% від загальної тривалості курсу), тактичну медицину (не менше 10%). вогневу підготовку (не менше 30%). Документ встановлюватиме механізми контролю за проходженням призовниками навчання. За неякісну підготовку захисників буде додаткова відповідальність для інструкторів та керівників навчальних центрів. Після курсу - обовʼязковий іспит і направлення у військову частину. У разі невдалого результату - додаткове навчання до одного місяця.

Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада 7 лютого ухвалила в першому читанні законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» (№10449).