Пам’яті розвідника Олександра Логвіна (позивний «Балу»)
Олександр Логвін із Кам’янця-Подільського пішов на війну добровольцем. Спочатку приєднався до лав територіальної оборони, а потім перейшов на службу в Десантно-штурмові війська. Потрапив у розвідувальну роту. Воїн із позивним «Балу» брав участь у звільненні Херсона та боронив Україну на Бахмутському напрямку. Мріяв, що після перемоги створить власну сім’ю. Але 7 січня 2023 року Олександр загинув.
«Олександр Логвін. Всього 28. Він був гарним розвідником, хоробрим воїном, вірним присязі солдатом, готовим першим піти у бій. Але в результаті ворожого мінометного обстрілу на Донеччині його життя обірвалося. Мати втратила сина, Україна – Воїна. Ще одного, який тепер захищатиме Батьківщину з небес», – повідомив про загибель військового міський голова Кам’янця-Подільського Михайло Посітко.
На всіх фото з сімейного архіву Олександр посміхається. Друзі та знайомі запам’ятали його життєрадісним і позитивним. Жартував він і на війні, підбадьорюючи побратимів.
«Він не йшов зі школи на обід сам, завжди запрошував товаришів. Не вмів проігнорувати жодного прохання, ніколи нікого не залишив без допомоги. Завжди усміхнений, привітний, щирий, відкритий та непідробно відвертий і принциповий. Не вмів ображатися, сваритися, хоч різав правду в очі. Змалку дуже любив тварин.
Я не забороняла йому заводити котиків, собачок, навіть морську свинку мав. До цього син підходив дуже відповідально. Навіть коли був на війні, на Херсонщині, «всиновив» стаффордширського тер'єра. З дідусем завжди саджав дерева, щороку на дачі розширювали площу під ексклюзивними насадженнями. Займався спортом, мав неабияку фізичну підготовку», – згадує мама Валентина Задорожнюк.
Олександр закінчив індустріальний коледж, а потім продовжив навчання на економічному факультеті Кам’янець-Подільського національного університету ім. І. Огієнка. Вступив до аспірантури. Планував попередній захист наукової роботи, присвяченої туризму. Планам чоловіка завадила повномасштабна війна, з початком якої Олександр став на захист Батьківщини.
Актор Дмитро Лінартович у своїх спогадах називає Олександра «десантником у капелюсі із розвідувального взводу». За його словами, воїн був мужнім і добрим.
Журналіст Ельдар Сарахман опублікував архівне відео з коротким зверненням Олександра, в якому воїн побажав українцям: «Будьте здорові і щасливі. Ми за вас, мирні наші українці, вб’ємо усіх кацапів». Ельдар та Олександр разом проходили відбір до Сил спеціальних операцій та Десантно-штурмових військ, разом були на навчаннях.
«Саша був хоробрий, бо пішов на складний напрямок. Ти постійно казав, що «хочеш різати вуха р...сні» і обрав шлях відважного. Вмів жартувати. Я трохи вас усіх знімав, хоч і не можна було. На відео ви обоє з Сашком Прохніцьким і обох вас вже нема. Бувай, Манюня. Саме так ми тебе називали. Шкода, що недовго», – поділився спогадами Сарахман.
Під час своєї короткої відпустки у листопаді 2022 року Олександр у розмовах із друзями казав, що, мабуть, більше не повернеться.
«У тебе було безліч планів, ти любив життя, був гарним другом, любив своїх рідних і був найкращим сином. З твоєю смертю зруйновано і мій світ... Синочок. Я вірю що ми зустрінемось, ти живеш в моєму серці і назавжди залишишся моїм маленьким хлопчиком. Вічна тобі пам'ять, Сашуля», - написала у соцмережах мама Героя.
Друзі Героя згадують, що він надсилав їм у повідомленнях з війни "плюсики" і так заспокоював, що з ним усе гаразд.
«Я вдячна Богу, що знала тебе, що ти був у моєму житті. Таких більше не буде і ніхто не замінить тебе. Ти – надзвичайний. Ти мега. Тебе завжди було багато і одночасно мало. Дуже боляче, що ти більше не з нами, боляче дивитись, як твій похресник дивиться на фото, каже: «Сяся там» – і показує на небо», – поділилася кума Олександра Олена Яворська.
Олександр Логвін посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Воїну посмертно присвоєно звання «Почесний громадянин міста Кам’янця-Подільського».
У пам’ять про Олександра на фасаді природничо-економічного факультету Кам’янець-Подільського національного університету ім. І. Огієнка відкрили меморіальну дошку.
Шана і слава Воїну!
Фото: Валентини Задорожнюк, Михайла Посітка, Фейсбук-сторінка Дмитро Лінартович
