Найближчі дві доби вирішальні: що зараз відбувається в Авдіївці

Ситуація на фронті продовжує залишатися напруженою. А на окремих ділянках — дуже складною. Йдеться зокрема про Авдіївку — невелике містечко на Донеччині, об яке російські окупаційні війська уже четвертий місяць ламають зуби. Втім, останнім часом з цього напрямку почали надходити тривожні новини: деякі українські та іноземні ЗМІ почали писати про нібито оперативне оточення Авдіївки, а також, що нібито саме через це туди була терміново передислокована для посилення гарнізону 3-тя окрема штурмова бригада. Чи дійсно це так — спробуємо з’ясувати.

Але це не все.

Паралельно пройшла інформація по так званому роботинському виступі у Запорізькій області. Йдеться про деокуповані ЗСУ території влітку минулого року — Роботине, Вербове, Новопрокопівка... Так от, росіяни нібито збирають там ударний "кулак", який за своєю чисельністю переважає їхні сили під Авдіївкою. Втім, наскільки це відповідає дійсності, що там насправді відбувається, яка ситуація?

Давайте про все по порядку.

АВДІЇВКА

В коментарі Укрінформу військовий оглядач групи “Інформаційний спротив” Олександр Коваленко розповів, що зараз у районі Авдіївки відбувається процес поступового виведення українських підрозділів.

“Фактично на сьогодні ми можемо бачити, що було прийняте рішення з виведення наших підрозділів саме з тих районів, де вони можуть опинитися в оточенні, — каже експерт. - Можливостей для проведення оборонних дій у нас, на жаль, немає. Причина — дефіцит боєприпасів, артилерії, засобів підтримки з повітря тощо. Основні сектори та локації з виведення наших сил — це, в першу чергу, Авдіївський коксохімічний завод, а також 9-й квартал”.

Щодо укріпрайона “Зеніт”, включно з позицією “Чебурашка”, то протягом останніх днів позиції наших військ перебували там майже у повному оточенні. Військовий оглядач каже, що відхід звідти було забезпечено: “Це завдання виконано, наші залишили згадані райони”.

За його словами, нині росіяни істотно збільшили кількість ударів тактичною авіацією по Авдіївці, максималізували використання КАБів.

“Плюс — не забуваємо, що загарбники постійно кидають на штурм Авдіївки величезну кількість піхоти, — підкреслив пан Коваленко. - Відтак через брак необхідних ресурсів протидії, ми змушені відходити на більш вигідні позиції, де будемо зазнавати значно менші втрати, але при цьому, наносячи максимального вогневого ураження ворогу. Філософія та принцип цієї тактики досить прості”.

Загалом ситуація в Авдіївці та навколо міста виглядає так:

- Окупанти продовжують штурмові дії в районі Коксохіму силами 114-ї окремої мотострілецької бригади (ОМСБр) 1-го армійського корпусу та 2-ї й 30-ї ОМСБр 2-ї гвардійської загальновійськової армії;

- У південній частині міста оперують 1487-й мотострілецький полк територіальних військ, підсилений 87-м стрілецьким полком мобілізаційного резерву, так звана 2-га Добровольча розвідувально-штурмова бригада ”Ветерани” і мобіки 1-ї ОМСБр 1 АК.

- У напрямку Каштанове-Авдіївка діє 114-та ОМСБр 1 АК.

- Активізувалися окупанти також у напрямку Ласточкине і на Північне. Тут задіяні 35-та, 55-та, 75-та ОМСБр 41-ї загальновійськової армії.

“На сьогодні командування російських окупаційних військ по Авдіївці задіяло весь наявний у них актив і, крім того, має намір збільшувати угруповання підрозділами 90-ї танкової дивізії”, - додав Олександр Коваленко.

Що стосується 3-ї штурмової, то зараз мережею активно ширяться панічні повідомлення, що, мовляв, воїни перебувають в повному оточенні.

“Про повне оточення 3-ї штурмової... У мене немає жодної інформації з цього приводу. Тобто ні підтвердження, ні спростування. Але хочу зауважити, що саме ті дії, які відбувалися останніми днями в Авдіївці, якраз і були спрямовані на те, щоб мінімізувати відповідні ризики. Відтак маю прохання до адептів сіяти паніку й посипати голову попелом: нумо слідкувати за офіційними повідомленнями. Хлопці працюють, не відволікайте їх своїм скигленням”, - наголосив військовий експерт.

Більше про ситуацію із 3-ю ОШБр розповів Олександр Бородін, пресофіцер згаданої бригади: “Треба розуміти, що тут (в Авдіївці, - Ред.) проти нас дві армії. Співвідношення приблизно один до семи. Це дуже серйозний виклик. Якщо порівнювати з Бахмутом, де ми теж були в обороні під час “Вагнера”, то там була суміш між “зеками” та “спецурою”, а тут — лінійні бригади механізовані та спеціалісти з ГРУ. Тобто це, напевно, найсерйозніший кулак РФ в Україні. Нині в районі Авдіївки наші сили перебувають у складному форматі оборони. Деякі підрозділи працюють на 360 градусів, тобто дійсно ситуація важка, і один із елементів – це те, що ворог може на деяких ділянках уражати майже повністю на 360 градусів. Це не говорить, що ми повністю в оточенні на цих ділянках, але це означає, що уражати він може”.

Ще один важливий момент, в контексті виведення наших військ з Авдіївки, — це траса 0542. Що зараз із нею?

“На жаль, згадана траса справді знаходиться під вогневим контролем з боку ворога — десь вона прострілюється артилерією та мінометами, десь стрілецькою зброєю. Екстремально і небезпечно? Звісно, але такі вже реалії бойових дій”, - констатує Олександр Коваленко.

Отже, з трасою — критично, але не фатально. Зрештою, не варто забувати про альтернативні маршрути відходу.

“Альтернатива для обходу траси 0542 існує. Якщо відкрити мапу Авдіївки, то можна побачити, які це можуть бути маршрути. Так, це не асфальт, а переважно ґрунтові дороги, проте їх цілком можна використовувати для виводу нашого гарнізону з міста”, - додав оглядач.

Інформацію по альтернативних маршрутах агентству підтвердив також колишній командир взводу батальйону "Айдар", військовий Євген Дикий: ”Для того, аби вийти з оточення — годиться будь-який шлях. Тобто, це можна зробити пішки будь-якими дорогами, стежками тощо. Повірте, я знаю що говорю, бо маю відповідний досвід. Тому альтернатива трасі 0542 для разового виходу, не для постійної логістики туди-сюда, в Авдіївці точно є”

А це — його погляд на ситуацію в Авдіївці: “Я неодноразово говорив про те, що бої в Авдіївці дуже страшні, але до недавнього часу ця “м'ясорубка” для нас була однозначно вигідною саме в сенсі цієї жахливої воєнної арифметики, бо війна — це насамперед про те, хто кого скільки вбив, на жаль. Треба розуміти ці речі, це найбільш ключове. Це бої вже такого типу, як були в Бахмуті та Соледарі. Це бої за кожен окремий будинок. Буває, що за різні під'їзди одного будинку. У таких боях співвідношення втрат уже стає меншим. Якщо ще недавно співвідношення втрат було 1:10, навіть 1:12, наразі воно вже змінюється. Воно все одно на нашу користь, але це вже не настільки вигідно, як було до того”.

Це якщо брати з погляду зовнішнього. А якщо подивитись усередину процесу...

“У всіх на слуху Авдіївський Коксохім. Втім, що таке цей Коксохім? А це як Азовсталь у Маріуполі приблизно. Себто, це дуже потужна фортифікація, це бетонні перекриття, підземні поверхи. Частина споруд витримує навіть пряме попадання КАБів. Тому, в принципі, Коксохім як фортеця може триматися довго, але рівно до тих пір, доки є логістика. Себто, доки туди підвозиться боєкомплект, а звідти — вивозяться поранені. На жаль, в останні дні логістики вже фактично немає. Росіяни змогли прорватися до тієї єдиної траси — 0542 — яка з’єднує Коксохім з тилами. І наразі йде бій саме за цю дорогу. Туди кинули 3-тю штурмову й низку інших підрозділів із дуже конкретною задачею: не сісти в обороні й окопатися, а спробувати відтіснити орків якомога далі від траси”.

Пан Дикий звертає увагу на те, що не дарма направили саме штурмову бригаду. Зараз робиться відчайдушна, дуже тяжка, але з шансом спроба відбити рашистів назад від траси, відсунути їх на позиції, де вони були хоча б два тижні тому.

“Якщо спроба відсунути їх від траси хоча б на кілометр вдасться, тоді туди можна буде ще завозити підкріплення, посилювати оборону і ще хоч чотири місяці там триматися. Якщо ця спроба не вдасться – я "вангувати" не буду, адже багато речей пізнається в бою. З нашого боку Третя штурмова – однозначно потужна частина, але і з того боку вже далеко не тільки зекотня. Останні два тижні на Авдіївку перекинули останні підрозділи спецназу, які взагалі залишилися в російській армії. Це, на жаль, дуже хороші професіонали з дуже великим бойовим досвідом. А чисельна перевага ворога над нашими там приблизно в десять разів”, - каже він.

Отже, якщо нашим таки вдасться відсунути окупантів від траси, це буде одна історія, якщо буквально за день-два відсунути їх від траси не вдасться, тоді, на думку експерта, та сама Третя штурмова в якості плану Б має наказ зробити коридор для виходу із Коксохіму.

“Якщо буде варіант з планом Б, то з хорошого можу сказати, що точно не буде історії, як з Бахмутом, коли частини, які відступали, мусили одразу самі себе окопувати. Друга лінія, оборонна, вже накопана та підготовлена. Фортифікації для відходу з Авдіївки є, я це точно знаю. Гадаю, найближчі 48 годин усе покажуть. Тримаємо кулаки за наших хлопців і дівчат, які поки що ще пробують зробити спробу контрудару. І головне — давайте не розводити соцмережами соплі, а то вже, перепрошую, задовбали ці “мамкіні експерти”. Війна — це не комп’ютерна гра. Якщо хтось думає інакше — нехай одягає піксель і йде воювати”, - обурюється Євген Дикий.

У будь-якому разі, наголошують експерти, Авдіївка не просто виконала свою функцію, а...

“Щобільше — Авдіївка вже перевиконала, виходячи з того, яку кількість втрат уже понесли російські війська й того, як наші майже 4 місяці постіль стримували цю навалу і продовжують це робити 24/7, не даючи противнику розвинути темп операції, просунутися далі”, - акцентує пан Дикий.

Його доповнює керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко: “Річ у тому, що військове значення Авдіївки в трьох речах. По-перше, це знищення наступального потенціалу ворога, тобто зменшення їхніх можливостей; і знищення якомога більшої кількості техніки, сили, засобів противника. Це вже виконане контингентом, який обороняв і продовжує обороняти Авдіївку, на відмінно. По-друге, це не дати їм розвинути темп наступальної операції, що теж було зроблено, тому що ворог таки серйозно спіткнувся об Авдіївку. І по-третє, контингенту в Авдіївці вдалося витягнути на себе велику кількість російських резервів, які вони могли використовувати й на інших напрямках”.

РОБОТИНСЬКИЙ ВИСТУП

Росіяни створили велике угруповання військ у Запорізькій області. За своєю чисельністю воно вже переважає сили загарбників під Авдіївкою. Про це днями повідомив речник Об’єднаного пресцентру Сил оборони Таврійського напрямку Дмитро Лиховій. За його словами, йдеться саме про так званий Роботинський виступ південніше міста Оріхів.

“Схоже, росіяни поставили задачу штурмовими діями також здобути там певні успіхи. Так само як вони їх зараз хочуть здобути в Авдіївці", — сказав пан Лиховій.

Цікавимося, що про це думають експерти, якою насправді виглядає ситуація на цьому відтинку фронту?

“Я особисто багато років знаю Дмитра (Лиховія, - Ред.). Думаю, що просто так він би не озвучував подібну інформацію. Мабуть, у нього є якісь джерела. Але загалом оцінюючи ситуацію... Чесно кажучи, я не бачу поки можливостей у ворога, щоби потужно наступати десь, крім Авдіївки. От коли вони Авдіївку відіжмуть, якщо відіжмуть, от тоді в них з’явиться багато резервів, які, зрозуміло, не відправлять у РФ для ротації, а перекинуть на якісь інші ділянки фронту. І, відповідно, там посилять тиск”, - коментує Євген Дикий.

Чи може це бути саме роботинська ділянка?

“Ну, я не живу в голові генерала Герасимова, але все можливо. Втім, особисто я роботинську ділянку поставив би десь на третє місце. Після Авдіївки для окупантів пріоритет №1 — це Куп’янськ. Після Куп’янська — Кринки Херсонської області пріоритет №2. А пріоритет №3 — Роботинський виступ. Звичайно, у російського командування можуть бути абсолютно інші міркування, які мені не зрозумілі. Тому нічого не виключаю”, - додав пан Дикий.

Таку ж думку висловив військовий експерт Сергій Грабський: “Російські війська накопичили резерви на Оріхівському напрямку в Запорізькій області. Очевидно, що в окупантів є плани зрізати Роботинський плацдарм — територію, яку Сили оборони України деокупували минулого року. Проте зараз ворог усі сили сконцентрував на Авдіївці Донецької області. І, ймовірно, діятиме послідовно”.

При цьому пан Грабський акцентував, що, говорячи про можливості російських окупантів, потрібно оцінювати не тільки поняття кількість військ, а й таке поняття, як якість цих військ. Наскільки вони укомплектовані технікою, фахівцями.

“Можна мати 10-20 тис. солдатів, але не мати фахівців. Тоді це дуже серйозно обмежує можливості проведення якихось операцій. Те, що ми спостерігаємо просто зараз. Тому бачимо таку послідовну діяльність, коли противник зараз навалився на Авдіївку, а потім, можливо, буде намагатися навалитися на Роботинський виступ”, - зазначив експерт.

А це — Олександр Коваленко: “Росіяни на Запорізькому напрямку зараз не стільки сконцентрували, скільки об'єднали між собою групу військ “Запоріжжя” та групу військ “Схід”. Об'єднання цих двох ГВ говорить про те, що вони намагаються створити централізоване управління цими військами, які потім дійсно можуть використати для ведення наступальних дій. Мета — вирівняти ситуацію, повернути контроль над тими територіями, які були звільнені силами оборони України влітку 2023-го: Роботине – Новопрокопівка та у бік с. Вербове”.

Коли чекати ймовірного пожвавлення окупантів на цьому напрямку? Оглядач каже, що не раніше, аніж буде вирішено питання з Авдіївкою.

“Якщо росіянам все ж вдасться реалізувати свої плани з захоплення цього міста — тоді вони зможуть більш вільно розподіляти ресурс. Хоча, як мені здається, одразу роботинський напрямок вони не потягнуть. Так чи інакше, але окупанти повинні будуть зробити перегрупування, а, можливо, навіть і передислокацією. Зрештою, розпочинати нову авантюру напередодні або під час виборів... Гадаю, не ризикуватимуть, бо може щось піти не за планом і це негативно відобразиться на самих виборах. Тому мені все ж таки здається, що з рухом на цій ділянці вони трохи зачекають. Імовірно, до кінця березня”.

Втім, до того часу може ще багато чого статися. Приміром Євген Дикий вважає, що навесні для ЗСУ відкриється вікно можливостей.

“А от чи зможе Україна ним скористатись – це залежатиме від того, чи буде кому наступати й, чи буде в нас нормальне постачання зброї. Тобто, ця готовність визначається наразі нашою мобілізацією, а також — в Конгресі США”, - резюмував експерт.

Мирослав Ліскович. Київ