Росія нарощує виробництво зброї, але не так, як про це розповідає пропаганда - ЗМІ

Про це йдеться в матеріалі німецького видання Welt, передає Укрінформ.

Як зазначається у статті, в якій розглядаються чотири ключові галузі озброєнь, ситуація не така райдужна, як кажуть у Кремлі, але водночас далека від сподівань українців та їхніх західних партнерів.

За даними видання, Росія втратила майже 2900 танків і 5500 БТРів і аналогічної техніки з початку вторгнення в Україну. Це означає, що близько 90 відсотків бойових танків, які були у Росії на лютий 2022 року, знищено.

Однак у 2023 році російський ОПК нібито поставив збройним силам 1600 танків. Але насправді йдеться не про виробництво, а ремонт техніки, яка перебувала на зберіганні. Кількість же нових танків, які фактично виготовляються, оцінюється в 200 на рік.

Наголошується, що перед великим вторгненням спеціалізоване видання «Military Balance» оцінювало кількість сучасних танків Т-72/Т-80 на складах у близько 10 тисяч, незалежно від стану. Порівняння супутникових знімків цих «покладів під голим небом» показує, що вони помітно скоротилися між 2021 і 2023 роками, за деякими оцінками, до 40 відсотків.

Зараз Росія використовує танки, які частково є «музейними», такі як Т-62 і Т-55, у погано модернізованих версіях. Танки, які легко ремонтуються, поступово закінчуються, роблять висновок дослідники. Чим довше Росія використовує радянські запаси, тим гіршим стає стан танків, що залишилися на зберіганні. Втім цих запасів може вистачити ще на принаймні два-три роки війни, якщо рівень втрат залишиться незмінним.

Щодо ракет ситуація інша. Два роки тому здавалося, що у Росії вони закінчуються. Виробнича потужність становила кілька десятків на місяць, імпорт тисяч іранських безпілотників-камікадзе з осені 2022 року, а згодом і їхнє внутрішнє виробництво мають тимчасово пом’якшити цю проблему.

Наразі, попри санкції, Росія в змозі стабільно нарощувати виробництво ракет і крилатих ракет, для деяких з яких потрібно від 40 до 50 західних компонентів, які РФ отримує завдяки "сірому" імпорту. Сьогодні, за оцінками західних експертів і українських військових, Росія щомісяця виробляє до 130 ракет і крилатих ракет з дальністю не менше 350 кілометрів, а також близько 100 ракет меншої дальності.

Подальше збільшення виробництва, ймовірно, неможливе, принаймні в короткостроковій перспективі.

Для великомасштабних атак важкі ракети, такі як «Кинджал» і «Іскандер», або крилаті ракети, такі як Х-101 або «Калібр», часто затримуються тижнями, поки не набереться необхідна критична кількість.

Стосовно дронів, торік Washington Post повідомляла, що Росія хоче виробити 6000 безпілотників Shahed усередині країни до літа 2025 року. До 2030 року виробництво має зрости до 32 тисяч безпілотників на рік, заявив нещодавно російський віцепрем'єр Андрій Бєлоусов. Очікується, що цього року буде виготовлено понад 11 тисяч таких апаратів.

За даними видання, є достатньо підстав сумніватися в російських звітах про успіхи. Але водночас, за інформацією ГУР, Росія збільшила внутрішнє виробництво з кількох десятків до понад 200 на місяць.

Також у матеріалі дається аналіз щодо амуніції. Споживання Росією артилерійських боєприпасів величезне. Наразі це приблизно 10 тисяч на день або 300 тисяч на місяць. Відповідно, потреба становить майже 3,6 млн артилерійських снарядів на рік.

Оцінки поточних виробничих потужностей дуже різняться. За даними ГУР, минулого року Росія виготовила близько 2 мільйонів снарядів калібру 152 міліметри та 122 міліметри, тоді як у звіті Міністерства оборони Естонії йшлося про 3,5 мільйона.

За даними Міністерства оборони Росії, на поточний рік заплановано виробництво близько 2,1 млн снарядів, але Москва заявляє, що їй знадобиться близько 5,6 млн. Прогалину в три мільйони країна хоче покрити за рахунок радянського «надлишку». Стан цих боєприпасів, які зберігаються, ймовірно, буде дуже поганим.

Компенсувати мають поставки з Білорусі та Північної Кореї. Пхеньян, ймовірно, вже доставив до Росії 3 мільйони артилерійських снарядів.

Якщо вірити урядовцям з Москви, військово-промисловий комплекс РФ процвітає як ніколи раніше, обсяг державних контрактів знаходиться на рекордному рівні, резюмують автори.

Як повідомляв Укрінформ, президент США Джо Байден у телефонній розмові  з Сі Цзіньпіном застеріг Китай від спроб підтримати ВПК Росії.

Фото: ГУР