Захопити Часів Яр до 9 травня – непосильне завдання для ворога

Російські окупанти намагаються прорвати оборону ЗСУ на захід від Бахмута та захопити Часів Яр... до 9 травня. Саме такий дедлайн поставило своєму «м’ясу» вище воєнне керівництво РФ. Про це повідомив головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський, наголосивши, що загалом на цьому напрямку ситуація дуже складна, але українські військові відбивають напади, використовуючи FPV-камікадзе та артилерію.

До 9 травня – три з половиною тижні. Чи вдасться ворогу виконати «хотєлки» Путіна? Експерти мають великі сумніви. Чому – пояснюємо.

Та спершу дуже коротко нагадаємо.

ЧОМУ РОСІЯ ХОЧЕ ЗАХОПИТИ ЧАСІВ ЯР

Було очевидно, що Часів Яр після взяття Авдіївки стане пріоритетним для загарбника. Важливість цього міста для ворога полягає в кількох факторах.

Перший – тут розташований транспортний вузол, з якого далі відкривається дорога на місто Костянтинівку – частину Слов'янсько-Краматорської агломерації. Тобто Часів Яр – це лише проміжна ціль противника. Крім того, з тієї ж Костянтинівки пролягає шлях на Покровськ – ще одну потенційну мішень окупантів у рамках можливого нового літнього наступу.

Другий фактор – це особливість географічного розташування Часового Яру. Він знаходиться на пагорбах – на домінуючій висоті. Тому контроль над цим містом дає кожній зі сторін тактичну та оперативну перевагу в можливостях вогневого ураження і вогневого контролю. Тобто, йдеться про неможливість підвезення боєкомплекту, вивезення поранених, проведення ротацій тощо.

Наразі Часів Яр знаходиться під контролем ЗСУ, які перетворили його на суцільний оборонний вузол. Тим не менш, росіяни усіляко намагаються прорвати нашу оборону. Їхня тактика незмінна – взяти місто за будь-яку ціну. Але...

ДО 9 ТРАВНЯ ОКУПАНТИ ЧАСІВ ЯР НЕ ВІЗЬМУТЬ 

За словами військового оглядача групи «Інформаційний спротив» Олександра Коваленка, абсолютно не дивно, що командування російських окупаційних військ віддало наказ взяти Часів Яр до 9 травня.

«У російських окупантів маніакальний фетиш – дати: Новий рік, день народження Путіна, 1 травня, 9 травня... Навіть День Конституції України і День Незалежності для них вкрай тригерні, на які вони завжди планують якусь підлість. Не забуваємо 2 травня, як «особливу пропозицію» для Одеси, і нещодавно ми могли бачити на 10 квітня, День визволення Одеси від нацистів, багаторазовий удар балістичними ракетами по місту та області. Вони - хворі, вони - маніяки. Але Часів Яр їм до 9 травня не захопити», – запевняє експерт.

Саме місто є укріпрайоном. І хоча воно менше за Бахмут і Авдіївку, але це висота, причому зі складним для наступу противника ландшафтом.

«Часів Яр, порівняно з Бахмутом і Авдіївкою, має свої плюси і свої мінуси. Плюси – це висоти, хороші для артилерії, але толку від них, коли дефіцит боєкомплектів? Це фактор. А якщо дефіциту БК немає? Це кратна перевага. Плюс і канал Сіверський Донець-Донбас, який є природною перепоною, що відіграє роль розмежувальної лінії», – звертає увагу пан Коваленко.

Розгорнути повноцінний наступ на місто без контролю над селами Богданівка, Іванівське, Кліщіївка та Андріївка російські окупанти не зможуть. Тобто, для початку їм необхідно буде вирішити питання з цими населеними пунктами.

«На цьому відтинку фронту нині уже сконцентрована велика кількість сил та засобів ворога, але допоки російські окупанти не взяли під контроль чотири згаданих села біля Часового Яру – вони не зможуть провести повноцінну наступальну операцію», – акцентує оглядач.

Якщо ворог, не закріпившись у згаданих селах, одразу «полізе на рожен», спробує оточити Часів Яр та розпочати міські бої, то зазнає колосальних втрат. І російське командування це добре розуміє.

«Відтак, станом на зараз вони намагаються спершу створити відповідні умови для наступу на Часів Яр: захопити села, зачепитися за околиці міста. Тож, поки що про каталізацію не йдеться. Нагадаю, що встановити контроль над тим же Іванівським ворог намагається з минулого року, і повернути контроль над Кліщіївкою та Андріївкою – аналогічно», – наголошує пан Коваленко.

Наразі ж окупанти створюють умови для підготовки більш інтенсивних наступальних дій на Часів Яр. До цих умов, експерт повторює, входить:

• захоплення Богданівки, для виходу на Калинівку, перерізання траси 0506 і створення тиску на Часів Яр із півночі.

• захоплення села Іванівське, для охоплення Часового Яру по трасі 0504 з півдня і виходу на село Ступочки.

• захоплення Кліщіївки та Андріївки, для створення буфера безпеки для південного флангу, під час руху від Іванівського на Ступочки.

«Очевидно, що до 9 травня окупанти не зможуть не те що захопити Часів Яр, а й навіть забезпечити всі перелічені вище умови. Тобто, чергова фетиш-дата буде однозначно зірвана насамперед завдяки титанічним зусиллям наших воїнів», – переконує Олександр Коваленко.

Інші військові експерти також не вірять у те, що росіянам вдасться виконати «хотєлки» Путіна до вказаної дати.

Віктор Кевлюк наголошує: «Поки що до оточення Часового Яру дуже далеко, але наміри ворога загалом чітко простежуються».

Сергій Грабський згадує в даному разі про Авдіївку: «Окупанти також ставили задачу п'ять чи шість разів захопити це місто до якихось визначних дат. Так от, взяти Часів Яр до 9 травня – нічого у них не вийде. Хоча росіяни докладають до цього всі можливі зусилля і тиснуть на наші позиції».

А це Петро Черник: «Часів Яр уже перетворений на доволі серйозну фортецю, там чимало бетонованих забудов. Для противника це не буде легкою прогулянкою».

ВІЙСЬКОВІ З БРИГАД, ЯКІ ПЕРЕБУВАЮТЬ НА БАХМУТСЬКОМУ НАПРЯМКУ: РОБИМО ВСЕ, ЩОБ ВТРИМАТИ МІСТО

Командир взводу розвідки бригади «Рубіж» Максим Матвійчук розповідає, що противник намагається вийти на Сіверський канал:

«Сіверський канал – це повністю підготований рубіж оборони. Тож навіть, якщо росіяни на нього вийдуть, то перетнути його їм буде дуже важко», – запевняє Матвійчук.

Тим не менш, ворог на цьому напрямку зосереджує потужні сили. Діє тут, по суті, як раніше в Бахмуті чи Авдіївці. Тобто ворог знову вдається до «м’ясних» штурмів...

«Проте, просування йде дуже повільно. Ключові точки знаходяться під контролем ЗСУ», – наголошує командир взводу розвідки бригади «Рубіж».

Командир батальйону ударних безпілотних авіаційних комплексів ЗСУ «Ахіллес» 92 ОШБр імені кошового отамана Сірка Юрій Федоренко каже, що, незважаючи на брак боєприпасів, Сили оборони утримують позиції у районі Часового Яру: «На один наш постріл противник може зробити 6-7. Але Сили оборони на волі, характері, досвіді застосовують наявні засоби безпілотних систем і б’ють ворога ефективно».

Противник зазнає суттєвих втрат як у штурмових групах, так і в броньованій техніці.

«Під час масованих штурмів ворога, які він вчиняє під прикриттям артилерії, авіації, безпілотних систем, зазвичай противник втрачає 50-70% техніки, яка бере участь в штурмових діях», – підкреслив командир батальйону «Ахіллес».

Його заступник Олесь Маляревич зазначив, що ЗСУ роблять все, щоб Часів Яр не був захоплений: «Розуміємо, що дуже важливо не допустити прориву ворога до Часового Яру. Зараз ми перебуваємо в активній обороні. Щодня отримуємо бойові завдання – ураження, розвідка, дорозвідка, дистанційне мінування і навіть з'явилася така опція, як доставка великими дронами нашій піхоті гуманітарних вантажів та всього необхідного, щоб оборонці трималися».

Але об’єктивно ситуація біля «Часика» – дуже складна.

«Паритету точно немає, дуже важко. Нам тільки залишається наш професіоналізм – меншою кількістю боєприпасів працювати якісніше, ніж це робить загарбник. Співвідношення по артилерії десь 1 до 6, про що і головнокомандувач Сирський говорив. По дронах – десь 1 до 2, ситуація покращилась по FPV. По бомбардувальниках – ми випереджаємо. А по розвідувальних крилах – ворог продовжує мати перевагу, але ми теж почали використовувати українські та закордонні зразки, щоб робити розвідку, корегувати артилерію та планувати власні дії», – підкреслив Маляревич.

Тож що можна сказати у підсумку? Взяти Часів Яр до 9 травня – це фантазії ворога. Однак ситуація від цього не перестає залишатися складною.

Ключовий фактор – це брак ресурсів, насамперед артилерійських.15 квітня стало відомо, що в межах чеської ініціативи Прага уклала контракти на купівлю 180 тисяч снарядів для подальшої передачі Україні. Ще планують законтрактувати 300 тисяч боєприпасів. Першу партію обіцяють передати найближчим часом – без конкретики, але очікуємо.

Крім того, все частіше почали з’являтися повідомлення, що над Часовим Яром літають не лише російські бомбардувальники з КАБ, а й штурмовики Су-25. Якщо вони завдають ракетних і бомбових ударів, значить, у нас не вистачає засобів ППО.

«Су-25 регулярно підлітають максимально близько до лінії бойового зіткнення. З урахуванням функціоналу Су-25 такі вильоти для них, по ідеї, повинні бути екстремально-суїцидальними. Але – ні. Про знищення Су-25 РОВ ми вже давно не чули, чи не так? Це вкотре про ППО, причому не тільки на рівні великого радіуса дії, а й – насичення підрозділів ЗРК малого радіуса дії, які на дистанціях 8-10 км становлять смертельну загрозу для Су-25», – каже Олександр Коваленко.

З початком широкомасштабного наступу партнери передавали нам в адекватній кількості і ПЗРК, і мобільні ЗРК малого радіуса, але...

«Передати один-два рази і забути – це не означає, що проблему вирішено», – наголошує військовий оглядач.

До наступного засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн», яке наразі невідомо, коли відбудеться, Київ повинен обговорити з партнерами і це питання. Нам потрібно більше систем ППО, причому – під різні типи задач: і для захисту міст, і для захисту наших хлопців на фронті.

Мирослав Ліскович. Київ