30 квітня відзначається День прикордонника. Чергова річниця під час війни і тому важливі теми залишаються під грифом секретності. Напередодні річниці кореспонденту Укрінформу вдалося поспілкуватися з помічником голови Державної прикордонної служби України - прессекретарем відомства Андрієм Демченком про охорону кордону, виявлення та знищення ворожих ДРГ, затримання військовозобов’язаних, які намагаються втекти з країни, а також – про героїчну роботу прикордонників на фронті.
- Пане, Андрію, наразі багато чуток стосовно можливого ворожого наступу влітку, що ви можете сказати з цього приводу, яка ситуація на кордоні?
- Крім кордону з Росією, кордон з Білоруссю також залишається загрозливим напрямком. Наразі там немає значних підрозділів росіян. За тим, що там відбувається, стежать підрозділи розвідки. Ми тримаємо ситуацію під контролем, щоб у випадку небезпеки вчасно зреагували на цьому напрямку. Але ми не сидимо склавши руки в очікуванні, ми укріплюємо цей кордон від Волині до Чернігівщини.
- Чи можуть фортифікаційні споруди на цьому напрямку зупинити ворожі сили у разі наступу?
- Ворожі сили можуть зупинити тільки українські воїни. Жодні фортифікаційні споруди самі по собі не можуть зупинити ворога. Звісно, що фортифікаційні споруди, інженерне облаштування грають велику роль – це і захист особового складу і можливість ведення бойових дій. І, звісно, це заходи, завдяки яким ми можемо нищити ворога ще на підступах.
- Яка ситуація на кордоні з РФ?
- Ситуація вкрай відмінна від того, що ми маємо на кордоні з Білоруссю. Щоденно обстрілюються прикордонні області. Туди постійно заходять ворожі диверсійно-розвідувальні групи. Так, з початку 2023 року почали заходити ворожі ДРГ на Чернігівщину, потім їх кількість збільшилась по Сумській області. На кінець минулого року, значна активність спостерігалась і на Харківщині. На даний момент найбільша активність – на Сумщині.
Кілька днів тому наша прикордонна група зафіксувала спробу заходу ворожої ДРГ у кількості понад 10 осіб. Вони намагались замінувати прикордонні шляхи, напевне, з метою підриву Сил оборони або місцевих мешканців.
Цю групу було викрито, зав’язався стрілецький бій. Під тиском ворог відійшов за лінію кордону. На щастя, з наших хлопців у цьому бою ніхто не загинув.
Стосовно можливого наступу ворога, то на даний момент у ворога недостатньо сил, щоб здійснити повномасштабне вторгнення, яке б дало їм можливість досягнути якоїсь стратегічної цілі. Може бути відволікаючий маневр, щоб ми біля кордону тримали необхідну кількість сил і не перекидали наші сили на лінію фронту, де ведуться повномасштабні бойові дії.
- Чи є якась періодичність заходу ворожих ДРГ?
- Не кожного дня викривається спроба заходу ворожої ДРГ. Вони не ходять по графіку. Але певна періодичність фіксується. Це може бути один-два рази на тиждень.
- Яка ситуація з військовозобов’язаними, які намагаються незаконно перетнути кордон? Яка кількість з них загинули при спробі подолати гірські річки та гори?
- Дивним є те, що люди готові платити великі кошти, не знаючи людину особисто. Вони отримують якісь інструкції, переводять кудись кошти, фактично, за інструкцію. А потім стикаються з тим, що маршрут пролягає по гірській річці. Потім порушники дивувались, що вони заплатили кошти, їм обіцяли сприяння, а діставшись лінії кордону, виявили, що їм доведеться перепливати гірську річку і багато хто розуміє, що вони не мають достатньо сил для цього. І тому хтось при спробі подолати гірську річку чи перейти гори втратив життя. Загалом з початку повномасштабного вторгнення при спробі незаконно перетнути кордон загинули близько 30 осіб. Крім цих перешкод, у горах є дикі тварини, які також створюють серйозну загрозу для життя.
Спроби незаконно перетнути кордон відбуваються щодня. Найбільше таких спроб – поза межами пунктів пропуску на кордоні з Молдовою та Румунією. Найбільша кількість за підробленими документами фіксується на кордоні з Польщею. Більшість порушників не є самостійними учасниками процесу, вони користуються послугами організаторів.
- Скільки було викрито злочинних груп, які заробляють на ухилянтах?
- З початку воєнного стану було викрито близько 450 злочинних груп, які спеціалізувались на незаконному переправленні осіб через кордон.
- Зараз ввели нову систему “Оберіг”. Чи допомагає вона у роботі вам?
- Із березня місяця налагоджений інформаційний обмін між базою даних Державної прикордонної служби і системою призовників та військовозобов'язаних так званої системи “Оберіг”. Тепер ми можемо перевіряти в режимі онлайн справжність документів, виданих у Територіальних центрах комплектування. Бо багато підробок стосувалось раніше саме документів, які, начебто, видані ТЦК, які визначали людину непридатною до військової служби. З цією системою стало значно легше перевіряти.
- Яка ситуація з виїздом через систему “Шлях”, чи зменшилась кількість зловмисників виїхати за цією схемою?
- Щоденно ми відмовляємо у перетині кордону близько 120 особам. Велику кількість із них – по системі “Шлях”, коли особа не може підтвердити мету своєї поїздки. У порівнянні з минулим роком, кількість таких осіб не зменшилась. По системі “Шлях” дозволено виїзд водіям, які здійснюють міжнародні перевезення товарів і пасажирів. А також особи, які слідують для перевезення гуманітарної допомоги для населення України і силових структур. Навіть попри те, що людина є у системі “Шлях”, має відповідні розпорядження, видані державними органами, однак, не може підтвердити мету свої поїздки, то її не випускають.
- Який випадок на кордоні з чоловіками, які намагались незаконно перетнути кордон запам’ятався вам особисто?
- На початку найбільшим подивом були випадки, коли чоловіки переодягались у жіночий одяг, ховались у бебі-боксах. У подальшому це почалось сприйматися як буденність. Але мені особисто закарбувався випадок, коли чоловік ховався у конструктивній особливості транспортного засобу, забравшись у нішу для запасного колеса. Щоб туди втиснутись, йому довелось роздягнутися до спіднього. За кермом була іноземка. І якщо чоловік поніс адміністративну відповідальність, то жінці передбачена кримінальна відповідальність.
Був ще один випадок, пов’язаний з конструкторськими особливостями транспортного засобу, коли в мікроавтобусі зробили перегородку, і поки прикордонники перевіряли вантажній відсік, порушники перебігали у пасажирський відсік. Коли прикордонник ішов до пасажирського, вони перебігали у вантажний. Тобто, до перенаправлення ретельно готуються, бо це чималі кошти. І коли бачиш, у який спосіб намагаються залишити межі України, стає сумно. Порушники витрачають кошти, якими збагачують злочинців, краще б вони спрямували їх на підрозділи сил оборони, які ціною власного життя захищають Україну.
- Верховна Рада ухвалила закон про збільшення чисельності Державної прикордонної служби на 15 тисяч військовослужбовців, які плани у зв’язку з цим має ДПСУ?
- Збільшення кількості прикордонників – це умова сьогодення. Державна прикордонна служба зараз формує і продовжує підсилювати свої можливості, створюючи підрозділи нового зразка бригадного типу. Тобто, ті підрозділи, які фактично можуть здійснювати бойові дії, маючи на озброєнні артилерію й інші засоби для ураження техніки противника. Тому саме цим і викликано збільшення чисельності штату ДПСУ, бо в подальшому ці підрозділи будуть тримати оборону кордону. Це вже не буде та модель охорони, яка була раніше. Це вже буде військова складова. Зараз сформовані дві бригади – "Сталевий кордон" та "Помста", які активно виконують завдання на лінії фронту, і ми продовжуємо нарощувати кількість таких підрозділів у структурі ДПСУ. Тому збільшення штату Держприкордонслужби обумовлено тим, що формуються нові підрозділи. Вже є напрацювання у цьому напрямку. Ці підрозділи будуть брати під контроль державний кордон, коли ми вийдемо на всю протяжність нашого міжнародно визнаного кордону. У будь-якому випадку буде нова модель охорони кордону: не захист, а саме оборона. Прикордонники, як і раніше, залишатимуться перші на кордоні, тому вони повинні мати потужні засоби для того, щоб у разі небезпеки відбити атаку ворога.
Прикордонники залишаються невід’ємною складовою Сил оборони і безпеки нашої країни. Спектр виконання завдань у них досить широкий: від пропускних операцій на західному кордоні, або на кордоні з Молдовою, і безпека цих ділянок, де повномасштабне ведення бойових дій на лінії фронту. Єдине бажання у День прикордонника , як і в звичайний день, – це перемога над ворогом, щоб на нашій землі настав мир, і прикордонники повернулись до своєї звичної справи.
І ми до цього йдемо, ми цього прагнемо і керівництво держави та відомства робить для цього все можливе.
Яніна Лемешенко
Фото: Укрінформ