Удари по НПЗ мають негативніші наслідки для Росії, аніж західні санкції - Foreign Affairs
Про це йдеться у публікації Foreign Affairs «Чому Україна має продовжувати завдавати ударів по російських НПЗ», передає Укрінформ.
Видання зазначає, що загалом з жовтня Україна завдала щонайменше 20 ударів по російських НПЗ. Метою цих атак є припинення забезпечення пальним російських військових і скорочення експортних надходжень, які Кремль використовує для фінансування війни. До кінця березня Україна знищила близько 14% російських нафтопереробних потужностей і змусила російський уряд запровадити шестимісячну заборону на експорт бензину. Один з найбільших виробників нафти у світі тепер імпортує бензин, йдеться у статті.
Водночас адміністрація президента США Джо Байдена розкритикувала ці атаки через побоювання, що це призведе до зростання світових цін на нафту. Однак, зазначають у Foreign Affairs, «критика Вашингтона є недоречною: атаки на НПЗ не матимуть того впливу на світові енергетичні ринки, якого побоюються американські чиновники».
«Ці удари знижують здатність Росії перетворювати нафту на придатні для використання продукти; вони не впливають на обсяг нафти, яку країна може видобувати або експортувати», - йдеться у публікації.
Як зазначається, насправді ж за скорочення внутрішніх переробних потужностей Росія буде змушена експортувати більше сирої нафти, що призведе до зниження світових цін, а не до їхнього зростання. Крім того, атаки можуть вплинути на ситуацію в самій Росії, де ціни на нафтопродукти, такі як бензин і дизельне пальне, почали різко зростати.
«Київ має перемагати там, де може, а кампанія зі знищення російських нафтопереробних потужностей приносить Україні вигоду за обмеженого ризику», — наголошують у Foreign Affairs.
При цьому підкреслюється, що Україна досі атакувала переважно нафтопереробні заводи, а не нафтові родовища або інфраструктуру експорту сирої нафти. Удари завдали значної шкоди російським нафтопереробним потужностям, скоротивши продуктивність на 900 тисяч барелів на добу. Очікується, що ремонт буде повільним та дорогим, оскільки нафтопереробні установки є величезним і складним устаткуванням, на його проєктування і будівництво підуть роки - частково через західні санкції, які перешкоджають доступу до спеціалізованих компонентів.
Видання наголошує, що потужності Росії зі зберігання нафти обмежені. Тому у разі руйнування або пошкодження НПЗ видобуту нафту не можна просто зберігати для подальшого використання. Це залишає російським виробникам лише два варіанти: збільшити експорт сирої нафти або закрити свердловини й скоротити видобуток. Обидва вони є «болючими» для Росії, але збільшення експорту менш неприємне для неї, ніж скорочення видобутку.
У статті сказано, що якщо Росія вирішить закрити свердловини замість того, щоб збільшити експорт, світові ціни на нафту дійсно зростуть. Але тоді Росія стикнеться з іще більш різким зростанням вартості нафтопродуктів, але з меншими експортними доходами, щоб пом'якшити удар.
Дані за останні місяці засвідчують, що, як і очікувалося, РФ експортує більше сирої нафти, тоді як експорт очищеного палива досяг майже історичного мінімуму. Західні ринки, ймовірно, не постраждали, але Росія відчуває наслідки.
Автори статті наголошують, що українські удари по російських НПЗ зараз роблять те, чого не досягнув режим санкцій: «Не ставлячи під загрозу світові поставки енергоносіїв і не підвищуючи ціни, ці атаки скорочують доходи Росії і знижують її здатність перетворювати сиру нафту на паливо, необхідне для роботи танків і літаків».
Водночас зазначається, що удари по російських НПЗ також навряд чи призведуть до розширення війни. Принаймні Росії буде важко піти на ескалацію з огляду на її тривалу і набагато масштабнішу кампанію зі знищення енергетичної інфраструктури України. Замість того, щоб погрожувати ескалацією у відповідь на удари України, Кремль намагається применшити їхні наслідки.
«Удари по російських НПЗ самі по собі не змусять Москву капітулювати, але вони зроблять конфлікт складнішим і дорожчим для Росії, і тому, якщо нічого іншого не лишається, коли настане час переговорів, вони можуть спонукати Кремль до поступок», — підсумовують автори публікації.
Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський висловив переконання, що міжнародні партнери мають підтримувати удари ЗСУ у відповідь по інфраструктурі на російській території.
