Перші дні роботи застосунку «Резерв+» показали: українці не боягузи
У суботу, 18 травня, набув чинності закон про мобілізацію. Серед змін, які були запущені, є і вимога оновлення облікових даних для військовозобов’язаних та створення електронного кабінету.
Саме тому, відповідно до норм закону, напередодні, 17 травня, було запущено застосунок «Резерв+». Він дає змогу військовозобов'язаним оновити свої облікові дані та отримати інформацію щодо себе в реєстрі «Оберіг». На сьогодні застосунок виконує роль електронного кабінету для військовозобов'язаного. Реєстрація у ньому поки що є добровільною.
На відміну від «Оберегу» (це єдиний електронний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, своєрідна електронна база, яка автоматично наповнюється даними з реєстрів та даними ТЦК. – Ред.) «Резерв+» є відокремленим персональним вебсервісом у мобільному додатку, на якому не зберігаються персональні дані. Застосунок «Резерв+» побудований так, що на серверній частині взагалі не здійснюється зберігання персональних даних користувачів. При цьому інформація передається виключно у зашифрованому вигляді. Отримані дані зберігатимуться на смартфоні теж в зашифрованому вигляді. Доступ до них можна отримати лише після авторизації через BankID.
За даними Міноборони України, 18 червня у застосунку має з'явитися QR-код, відсканувавши який представники влади зможуть отримати дані про свій статус як військовозобов'язаного, призовника або резервіста.
Однак, поки ці перспективи ще мають часовий «люфт», а застосунком вже почали активно користуватись українці.
«Резерв+»: ухильництво – це все-таки виняток
За першу добу змогли завантажити додаток та перевірити чи уточнити свої дані 150 тисяч користувачів. Ще сотні тисяч запитів у черзі, – прокоментували у Міноборони. Станом на зараз (20 травня) понад 415 тисяч користувачів зареєструвалось у додатку. Це справді вагоме зростання, яке свідчить, що всупереч песимістичним пліткам (які часто поширюються свідомо у форматі ворожих ІПСО) військовозобов’язані в Україні від свого обов’язку не тікають, демонструють дисциплінованість.
Катерина Черногоренко, заступниця міністра оборони з питань цифрового розвитку, зазначила: «Резерв» доводить, що українці сміливі, обирають онлайн та вірять в цифровізацію. Цифра – це не лише зручність, це вже спосіб мислення і lifestyle нашої країни. Це у 83 рази більше, ніж через ЦНАП. У десятки разів більше, ніж через ТЦК. «Резерв» – це найпопулярніший спосіб уточнення даних. 612 199 унікальних авторизацій за пристроєм. Дякуємо всім за довіру продукту і зворотний звʼязок».
Зворотний зв'язок і справді є. Кількість охочих перевершила сподівання розробників, очевидно, система не змогла адекватно зреагувати на таку активність користувачів і періодично «підвисала», то ж у соцмережах з’явилося чимало фотожаб із трьома словами – «сталося щось дивне» (такою фразою застосунок реагував на проблеми). Пояснюють розробники це таким чином: «Застосунок «Резерв+» захищений від DDOS-атак і намагань ворога його зламати, тому функція авторизації може працювати не у всіх одночасно».
Міністерство оборони: майте терпіння
Запитань і проблем із застосунком у людей, справді, почало виникати чимало. Досі неврегульоване, приміром, скачування застосунку за межами України, деякі громадяни нашої держави, які зараз перебувають за межами країни не можуть його встановити на ІОS і досі. Деякі користувачі нарікали, що не могли скористатись BankID, – при чому це стосувалось різних банківських установ.
Окрім того, користувачі скаржаться на відстутність альтернатив для підтвердження особи (як-от у застосунку «Дія» – через цифровий підпис, сканування обличчя тощо). «Майте терпіння», – відповідають у Міністерстві оборони. Фахівці і справді мали обмежений час для запуску продукту, тому «латають» його у режимі 24/7. Врешті, збої і різні «баги» можуть і мають бути у нових розробках. Катерина Черногоренко, очільниця напряму цифровізації в Міністерстві оборони, зазначила: «Резерв» відсьогодні доступний у маркетах 176 країн. Як і обіцяли, ми реалізували можливість оновити дані з більшості країн світу. З будь-якої локації. Космічного маркету поки не існує, але якби існував, ми б з цифровою командою Міноборони реалізували б і це».
Голова правління громадської організації «Центр протидії корупції» Віталій Шабунін прокоментував такий інтерес до застосунку ефективністю цифрових технологій: «ТЦК знадобилося б більше року, щоб обробити дані, які за три доби (!) українці самі внесли через «Резерв+». (…) «Резерв+» – не про зручніше (це вторинне), це про те, що неможливо досягнути такого результату старою ТЦКашно/паперовою системою. Цифрове оновлення засвідчило неадекватність паперової системи, в якій чинні військовослужбовці вважаються резервом чи, навіть, перебувають у розшуку. Також стало очевидно, що стара система і близько не відображає реальний стан справ: кількість і спеціалізації як мобілізованих, так і резервістів. Без термінової заміни старих систем ми приречені на поразку».
Наскільки коректно розробники використали чужий шаблон?
Соцмережі та користувачі висвітлили ще кілька проблемних питань, пов’язаних із використанням застосунку. Досить помітний острах військовозобов’язаних щодо надійності системи, якій вони не можуть довіряти. Існує потенційний спосіб втручання у систему, – про це можна прочитати у коментарях. Адже йдеться про дані, які стратегічно важливі і в які ніхто не повинен втручатись.
Вистачає і критики. Причому оцінки спеціалістів розійшлися. Радник з питань кібербезпеки партії «Демократична Сокира», речник Українського кіберальянсу Андрій Баранович під псевдонімом Шон Таунсенд, прикріпивши код додатка шкільного щоденника, який був використаний розробниками «Резерв+» як шаблон, написав на своїй сторінці у Facebook (наводимо мовою оригіналу): «Вы прямо с ума посходили с этим перехаканным на скорую руку школьным дневником!»
Однак на цю заяву відповіли інші, не менш відомі програмісти. Скажімо, Віталій Трубников: «Ну, взяли готовий шаблон. Не бачу в цьому великої проблеми. Випустили вчасно, наявний функціонал працює, дані з бази підтягує. Чи може треба було для цього додатка власну мову програмування створити, щоб не було схожим ні на що інше?»
Доктор з комп’ютерних наук із 15-річним досвідом програмування Олександр Краковецький з гумором пояснив, що нічого страшного у тому нема: «Щодо програмки «Резерв+», яка зроблена на базі шкільного застосунку. Ви просто не бачите всієї картини.
Після оновлення даних у вас буде свій «вчитель», який ставитиме вам завдання: написати заяву, пройти ВЛК, зібрати сто документів.
Всім, хто успішно пройде вступну кампанію, запропонують більш складні завдання, як от розібрати-зібрати автомат, викопати бліндаж, зажмурити орка. За окремі завдання можуть дати грамоту чи сріблу/золоту медаль. За результатами семестру треба буде написати рапорт/есе на тему «як я провів літо». Так працюють технології подвійного призначення.
Якщо серйозно, то не бачу проблеми з перевикористанням коду. Звичайна практика, особливо коли часу немає, а зробити потрібно».
Мережі жартують, але загалом – схвалюють
Чимало з тих, хто знайшов час і натхнення скористатись додатком, робили це суто із цікавості, – військові пробували переглянути свій статус, який у застосунку мав би бути виключений. Декому вдалось виявити некоректні дані ще «паперових часів», де військовослужбовець і досі числиться військовозобов’язаним.
От, приміром, відомий журналіст, історик і військовослужбовець Вахтанг Кіпіані: «За компанію з френдами вирішив «оновити дані». Бо може Дарницький ТЦК зацікавиться тим, чому я мобілізувався 24.02.22 через конкурентів з Дніпровського… Пів дня додаток висів, але врешті це вдалося. Поміняв мейл. Але фігово те, що там у системі «Оберіг» прізвище... російською. Звісно, я ніколи і ніде в документах з 1991 року не вживав його в такій формі».
Втім, часу – а це 60 днів – для оновлення даних має вистачити і для тих, хто вже зовсім в іншому статусі. Користувач «Резерву+» не означає військовозобов’язаний.
«По статусах Резерв+:
• на обліку – у вас все ок;
• уточнюється – ви не на обліку в ТЦК, якщо маєте приписне/військовий квиток – це «провтик» ТЦК, якщо ні – то ваш, тобто, буде штраф. Інших санкцій немає. По-хорошому, треба стати на облік;
• в розшуку – вас затримають і доставлять в ТЦК за першої нагоди;
• знято – це поліція, ДСНС тощо – всі, хто на спецобліку;
• виключено – чинні військові, непридатні.
Бронь та відстрочка – це теж статус «на обліку» + відповідна позначка», – пояснив Грезєв.
Одним словом, соцмережі продовжують обговорювати новий застосунок. Укрінформ стежить за ситуацією.
Було б дивним, якби всі із захватом сприйняли нововведення. Згадаймо, наскільки складним був процес прийняття застосунку «Дія», який і досі має чимало скептиків і критиків. Так, ризики існують на всіх етапах цифровізації – більшість із них пов’язані із несанкціонованими втручанням чи хакерськими атаками. І тут однозначно можна спрогнозувати, що ворог буде нещадно випробовувати систему на міцність. Але й залишати паперовий варіант обліку теж не вихід – справа не надійна і не ефективна. Папери горять, їх так само можна переписати і підробити. Людський фактор теж неможливо списувати.
Ухилянти так само шукатимуть способи ухилитись як в цифровому, так і в паперовому способі обліку. «Резерв+», звісно, не зможе змінити ситуацію з мобілізацією в цілому та й не має цього робити. Але ліквідувати черги в ТЦК і спростити багатьом процедуру оновлення даних – зможе.
Ярина Скуратівська, Київ
Фото сканів автора публікації. Перше фото: Depositphotos.
