Пам'яті спортсмена, тренера Романа Гаврилюка

17 травня 2024 року внаслідок мінометного обстрілу РФ в районі Білогорівки на Луганщині загинув чемпіон України з легкої атлетики Роман Гаврилюк. Йому мав виповнитися 41 рік.

Роман народився у селищі Краснопілля Сумської області. Після школи вступив до Волинського національного університету імені Лесі Українки на факультет фізичної культури та спорту.

"Цей напрям вищої освіти Роман обрав не просто так. Він захоплювався спортом, зокрема легкою атлетикою. Він ставав чемпіоном України з бігу на 100 км та неодноразово перемагав в аматорських забігах", - йдеться у повідомленні Комітету молоді і спорту Верховної ради України.

Пізніше Роман переїхав до Луцька, де почав будувати тренерську кар’єру. Працював у Федерації триатлону України, а також був незмінним тренером “Дмитрук Лучеськ Напівмарафон” протягом усіх років його проведення.

Учениця полеглого Романа Гаврилюка пригадує, що він був хорошим тренером і наставником. "Залишаються тільки позитивні, хороші враження. Був позитивною, хорошою людиною, до кожного мав свій підхід, гарно ставився до кожного, хто що не питав – усе підказував", - каже Оксана.

Роман майже два десятиліття присвятив службі у прикордонному відомстві. Разом із побратимами прикордонного підрозділу чоловік мужньо протистояв ворогу та нищив російських окупантів.

"Роман завжди був взірцем. Він не вагався ні на мить, коли поїхав на схід боронити землю, боронити рідних, він був герой. Він завжди був відкритий, добрий, хороший тато, кохав свою дружину, хоч мало часу з нею проводив", - згадує брат загиблого воїна Анатолій.

"Він завжди мав, що порадити і сказати. Ніби не встигав, говорив і говорив, то про техніку, то про дихання, то про ненависні гори і інтервали, красовки і воду..... Про психологічну підготовку, і про біг через неможу, чому він не потрібен і як бігати в задоволення. Потік інформації просто заворожував. Його називали тільки Ромчик, не інакше. Всі, всі хто його знав, з ким я спілкувалась – тільки Ромчик, і відразу зрозуміло про кого мова. Це тренер, який в більшій мірі і сформував те бігове комюніті міста, від якого після тренувань не вмерти хотілось, а була посмішка, і приємний післясмак прожитого досвіду", - зазначає учениця Романа Наталія.

Попрощалися з прикордонником у Кафедральному соборі Святої Трійці у Луцьку.

Провести Героя в останню путь разом з рідними та близькими прийшли побратими, друзі, однокурсники, вихованці й сотні містян.

"Роман був хорошим, найкращим! Спортсмен, сім'янин, майстер спорту, чемпіон України на 50 та 100 км. Ми довго дружимо, ми приїхали з Закарпаття. У нас довгий шлях був спортивної кар'єри, ми бігали разом, в збірній України були разом", - каже побратим та колега полеглого захисника Василь.

У захисника залишилася дружина та дві донечки.

Вічна пам’ять Герою!

Фото: ФЛАВО, ДПСУ, Федерація Триатлону м.Луцька, Перший канал соціальних новин