Втрати РФ у війні перевищили пів мільйона: що означає ця цифра
25.05.2024 війна перетнула психологічно важливий рубіж: ЗСУ відмінусували (або, якщо комусь зручніше, – «відправили на концерт до Кобзона») понад 500 тисяч окупантів. І це дійсно колосальний здобуток українських військових.
Понад 500 тис. знищених рашистів – це більше за населення деяких країн. Ба навіть так – станом на 2024 рік, за даними Росстату, на території Росії налічувалося 36 міст із населенням понад 500 тисяч, наприклад, Набережні Челни, Пенза, Тула, Липецьк, Чебоксари, Кіров... Тож якщо уявити, що загиблі пів мільйона російських солдатів жили в одному з таких населених пунктів, то можна стверджувати, що його більше не існує – зникло ціле місто.
Ну, і ще один цікавий факт: якщо взяти до уваги дані НАТО (станом на жовтень 2022 року), то РФ втратила майже стільки військових, скільки налічується в регулярних (підкреслюємо!) арміях 20 членів Альянсу разом узятих. А саме йдеться про Грецію (111,4 тис. осіб), Румунію (78,5 тис. осіб), Канаду (68,2 тис. осіб), Болгарію (27,4 тис. осіб), Чехію (26,9 тис. осіб), Португалію (26,5 тис. осіб), Норвегію (22,6 тис. осіб), Бельгію (22,5 тис. осіб), Угорщину (21,4 тис. осіб), Данію (17,2 тис. осіб), Литву (17,2 тис. осіб), Хорватію (15,2 тис. осіб), Словаччину (13,8 тис. осіб), Албанію (6,6 тис. осіб), Північну Македонію (6,2 тис. осіб), Словенію (5,9 тис. осіб), Естонію (6,9 тис. осіб), Латвію (7,5 тис. осіб), Чорногорію (1,7 тис. осіб), Люксембург (900 осіб). Разом: 505 тис. осіб.
Але нас цікавить інше – наскільки цифри, що публікуються, є реальними, та чи не перебільшені вони.
Відповісти на це питання допоможе інформація від британських та французьких колег. Зовсім «свіжі» цифри, тобто станом на 28 травня, ними ще не публікувалися. Але є за 3 і 4 травня. І цього достатньо. Тоді Міноборони Великої Британії оцінила бойові втрати РФ у війні проти України в понад 465 тис. осіб. А МЗС Франції – у приблизно 500 тис. осіб. Водночас за даними Генштабу ЗСУ (4 травня), ворог втратив 473 тис. «своїх».
Як бачимо, деяка різниця в оцінках є, але дуже мінімальна. Або як кажуть соціологи – у межах статистичної похибки.
«Різниця в оцінках втрат орків у війні РФ проти України різними спецслужбами визначається різними методиками підрахунків, якими користуються аналітичні підрозділи тих чи інших спецслужб. Зазвичай це перевірені на багатьох військових конфліктах алгоритми обчислення. Але у кожного свої. І базуються вони, відповідно, на різних розвідданих. Втім те, що різні, незалежні одне від одного військові відомства дають близькі абсолютні цифри втрат, свідчить про їх об’єктивність – рашисти за два роки війни в Україні, яку вони називають «есвео», безповоротно втратили близько пів мільйона (!) людей!» – коментує Укрінформу керівник військових програм Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Павло Лакійчук.
Таку ж думку висловив військовий оглядач групи «Інформаційний спротив» Олександр Коваленко та військовий журналіст Станіслав Безушко. Отже, щодо реальності цифри у 500 тисяч ми з’ясували: є логіка й експерти її підтверджують.
Але є ще важливе питання: що насправді означають оці 500 тисяч?
Слід зауважити, що втрати на війні поділяють на безповоротні та санітарні. Санітарні втрати можуть бути важкими, після яких на війну вже ніхто не повертається, а можуть – легкими, які дозволяють солдатам воювати вже за кілька днів після поранення. За словами експертів, у Силах оборони публікують статистику саме (!) з БЕЗПОВОРОТНИМИ втратами.
«Генеральний штаб ЗСУ точніше не розкриває, що має на увазі під «добовими втратами ворога». Не пояснюють це і розвідки інших держав. Втім, зрозуміло, що йдеться про безповоротні втрати – вбитими і пораненими. Тобто такі, які вже не повернуться в стрій. До безповоротних втрат відносять вбитих, зниклих безвісти, полонених, а також поранених, які померли від ран або отримали інвалідність, несумісну з подальшою активною військовою службою», – зазначив Павло Лакійчук.
Він також навів цікаві цифри: за даними Фонду пенсійного та соціального страхування РФ, у період з 2022 по 2023 рік кількість чоловіків у віці від 31 до 59 років з інвалідністю збільшилася на 30%, або на 507 000 осіб, при тому, що попередні періоди ці цифри були відносно стабільні і дорівнювали 6-7% (у 2022 році в країні було 1,67 млн чоловіків з інвалідністю у цій віковій категорії).
«Це те, що на поверхні. При тому, що на Росії намагаються всіляко приховати статистичні дані, за якими росіяни можуть дізнатися про «успіхи» Кремля у війні. Чомусь підозрюю, що в наступному році ця статистика вже буде закрита. Хоча, переконаний, 2024 рік надасть імпульсу «новій стабільності» статистиці пенсійних органів РФ…» – дещо іронізує експерт Центру глобалістики «Стратегія ХХІ».
«Що означає цифра у 500 тисяч? Йдеться не лише про загиблих, але й про поранених. Яких саме поранених? Наскільки мені відомо, наш Генштаб фіксує лише безповоротні втрати. Це перший момент. Другий – класичне співвідношення загиблих до поранених на війні становить від 1/3 до 1/5. Але цей показник змінний. Все залежить від того, про який саме напрямок йдеться, яка інтенсивність боїв, в якому стані перебували війська – в обороні чи в наступі... Наприклад, якщо ми говоримо про таку локацію, як Кринки (Херсонська область), де відбуваються постійні штурми окупантів, то там своїх поранених ворог намагається евакуювати, а тому варіативність виживання зберігається на класичному рівні – 1/3 або 1/5. Водночас під Бахмутом, Авдіївкою, Часовим Яром – росіяни поранених навіть не евакуюють з поля бою, а лишають борсатися в багнюці й до кінця бою такі поранені перетворюються на знищених. На цих напрямках «класика» вже не працює. Навпаки, співвідношення може становити 1/1 або взагалі 1/0 – усі загиблі й жодного пораненого. Зрештою, важливо розуміти, що навіть якщо пораненого окупанта і встигнуть евакуювати, і він потрапить у шпиталь – далеко не факт, що виживе. Чому? Є низка причин. Наприклад, через проблеми із забезпеченням нормальними аптечками. Крім того, значна частина особового складу ворога просто не вміє надавати якісну першу допомогу. У ЗСУ з цим всім ситуація набагато краща», – розповідає Олександр Коваленко.
Ще один важливий момент: цифра 500 тисяч – це всі (!) російські окупаційні війська, а не лише регулярна армія РФ. РОВ – це загальне поняття, яке охоплює безпосередньо «регулярку», найманців, незаконно мобілізованих на тимчасово окупованій території, вагнерівців (різних видів), інших найманців та Росгвардію.
«Тому. коли йдеться про втрати росіян в Україні, не варто їх накладати саме на регулярну російську армію. Ніхто не ходить по полі бою і не уточнює, ким був і де служив ворог», – пояснює Станіслав Безушко.
То ж скільки насправді загиблих і безповоротно поранених криється за півмільйонною цифрою втрат РФ?
Павло Лакійчук відповідає: «Через закриття статистичної інформації в Росії, годі підраховувати скільки «мисливців на ладу-каліну» повернулися в Барнаул в «цинкових макінтошах». Якщо брати офіційні дані, то за класичною формулою мінімум 1 до 3 виходить так: чверть — 125 тис. — мертв'яки, три чверті — 375 тис. — каліки і ті, хто здох після того, як винесли з поля бою. Але це дуже умовно. Тому Генштаб не каже про “бойові і санітарні втрати”, а каже про “ліквідовано особового складу”.
Класика 1 до 3 навряд чи абсолютно точно відображає реальний стан речей у цій війні. Може бути 1 до 2 (166 тис. знищених окупантів), а то й 1 до 1,5 (200 тис.). Знов таки, пан Лакійчук наголосив: “Різні напрямки — різна інтенсивність бойових дій. А отже і втрат. Тож цифра трупів москалів з початку їхнього широкомасштабного вторгнення варіюється від 125 тис. і більше”.
Він нагадує, що за 10 років Афганської війни офіційні втрати ЗС СРСР в Афганістані становили близько 15 тисяч загиблих, 54 тисячі поранених та чотири сотні зниклих безвісти.
«Цифри з Афгану насправді більші, тобто оце «офіційне», звісно, брехня. Але розуміння порядку втрат у тій далекій війні, яку дехто з нас ще пам’ятає, і сьогоднішньої путінської авантюри, все ж дає», – додав Павло Лакійчук.
А це – Олександр Коваленко: «Сучасна російська армія ще ніколи не зазнавала таких втрат за всю свою історію. 500 тисяч... Насправді не так уже й важливо, це загиблі чи важкопоранені, але показник – величезний. Він значно впливає на можливість РФ у подальшому продовжувати повноцінні бойові дії. Це змушує РФ проводити мобілізацію. Крім того, ці втрати, що важливо, ще й про ліквідацію офіцерського складу. Верифіковано вже більш як 2 тис. загиблих офіцерів різних ланок. І це дуже багато. Офіцери – це не мобіки, їх з вулиці не набереш. Тож уже зараз спостерігається процес критичного дефіциту офіцерів у складі РОВ, а це проблема для їх подальшої якості, це проблема для системи управління, забезпечення тощо».
Військовий оглядач констатує, що це найганебніша і найпринизливіша для російської армії війна після Зимової війни СРСР із Фінляндією 1939-1940 років: “Але, що найцікавіше, Росія майже побила і цей ганебний антирекорд СРСР (адже, за різними даними, СРСР втратив у тій війні від 422 до 722 тисяч убитими, пораненими, обмороженими й полоненими. – Ред.)».
Нарешті він додав, що у травні ц.р. буде новий рекорд по втратах особового складу РФ за місяць.
«Станом на 27 травня – уже 32 500. І це ще не кінець місяця. Втім, це вже абсолютний рекорд людських втрат за весь період повномасштабного вторгнення в Україну. Попередній рекорд фіксувався у січні ц.р. – 30 тисяч. Очевидно, що для продовження бойових дій такої ж інтенсивності в РФ будуть вимушені збільшувати поріг мобілізації. Втім, це як замкнуте коло, зайшовши в яке, РФ з нього уже не зможе вийти. А саме: чим більше народу мобілізують – тим більше буде потрібно техніки, а з технікою, зокрема броньованою, є проблеми, а якщо не буде достатньо техніки, то будуть більші втрати, а чим більші втрати – тим більше народу треба мобілізувати», – резюмував Олександр Коваленко.
Мирослав Ліскович. Київ
