Пам'яті добровольця, старшого солдата Богдана Мельника
Доброволець Богдан Мельник загинув 17 листопада 2023 року під час виконання бойового завдання в населеному пункті Кринки на Херсонщині. Поховали старшого солдата на Алеї Слави у рідному Хмельницькому.
Богдан народився 16 березня 1992 року у Хмельницькому. Тут навчався у загальноосвітній школі №14, здобув спеціальність електромеханіка у політехнічному коледжі. Працював на державному підприємстві “Новатор”, а згодом пішов у бригаду з ремонту доріг. Захоплювався футболом, виступав за футзальну команду підприємства на чемпіонаті міста, був призером змагань. Чоловік мав багато спортивних відзнак.
У спогадах про Богдана рідні та близькі кажуть, що він був прикладом порядного сім'янина. Настільки любив дітей, що навіть на сході, в перервах між боями, намагався допомагати тамтешнім багатодітним родинам.
- У перший же день повномасштабної війни він був сам не свій. Зібрався і пішов у нашу Хмельницьку тероборону. А потім сказав, що їде туди — на передову. Я його дуже просила не робити цього, бо ж вдома двоє маленьких дітей, нещодавно ж синочок народився. Але він відповів: “Хто ж, як не я, має захищати вас. Прийде весна, я повернусь і заживемо спокійно, - ділиться спогадами дружина бійця Ольга.
Після батальйону територіальної оборони старший солдат Мельник потрапив на Херсонський напрямок. Звідти, як каже Ольга, телефонував, заспокоював, розповідав, як там живуть люди, постійно просив збирати і передавати допомогу для місцевих дітей. А за місяць до загибелі, коли перебував вдома на лікуванні, ніби відчував біду, постійно обіймав дітей і повторював дружині, щоби берегла їх.
У день загибелі, 17 листопада, надіслав старшій доньці Вікторії повідомлення: “Доню, бережи Захарчика і маму”, потім подзвонив коханій, що йде на завдання. А через добу родина отримала чорну звістку. Ольга не вірила до останнього, все сподівалась, що хоч би полон чи поранений, аби живий...
23 листопада 2023 року в день поховання Богдана Мельника віддати шану прийшли десятки друзів, близьких, побратимів. Знайома родини загиблого Таїса Солтисюк пригадує, як під час останньої зустрічі з Богданом запитала його, чи надовго війна. Він відповів: "Тьотя Тая, ми будемо стояти до останнього, щоб цю нечисть вигнати з нашої країни, з нашої землі".
Інший знайомий родини Андрій Андрійчук згадує:
- Богдан був прикладом тата і чоловіка. Вони з дружиною із трепетом чекали на народження другої дитинки. Власне, він і пішов воювати заради того, щоби діти жили в незалежній державі, щоби російського кірзяка не було на нашій землі.
У загиблого добровольця, крім дружини і маленьких Вікторії та Захарчика, залишилися мати та брат.
- Донечка рідко говорить про батька, їй це болить. Але коли питають, то каже, що в неї найкращий тато на землі, пишається ним. І всі це знають, він понад усе любив дітей, був зі старшенькою скрізь: ремонтувати машину, грати у футбол, рибалити. На жаль, не встиг натішитися меншим, - каже вдова старшого солдата.
Ольга в пам'ять про чоловіка продала його машину і купила за ті гроші 10 дронів військовому підрозділу, в якому воював Богдан.
- Це не просто помста за чоловіка, який до останнього захищав свою країну і свою сім'ю. Ці дрони можуть врятувати життя його побратимам, - наголошує жінка.
22 травня 2024 року До Дня Героїв рішенням сесії Хмельницької міської ради Богдану Мельнику присвоїли звання “Почесний громадянин Хмельницької територіальної громади”.
Шана Воїну!
Фото надані Ольгою Мельник
