Чи візьмуть росіяни Вовчанськ? Українські бійці – про ситуацію на Харківщині
Ворог просувається на харківському фронті. Проте на одному з флангів стоять бійці підрозділу ГУР МО “Химери”, які боронять село Тихе та не дають росіянам просунуть на цьому напрямку.
У новому відео проєкту “Український Свідок” – Харківщина, село Тихе, що знаходиться на підступах до Вовчанська. Його боронять хлопці з підрозділу “Химера” у складі спецпідрозділу ГУР МО “Тимура”. Нам вдалося поспілкуватися з ними та дізнатися, що відбувається на цьому напрямку, чи вдається росіянам просуватись та чи під силу ворогу взяти Вовчанськ.
“Місцевий рельєф грає ворогу не на користь, – розповідає замкомбата із позивним “Шендрос”. – Тут усюди балки, перепади висоти та вкрай густі ліси. Технікою заїхати важко. Але вони використовують Баггі та іншу мобільну, швидкісну техніку. Й екіпірування у них стає дедалі якісніше. В цьому плані вони молодці”. Також “Шендрос” розповів про оперативну ситуацію на цій ділянці фронту. “Росіяни намагаються продавити нас із фронту, обійти з лівого флангу та з боку Вовчанська, зайти за спину – каже замкомбата. – Але нам допомагають хлопці з 57 ОМПБр. Вони нищать ворога та дуже нас виручають”.
Чи візьме противник Вовчанськ? “Шендрос” вважає, що росіянам це все-таки вдасться. “Вони робитимуть з міста “сіру зону” глибиною у 10-20 км, – каже боєць. – Це потрібно для того, щоб відтягнути наші сили з інших напрямків – з Донбасу, півдня, Запоріжжя. Вони хочуть постійно тримати нас у напрузі. Ну і, звісно, руйнувати: окрім як руйнувати, ця сволота нічого більше не вміє”.
Росіянам на цьому напрямку вдається просуватися через велику кількість гарматного м’яса. “Путіну байдуже на цих людей, – каже зв’язківець із позивним “Рафік”. – У нього є ціль, він суне й суне. А нам байдуже на те, що йому байдуже: ми залізобетонні та тримаємось до останнього”.
У день зйомок цього матеріалу “Шендрос” святкував свій день народження: бійцю виповнилося 28 років.
