Замовити пресконференцію в Укрінформі

реклама

Росіяни штурмують, корейці копають. Теорія підземної війни

Росіяни штурмують, корейці копають. Теорія підземної війни

Укрінформ
У КНДР була розроблена своя теорія підземної війни. Росія вирішила запозичити й таку корейську тактику?

Судячи з різних джерел, приблизно п'ять інженерних бригад армії КНДР можуть прибути на Донбас.

Офіційно – для "відновлення". Але поки війна в розпалі, виглядає це, щонайменше, нелогічно.

Чому липень?

Наприкінці липня на Близькому Сході може розпочатися повномасштабна війна і увага Заходу буде сфокусована саме там.

Я не військовий експерт, але зверну вашу увагу на один факт.

Прорив росіян під Авдіївкою і Торецьком стався, зокрема, внаслідок використання підземних тунелів.

У першому випадку, вже готового, у другому – нібито проритого на три кілометри вглиб наших позицій.

Тобто складається нова технологія війни: для захисту від удару дронів і артилерії – підкоп, вихід у тил, захоплення позицій, окопування.

І хто може копати краще за корейців?

Наведу цитату щодо Корейської війни (Підземна війна):

".... підземна війна набула грандіозного розмаху.

Виходячи з досвіду Другої світової війни, американці зробили ставку на авіацію.

Північнокорейські, а на другому етапі війни і китайські війська зазнавали великих втрат від авіанальотів, що змусило їх почати будівництво підземних сховищ.

Спочатку підземні укріплення будувалися самостійно кожним підрозділом, і їхнє розміщення мало хаотичний характер.

Згодом підземні укріплення були об'єднані в одну систему.

Про розмах підземної війни свідчать такі факти.

За довжини фронту в 250 км, довжина підземних ходів сягала 500 км. Таким чином на кожен кілометр фронту припадало 2 км підземних тунелів.

Загалом було вилучено 2 000 000 м³ породи.

У КНДР була розроблена своя теорія підземної війни.

Жива сила, склади і дрібнокаліберні знаряддя були повністю розміщені в підземних приміщеннях, що робило їх малоуразливими для авіаційно-артилерійських ударів.

Безпосередньо під поверхнею землі було споруджено просторі казарми, які давали змогу за короткий час вивести на поверхню цілі з'єднання і так само швидко заховати їх під землею.

Для поліпшення вентиляції ці споруди будували з урахуванням напрямку руху природних потоків повітря; на поверхні землі над ними обладнували позиції несправжніх цілей (дотів, окопів і входів у підземелля), що утруднювало виявлення справжніх цілей і змушувало американців даремно витрачати боєприпаси.

Крім цього, створювали підземні укриття для розгорнутої артилерії: під час бомбардувань знаряддя закочували в спеціальні бункери в товщі гори, щойно наставало затишшя, як знаряддя висувалися на спеціальні майданчики перед бункером, робили кілька пострілів і закочувалися назад.

На відміну від інших прикладів підземної війни, війська КНДР не робили наголос на оборону саме підземних укріпрайонів.

Північнокорейські війська ховалися від бомбардувань і артобстрілів у підземеллях, чекаючи штикової атаки американців.

Коли піхотні частини США проникали в наземну частину укріпрайону, північнокорейські солдати безліччю ходів вибиралися на поверхню і вступали в рукопашний бій, використовуючи чисельну перевагу.

Надалі досвід протистояння північнокорейським військам було проаналізовано, систематизовано й узагальнено в бойовому статуті американської армії FM 31-50 ("Бій в укріплених районах і містах").

Нині військова доктрина КНДР передбачає будівництво максимально можливої кількості підземних споруд військового призначення на випадок нападу США.

Глибина підземних об'єктів досягає 80-100 м, що робить скрутним їх руйнування навіть тактичною ядерною зброєю".

В даному випадку, підземна тактика може бути застосована для "повзучого наступу" і зламування складної, ешелонованої оборони.

А також для мінімізації втрат від ударів дронів і артилерії. Плюс – мінімізація втрат броньованої техніки.

Не здивуюся, якщо стратегія "підземної війни" була затверджена під час візиту путіна в КНДР.

Можливо, її запропонували самі північні корейці.

Тепер кілька ключових питань.

Перше – це стадія ухвалення цього рішення. Тобто чи ухвалено вже рішення про введення інженерних частин КНДР у війну, чи це станеться після якоїсь події: місія НАТО в Україні, передача F-16?

Друге питання – наскільки цей ризик відпрацьовано на рівні статутів ЗСУ?

Чи є у нас інженерні підрозділи, готові вести контрпідкопну боротьбу.

Колись українські козаки були майстрами вести "підземну війну". Але це вже далека історія.

Потрібно технічно готуватися до таких ризиків.

Олексій Кущ, економіст, фінансовий аналітик

«Об’єднана Україна»

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-