Путін б’є по дітях, коли рф головує в Радбезі ООН, не просто так
Росія вбила «високоточними» ракетами понад 30 цивільних лише у Києві, Дніпрі та Кривому Розі. Вбито людей у Покровську. Півтори сотні поранених.
З російською ракетою по «Охматдиту» – вже повна ясність. Це не уламки, не наслідок роботи ППО від слова зовсім. Росія уразила той об’єкт, в який цілилася. Вони могли вважати його бодай базою марсіан. Але за фактом: вони цілилися по найвідомішій дитячій лікарні та по неї влучили.
Мінімальне відхилення ракети від можливої нецивільній цілі, яка відома росіянам (наприклад, Генштабу ЗСУ) – майже кілометр. Так само, як і від інших подібних цілей. Тобто це не помилка, це навмисний воєнний злочин. Саме так його вже пропонують трактувати у Європі й США.
Спочатку росіяни намагалися мляво виправдовуватися, потім все валити на українське ППО, а потім просто вирішили перебити сигнал. Заявили, що Україна нібито застосовує хімічну зброю і що США з Німеччиною готуються звинуватити у застосуванні хімзброї Москву. Цю тему штовхатимуть до ООН.
Через це народилася гіпотеза, навіщо вони стріляли по дитячій лікарні. Цільова аудиторія – не учасники саміту НАТО. Точніше – вони вторинні.
Путін спілкувався із Сі буквально днями в Астані. Цього дня у Москві – прем’єр Індії, який до Астани не їздив. Теж торкаються теми війни. Удар по дитячій лікарні – це погане тло, тільки якщо він не створений спеціально.
Путін б’є ракетою по дітях у той момент, коли росія головує в Раді безпеки ООН. Більш промовистої наруги над системою міжнародної безпеки та ще й напередодні саміту НАТО придумати складно.
У цьому полягає основний путінський посил Сі та Моді: «Дивіться, що я творю, і за це нічого не буде. Я зламаю існуючу систему, буде встановлений новий світовий порядок, давайте про нього говорити».
З кожним днем стає все більш очевидно, що в рамках чинного світового порядку («заснованого на правилах») справедливо покарати людожера, що збожеволів, неможливо. Немає волі чи немає бажання. Безкарність путіна – це пряма дорога до потрясінь, на тлі яких страх міфічної «ескалації» у разі надання адекватної допомоги Україні виглядає просто смішним.
У зв’язку з цим дуже простий сигнал західним партнерам: він же ваш світ ламає. Той світ, де ви досягли висот та благополуччя. Ціна порятунку цього світу – зовсім небагато залізяк, яких у вас надміру. Якщо ви самі вважаєте, що цей світ не вартий пригорщі залізяк – тоді для вас погані новини. Ви просто не встигнете їх застосувати для самозахисту. З вами зіграють за правилами, до яких ви не готові.
Олексій Копитько, координатор групи «Інформспротив»
реклама