Вишкіл у лісах: хто, кого і як навчає для спротиву ворогу
Поки соціальними мережами розганяється бідкання про втому від війни, у лісі поблизу Києва майже щоденно проходять вишкіл цивільні люди, щоб бути готовим до спротиву ворогу. Навчається переважно молодь, хоча був серед цивільних курсантів навіть 60-річний киянин. Тренується багато дівчат і жінок.
Укрінформ провів пів дня у Центрі підготовки до Нацспротиву комунальної організації «Муніципальна охорона», який має дві навчальні локації, на правому і лівому березі. Щоранку у будні від кількох станцій метро охочих набути знань про домедичну підготовку, мінно-вибухову безпеку і поводження зі зброєю забирає автобус, щоб під вечір повернути на вулиці тилового міста. На безплатні заняття з інструкторами з бойовим досвідом може потрапити майже кожний, після попередньої реєстрації.
СЕРЕД КУРСАНТІВ ПЕРЕВАЖАЮТЬ ЖІНКИ І ДІВЧАТА
Ліси навколо столиці раніше були чудовим місцем відпочинку для дітей, а в період повномасштабної російсько-української війни на території однієї з відпочинкових баз відбуваються тренування, організовані Центром підготовки до Нацспротиву КО «Муніципальна охорона». На в’їзді на територію стоїть невеликий пам’ятник з мечем-хрестом із тризубом, а на постаменті викарбувана посвята Героям-киянам, які віддали свої життя, наближаючи перемогу України над російським агресором. Поряд з банерів дивляться полеглі українські захисниці і захисники. Вони промовляють до кожного написаними словами: «Боятися треба, щоб запобігти помилкам та неуважності. Але попри страх, потрібно шукати рішення для проблем, зайняти себе роботою. Робота допомагає побороти біль, страх, тугу, холод, розлуку…» – це настанова від Ірини Шляхтиченко, стрільця.
Періодично з’являються групи людей у камуфляжі, касках та інших захисних засобах, зі справжньою зброєю та її імітацією. Хтось відпрацював тактику дій при обороні споруд в урбанізованій зоні, інші прибігли з ношами, на яких навчалися евакуювати із небезпечної зони 300-го…
«Маю плани йти служити, але попередньо вирішила зрозуміти, які маю здібності, – коментує 25-річна Ліза з позивним «Руда», яка завершила 5-денний курс підготовки, а тепер проходить 10-денний. – Уже здобула багато знань і навичок, теоретичних і практичних». Маючи нідерландську освіту психолога, юнка відзначає професійну роботу інструкторів, дисципліну і позитивний настрій під час тренінгу, попри чималі навантаження.
У центрі можна пройти початковий одноденний вишкіл. Він власне для того, щоб людина мала уяву, що таке домедична підготовка і як накласти турнікет, а також оцінила свої бажання і можливості – чи витримає більш тривалий курс навчання у наближених до реальних екстремальних умовах, якщо вирішила знати і вміти більше. Отримавши сертифікат про 5-денні тренування, далі можна потрапити на 10-денний вишкіл, навіть кілька, щоб ґрунтовніше пройти навчання кожен раз іншої спеціалізації: домедичної допомоги, мінно-вибухової безпеки, опанування основ роботи БПЛА тощо.
«Ми розуміємо, що та активна частина громадян, яка мала бойовий досвід, вже воює, – коментує Укрінформу директор комунальної організації «Муніципальна охорона» Сергій Чернишев. – Тому займаємося підготовкою цивільного населення, адже підготовлені люди більш захищені та знають, як діяти в критичних ситуаціях і як ефективно застосовувати набуті знання. Вікові та гендерні обмеження практично відсутні, головне – людина має витримати певні фізичні навантаження».
Сергій Чернишев зауважує, що нині серед курсантів – більшість жінок та дівчат. Хоча їх менш ніж 70 відсотків – як це було восени 2022 року. Стосовно віку, то перепусткою на навчання є овноліття. На сьогодні найстаршою людиною, яка проходила курси підготовки у центрі КО «Муніципальна охорона» є 60-річний чоловік.
Загалом, у Центрі підготовки до Нацспротиву комунальної організації «Муніципальна охорона», окрім цивільних, проходять вишкіл військові та представники добровольчих формувань територіальної громади (ДФТГ). За 1,5 року підготували більш як 25 тисяч добровольців, каже керівник пресслужби Дмитро Андреєв.
ІНТЕРАКТИВНИЙ ТИР, ДЖАВЕЛІН І НІЧНЕ ТРЕНУВАННЯ У МІСТІ
Чому і як навчають у Центрі підготовки до Нацспротиву, розповідають інструктори.
«Мене звати Андрій, позивний «Тік-Так», навчаю тактичної підготовки. Штурми будівель, окопів, ВОПу (взводного опорного пункту) в полі, патрулювання лісу, реакція на контакти (коли ворог може бути з різних сторін) і володіння зброєю. Звичайно, фізична підготовка. Плюс теорія, – швидко описав свою роботу молодий чоловік, який воював із 2015 року у 128-й бригаді ЗСУ, а потім став контрактником у Батальйоні оперативного призначення імені Сергія Кульчицького Національної гвардії, далі служив у Грузинському легіоні. Був гранатометником, радіотелефоністом і стрілком. Отримав дві контузії, два поранення.
Хоча Андрій має намір повернутися у свій бойовий підрозділ, інструктором працює вже четвертий місяць. Йому до снаги можливість навчати цивільних, а також військових. «Приїздить сюди дуже багато народу – така активність інших піднімає мій бойовий дух. Мені важливо передати накопичений досвід, щоб не повторювалися помилки, яких колись припускалися ми», – коментує інструктор. Вміння правильно рити окопи, злагоджено воювати та ефективно використовувати зброю зменшують число втрат. Андрія і його побратимів свого часу у навчальному центрі мало чому навчили перед відправкою у Дебальцеве. Тож тепер хоче, щоб інші знали ази, які зберігають життя.
В окремому приміщенні облаштовано мультимедійний тир. Тут навчають стріляти не тільки із звичного «калаша», а й протитанкових ракетних комплексів NLAW та Javelin. Від звичного тиру цей простір вирізняється тим, що зброї через комп’ютерні програми задають параметри цілі, яку видно на екрані. Навчають правил прицілювання і стріляти.
Інструктор Володимир із позивним «Блейзер» (був раніше у нього такий позашляховик) вправно закидає на плече 9-кілограмовий «Джавелін» і показує, де і як треба зняти запобіжники. Розповідає про різні режими наведення ракети на ціль. Каже, що навчившись стріляти в інтерактивному тирі, людина зможе це робити і на полігоні, і в бою.
Володимир Іванович «Блейзер» відразу 24 лютого 2022 року пішов у військкомат, а через тиждень уже захищав країну. Служив водієм у 5-й штурмовій бригаді, воював у районах Нью-Йорка, Бахмута і Часового Яру, сержант.
Демобілізувався минулого року і прийшов працювати інструктором. Каже, що важливо мати для вишколів більш справжню стрілецьку зброю, щоб навчитися швидко, «на автоматі», виконувати всі дії: ставити запобіжник і знімати його, заряджати, міняти магазин, натискати на спусковий гачок. Це все називається «холощення зброї». В ідеалі – для навчання має бути і вантажна машина, щоб відпрацьовувати швидкі збори без падінь і навіть, не дай Боже, травмування.
Ще інструктор зауважує, що добровольців на вишколах могло б бути ще більше, якби людям зберігали за місцем роботи зарплату на період проходження навчання. Наразі ті, хто тренуються 5 чи 10 днів, повинні бути на канікулах чи у відпустці, або брати робочі дні одного чи двох тижнів «за власний рахунок».
Директор «Муніципальної охорони» Сергій Чернишев коментує: «Ми зараз розширюємо штат інструкторів Центру підготовки до Нацспротиву й запрошуємо на роботу досвідчених людей з бойовим досвідом саме цієї війни, адже бойова тактика нині зазнала суттєвих змін. Базова загальновійськова підготовка здійснюється за такими напрямами: тактико-спеціальна підготовка в умовах міста та на відкритій місцевості, тактична медицина та інженерна підготовка, дії в умовах радіаційного і хімічного забруднення, топографія, особливості зв’язку в умовах бойових дій. Нинішня війна вимагає впровадження нових знань та навичок, тож ми додали до основних видів навчань курс по роботі з БПЛА та основи мінно-вибухової справи. Найближчим часом запровадимо вивчення основ радіоелектронної протидії дронам (РЕБ) ».
Нещодавно провели заняття з використання протитанкових ракетних комплексів у бойових умовах, розповідає Сергій Чернишев. А ще спільно з добровольцями групи «Альфа-Браво» вперше в історії роботи центру провели нічне тренування з відпрацювання алгоритмів дій під час бою в урбанізованій зоні. Також навчалися новим методам стресостійкості разом з ізраїльськими спеціалістами.
НАВЧАЮТЬ ФЕЛЬДШЕР ТА КОМАНДИР ВЗВОДУ РОЗВІДКИ
Нарешті ми доходимо вглиб лісу. Кожен тут – в обов’язковому порядку – у захисних окулярах та уважно дивиться під ноги, щоб не перечепитися і не заплутатися у «розтяжках». Курсанти у повному обмундируванні: у шоломах і наколінниках.
Моделювання ситуації відбувається навколо чималого виритого та облаштованого опорного пункту. Усього на території – близько двох десятків людей. Інструктори повідомляють, звідки наступає ворог, вибухають гранати (імітаційні), з'являється справжня димова завіса. До речі, такі відпрацювання відбуваються і в спеку (коли треба відбиватися і від настирливих комарів), і в мороз, який останньої зими сягав -17 градусів.
Команда відпрацьовує завдання навколо медичного посту – стабілізаційного пункту, який облаштували в широкому розгалуженому окопі у зріст людини. Інструктор Олександр із позивним «Старий», який має великий бойовий досвід, командир взводу розвідки, часто іронізує: «Чим мені завжди подобалися медики? М'які ноші розіслали – і прилягли. А ви воюйте», «Де крик пораненого?», «Він довго йшов до свого успіху», «Будьте скромні, не привертайте до себе увагу», «Кидайте вже першу «гранату» – хай «двіж» почнеться». Нагадує, що не треба скупчуватися, варто постійно перегукуватися і вміти правильно сховатися за деревом. Лунають навчальні постріли і вибухи. А потім курсанти евакуюють вдаваних 300-го і 200-го. Олександр каже, що найскладніше навчити – не панікувати, все інше – справа часу і бажання.
Інструктор Любомир з позивним «Любас» розповідає про помилки, яких пропустилися курсанти. Раніше, протягом 12 років, він працював фельдшером на «швидкій». Брав участь у бойових діях в Ірпені на Київщині у 2022-му. Долучається до подібних навчань із 2015-го. У Центрі підготовки до Нацспротиву працює понад рік. Нагадує: якщо люди ніколи не вчилися, наприклад, зупиняти кров людині в екстрених ситуаціях, то зробити це при раптовій потребі дуже складно. Найбільше виникає проблем, коли треба навчити правильно накласти пов’язки чи зафіксувати пошкоджену кінцівку. «Якщо люди зацікавлені здобути знання, у них є бажання – то вони їх здобувають», – каже Любомир.
Народжена у Запоріжжі 24-річна юнка Лана з позивним «Саті» з команди курсантів каже, що збирається йти воювати. Займалася музикою, працює адміністраторкою стоматологічної клініки. На вишкіл потрапила, бо друзі розповіли про підготовку у центрі. До того проходила два курси у «Госпітальєрів», тож вважає, що їй легше долати перешкоди і справлятися із ситуаціями.
«Саті» задоволена, що існують безкоштовні інтенсивні курси. Починала з одноденного заняття, уже завершила 5-денний курс і збирається далі навчатися ще, як мінімум, 10 днів. Згодом Лана зрозуміла, що має багато знайомих, які проходили навчання, організоване «Муніципальною охороною». Каже: «Я б хотіла, щоб весь Київ пройшов навчання у цьому центрі. Якщо що трапиться – люди будуть готові зреагувати і допомогти іншим».
Валентина Самченко, Київ
Фото Юлії Овсяннікової
